Справа №442/8685/24 Головуючий у 1 інстанції:Хомик А.П.
Провадження №22-ц/811/3756/24 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.
12 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,
секретар: Чиж Л.М.,
за участі в судовому засіданні апелянти ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в складі судді Хомика А.П. від 14 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Дрогобицької міської ради Львівської області, третя особа: Перша Дрогобицька державна нотаріальна контора про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 листопада 2024 року позов задоволено.
Визначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк тривалістю в один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказане рішення оскаржила ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 листопада 2024 рокута ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
Зазначає, що ОСОБА_2 є сином спадкодавця ОСОБА_4 , відтак є спадкоємцем першої черги, і незалежно від наявності заповіту позивач, оскільки він не проживав на день смерті з матір'ю, зобов'язаний був впродовж шестимісячного строку звернутись до нотаріуса із письмовою заявою про прийняття спадщини. Проте, позивач цього не вчинив, тому відповідно вважається таким, що не прийняв спадщину. Окрім цього, покликання позивача на незнання щодо наявності заповіту не може слугувати поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Зазначає, що позивач надав суду неправдиву інформацію про відсутність інших спадкоємців першої черги за законом, які прийняли спадщину. Про це, також, не повідомила суд Дрогобицька державна нотаріальна контора Львівської області, якій достеменно відомо про те, що ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги звернулась із заявою про прийняття спадщини. Зазначає, що станом на дату відкриття провадження у справі №442/8685/24, тобто 18.10.2024 року були наявні обставини, за яких на підставі звернення ОСОБА_1 як спадкоємця першої черги до Дрогобицької державної нотаріальної контори Львівської області, останньою була зведена спадкова справа №72516469. Проте, суд в порушення завдань та основних засад цивільного судочинства, принципу безпосередності не витребував та не дослідив спадкову справу. Звертає увагу, що неналежна оцінка доказів в сукупності з Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі від 31.05.2024 року вказує на те, що є інший спадкоємець першої черги, зокрема ОСОБА_1 , яка своєчасно звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, що слугувало підставою для заведення спадкової справи, зареєстрованої в спадковому реєстрі від 31.05.2024 року за №72516469. Проте, суд дані обставини залишив поза увагою та оцінкою, що потягло до складення судом хибних висновків про те, що немає інших спадкоємців першої черги за законом, які прийняли спадщину. Вказане порушення норм процесуального права потягло незалучення ОСОБА_1 до участі у справі як відповідача. Зазначає, що суд, ухвалюючи рішення не з'ясував правильного найменування третьої особи, а також ухвалив рішення по суті про задоволення позову у підготовчому засіданні в порушення вимог статті 200 ЦПК України, оскільки в матеріалах справи відсутня заява відповідача про визнання позову.
В судове засідання окрім засіданні апелянти ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , решта учасників справи не з'явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності, зважаючи на те, що такі повідомлялась про час та місце судового розгляду належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянти на підтримання апеляційної скарги, представника позивача - в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заяви про доручення письмових доказів, а також спадкову справу №127/2024 померлої ОСОБА_4 , а також пояснення учасників справи у суді апеляційної інстанції, - колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. ст. ст. 10, 12, 81, 206, 258, 263-265, 268, 274 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, рішення Європейького суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2020 року, та задовольняючи позов, - виходив з того, що позивач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 . ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 04.12.2023 року, виданим виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради Львівської області. Як вбачається з копії заповіту, посвідченого 21.03.2014 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Москалик Л.П., ОСОБА_4 на випадок своєї смерті, все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося і все те, що належатиме їй на день смерті, і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно свідоцтва на право власності на квартиру (будинок) за №12050 від 26.11.1999р., виданого Комісією з питань приватизації житла при виконкомі Дрогобицької міської ради, власниками квартири АДРЕСА_1 є: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . З постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії, виданої державним нотаріусом Дрогобицької державної нотаріальної контори Львівської області - О.Кушнір вбачається, що ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , оскільки він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини. Отже, судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з пропуском позивачем строку подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини та відмовою нотаріуса з цієї причини у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця. За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропущення строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна: складні умови праці, які пов'язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. З врахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання такої заяви. Позивач ОСОБА_2 не звернувся своєчасно до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, пропустивши встановлений для цього шестимісячний строк, у зв'язку з незнанням про наявність заповіту. Вказана обставина свідчить про поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини та є підставою для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду зроблені без дотримання норм процесуального права і як наслідок; без повного та всебічного з'ясування обставин справи; не відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону; обставини, які суд вважав встановленими - не доведені; а тому рішення суду підлягає скасуванню.
У жовтні 2024 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Дрогобицької міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Перша Дрогобицька державна нотаріальна контора про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, у якому просив:
- визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк в 1 місяць з дня набрання законної сили судовим рішенням із вирішення позову для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову зазначав, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті матері ОСОБА_4 залишилось належне їй спадкове майно, в тому числі частка у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками цієї квартири згідно свідоцтва на право власності на квартиру (будинок) за № НОМЕР_3 від 26.11.1999 року, що видано комісією з питань приватизації житла при виконкомі Дрогобицької міської ради, є: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 .. У жовті 2024 року позивачем отримано за підписом завідувача державної нотаріальної контори О.Кушніра інформаційного листа №635/02-14 від 09.10.2024 року, яким позивача фактично повідомлено про факт існування заповіту, складеного мамою ОСОБА_4 при свідках, та посвідченого приватним нотаріусом Москалик Л.П., згідно якого ОСОБА_4 зробила розпорядження, що «все майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось і все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_2 ». Після цього, з метою оформлення спадкових прав як спадкоємця за заповітом, в тому числі з метою отримання свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_4 , 14 жовтня 2024 року позивач звернувся з відповідною заявою до Дрогобицького державної нотаріальної контори Львівської області з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, однак державним нотаріусом О.Кушнір відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із пропуском строку, передбаченого для прийняття спадщини. Зазначав, що оскільки інших спадкоємців першої черги за законом, які б мали право на обов'язкову частку у спадковому майні та прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 немає, то позов про визначення додаткового строку для прийняття спадщини вважав слід пред'являти до Дрогобицької міської ради Львівської області як територіального органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Крім цього, відповідно до ч.1 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Окрім наведеного, відповідно до ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем (відповідачами). Разом з тим і суд зобов'язаний роз'яснити позивачу наслідки подання позову до неналежного відповідача (відповідачів) та його право подати клопотання про залучення належного, заміни неналежного належним, залучення співвідповідача, тощо. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача, співвідповідача (чи при його (належного відповідача) відсутності) розглянуті по їх суті із встановленням преюдиційних обставин чи тим більше задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не взмозі вирішувати по суті із встановленням преюдиційних обставин чи задовольняти позовні вимоги без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов'язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача чи співвідповідача). Правом на заявлення клопотання про заміну неналежного відповідача належним, залучення співвідповідача наділений виключно позивач, який у випадку заміни відповідача (відповідачів), залучення нового, зобов'язаний вказати вимоги до нового відповідача (відповідачів) та підстави заявлення таких саме до нього.
Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції вказаних вимог закону не дотримано.
Із наведеного вище вбачається, що позивачем подано позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Згідно змісту п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у правах про спадкування» та п.п.3, 4 № 4 від 24.06.1983 року «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини чи продовження строку на прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За їх відсутності - територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Однак судом першої інстанції вказане питання, а саме коло спадкоємців та конкретно осіб, які прийняли спадщину - не з'ясовувалося.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 04.12.2023 року, виданим виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради Львівської області.(а.с. 24)
Дійсно, як вбачається з копії заповіту, посвідченого 21.03.2014 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Москалик Л.П., ОСОБА_4 на випадок своєї смерті, все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося і все те, що належатиме їй на день смерті, і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.16)
Однак, також, спадкоємицею першої черги після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є донькою ОСОБА_4 , що підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом про народження видане міським бюро ЗАГС м. Дрогобич у Львівській області від 14 березня 1964 року, а також витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 23 травня 2024 року. (а.с. 40-41)
Як, також, вбачається із матеріалів спадкової справи №127/2024 ОСОБА_4 , яка була витребувана судом апеляційної інстанції, спадщину після її смерті прийняла її донька - ОСОБА_1 (апелянтка по справі), яка у передбачений шестимісячний термін подала заяву до нотаріуса про прийняття спадщини, а ОСОБА_2 - сину померлої, який подав заяву про прийняття спадщини із пропущеним шестимісячним терміном, - було відмовлено у прийнятті спадщини.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є донькою спадкодавиці, і яка прийняла спадщину і повинна була б бути залученою до участі у справі як відповідачка до участі у справі взагалі залучена не була.
Відтак, позов був заявлений до неналежного відповідача, а саме Дрогобицької міської ради Львівської області, яка у даному спорі, за наявності спадкоємця який прийняв в спадщину, відповідачем бути не може.
Однак належна відповідачка ОСОБА_1 , як вказано, до участі у справі не залучена взагалі та суд позивачу такого його права (на подання заяви про залучення) не роз'яснив із відповідними роз'ясненнями наслідків вчинення/не вчинення такої процесуальної дії.
Без залучення осіб, на права та обов'язки яких таке рішення прямо впливає і для яких таке рішення створює відповідні права та обов'язки, змінює правовідносини та призводить до нових наслідків, - суд не міг вирішувати питання про задоволення чи відмову у задоволенні позовних вимог, давати оцінку підставам та предмету позову та виносити рішення по суті такого спору, оскільки без залучення належного (належних) відповідача (відповідачів, співвідповідачів), на права та обов'язки якого (яких) впливатиме таке судове рішення, що може бути залучений (залучені) виключно за заявою позивача, суд вирішувати питання про задоволення позову не взмозі.
Зважаючи на вказане, неможливість залучення згаданої особи як учасника (відповідача) на стадії апеляційного розгляду чи направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції для виконання таких вимог закону судом першої інстанції та істотність таких, зокрема, процесуальних порушень, що вплинуло на вирішення спору вцілому, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову з інших правових підстав.
Вказане відповідає, також, і правовій позиції викладеній у Постанові Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №183/2587/16 (провадження 61-21489св18), з подібними процесуальними правовідносинами, що повинні бути враховані, зокрема, і судом апеляційної інстанції при розгляді справи.
Вказаним доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 слід визнати обґрунтованими та саму скаргу слід задовольнити. Рішення ж Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 листопада 2024 рокуслід скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до Дрогобицької міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Перша Дрогобицька державна нотаріальна контора про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини- відмовити.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 листопада 2024 року- скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до Дрогобицької міської ради Львівської області, третя особа: Перша Дрогобицька державна нотаріальна контора про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини- відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду
Повний текст постанови складено 12 вересня 2025 року.
Головуючий: Я.А. Левик
Судді: Н.П. Крайник
М.М. Шандра