Справа № 307/1336/22
11.09.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп/4806/485/22 за апеляційною скаргою прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 серпня 2022 року про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування щодо ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 серпня 2022 рокукримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України - закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення ОСОБА_6 про підозру.
Речові докази: пожежне сміття, що знаходиться на зберіганні в Тячівському РВП ГУНП в Закарпатській області, - знищено; п'ять DVD-R дисків із відеофайлами, які знаходяться при матеріалах кримінального провадження (в органу досудового розслідування), - залишити при матеріалах кримінального провадження (в органу досудового розслідування); погорілий кузов автомобіля "Audi-Q7", номерний знак Литовської Республіки НОМЕР_1 , що знаходиться на зберіганні на штрафмайданчику Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, - повернути ОСОБА_7 ; автомобіль "Toyota Camry", номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_8 , - повернуто ОСОБА_8 .
Згідно з ухвалою, - ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушеннь за таких обставин.
ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що він 25 лютого 2021 року, близько 04 год. 15 хв., діючи умисно, з невстановлених слідством мотивів, усвідомлюючи свої дії, спрямовані на пошкодження чужого майна шляхом підпалу, маючи при собі невстановлену ємкість, наповнену легкозаймистою запальною рідиною світлих нафтопродуктів (бензин, гас, дизельне паливо) та стороннє джерело запалювання у вигляді відкритого вогню, шляхом вільного доступу зайшов на територію паркувального майданчику багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , де підійшов до автомобіля марки "Audi Q7", номерний знак Литовської Республіки НОМЕР_1 , 2006 року випуску, номер кузова: НОМЕР_3 , який належав ОСОБА_7 і був припаркований біля під'їзду № 1 зазначеного будинку, та шляхом занесення вказаної легкозаймистої запальної рідини і стороннього джерела запалювання до моторного відсіку та лобового скла транспортного засобу, здійснив підпал цього автомобіля, внаслідок чого, спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 380 750 грн. 11 коп., яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, і відповідно до ч.3 примітки до ст.185 КК України визнається у великих розмірах.
Досудовим слідством дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч.2 ст.194 КК України.
Прокурор в апеляційній скарзі вважає, що ухвала суду є незаконною та необгрунтованою, а тому підлягає скасуванню у зв'язку невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону під час розгляду кримінального провадження на стадії підготовчого судового засідання.
Від захисника - адвоката ОСОБА_9 надійшла заява про відкладення розгляду справи. Однак, колегія суддів, констатує, що справа перебуває у провадженні тривалий час і неодноразово відкладалася за заявами сторони.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Апеляційний розгляд проводиться за відсутності обвинуваченого, захисника, та прокурора неявка яких, з огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає розгляду справи.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник вважаються належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим, згідно норм матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, та оціненими судом, відповідно до статті 94 КПК України.
Зазначених вимог закону судом першої інстанції у даній справі належно не дотримано.
Згідно статті 412 КПК України істотними порушеннями є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили, чи могли перешкодити суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Згідно положень ст. 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (частина 2 статті 113 КПК).
За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають темпоральними умовами реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п.4 ч. 3 ст.219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений з підстав та в порядку, передбачених КПК України.
Приймаючи рішення про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1ст.284 КПК України, суд вказав на наступне.
Судом встановлено, що 11 вересня 2021 року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 було повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
27 жовтня 2021 року сторонам були відкриті матеріали досудового розслідування.
28 жовтня 2021 року відносно ОСОБА_6 прокурором був затверджений обвинувальний акт.
02 листопада 2021 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 надійшов до Тячівського районного суду Закарпатської області.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 22 лютого 2022 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України був повернутий прокурору Тячівської окружної прокуратури для усунення недоліків. Повний текст даної ухвали суду був отриманий прокурором 28 лютого 2022 року. Апеляційна скарга на дану ухвалу суду не подавалася.
10 березня 2022 року Тячівською окружною прокуратурою отримано повернутий обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України
19 квітня 2022 року відносно ОСОБА_6 прокурором був затверджений обвинувальний акт.
27 квітня 2022 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 надійшов до Тячівського районного суду Закарпатської області.
Отже, з наведеного вище суд вбачає, що обвинувальний акт від 19 квітня 2022 року відносно ОСОБА_6 складено прокурором і направлено до суду поза межами строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України, і доказів, які б спростовували наведений вище висновок суду прокурором не надано, що і стало підставою для закриття кримінального провадження відповідно до п.10 ч.1 ст.284 КПК України.
Однак, з вказаними висновками суду погодитися не можу, виходячи з наступного.
За приписами п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Законом України №2147-VIIІ від 03.10.2017 частину першу статті 284 КПК України було доповнено пунктом 10, згідно з яким, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився сірок досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Відповідно до частини першої статті 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею (частина 5 статті 219 КПК України).
Кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов'язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням), а тому, в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено до суду.
Відповідно до ч.2 ст.42 КПК України обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Відповідно до приписів ч. 1 ст.337 КПК України судовий розгляд може бути проведений виключно стосовно особи, яка набула статусу обвинуваченого в порядку, передбаченому Законом.
Перевірка судом першої інстанції у підготовчому провадженні дотримання прокурором вимог, передбачених статтями 291, 293 КПК України, а також, виконання ним приписів статті 219 КПК України в частині направлення обвинувального акту у строки досудового розслідування є передумовою набуття підозрюваним у вчиненні злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров'я особи, процесуального статусу обвинуваченого стосовно якого, відповідно до ч. 1 ст.337 КПК України, має здійснюватися судовий розгляд.
Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров'я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.І ст.284 КПК України.
Закриваючи кримінальне провадження, суд першої інстанції послався на те, що обвинувальний акт направлено прокурором до суду після закінчення граничного строку розслідування кримінального провадження, передбаченого ст.219 КПК України.
При цьому, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд обмежився лише загальним формулюванням про направлення обвинувального акту поза межами строку досудового розслідування та стислим викладом обставин справи, однак, не зазначив правові підстави для обчислення строку досудового розслідування після повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків.
Кримінальне провадження підлягає закриттю на стадії підготовчого судового засідання за п.10 ч.1 ст.284 КПК України, у разі чіткого встановлення судом як початкової так і кінцевої дати закінчення досудового розслідування.
Згідно з п.10 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Як вбачається з матеріалів досудового розслідування, дійсно, 11.09.2021 органом досудового розслідування ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України (отже, строк досудового розслідування закінчувався 12.11.2021), та 27.10.2021 сторонам відкриті матеріали досудового розслідування, а 28.10.2021 відносно ОСОБА_6 прокурором затверджений обвинувальний акт, який 02.11.2021 надійшов до Тячівського районного суду.
При цьому, ця дія вчинена до закінчення 2-х місяців з дня повідомлення про підозру, з чим також погодився і суд першої інстанції.
Таким чином, досудове розслідування завершене за 10 днів до закінчення його строків, визначених у ст.219 КПК України.
В подальшому, ухвалою Тячівського районного суду від 22.02.2022 обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України повернутий прокурору, який склав обвинувальний акт, для усунення недоліків, який отримано Тячівською окружною прокуратурою Закарпатської області 10.03.2022.
Разом з тим, 22.02.2022 судом, на підставі ч.2 ст.376 КПК України, оголошено вступну та резолютивну частину ухвали, в якій зазначено, що «повний текст ухвали буде складено та проголошено о 16 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року».
Повний текст даної ухвали суду був отриманий прокурором 28 лютого 2022 року, в якій було зазначено, що «Повний текст ухвали складено та проголошено о 09 год. 30 хв. 25 лютого 2022 року».
При цьому, підставою для повернення обвинувального акту, серед іншого, було те, що «Обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України не відповідає вимогам п.2 ч.2 ст.291 КПК України, - анкетні відомості обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), оскільки, в обвинувальному акті не зазначено місце народження обвинуваченого, а також не зазначено його місце проживання, а міститься лише місце реєстрації обвинуваченого: АДРЕСА_2 , при цьому, в підготовчому судовому засіданні обвинувачений заявив, що по даній адресі він не проживає», хоча, на стадії досудового розслідування, згідно даних АДП УДМС з 17.04.2009 він, як громадянин іноземної держави, зареєстрований в АДРЕСА_2 , з 15.11.2016 зареєстрований в АДРЕСА_3 , а в засіданні вказав, що фактично проживає у АДРЕСА_4 .
Апеляційна скарга на дану ухвалу суду не подавалася, оскільки, обвинувальний акт повернуто для усунення недоліків, в частині зазначення місця народження та актуального місця проживання обвинуваченого ОСОБА_6 , тобто без фактичного прийняття кримінального провадження до провадження органу досудового розслідування, проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій в межах строків досудового розслідування, повторного виконання вимог ст.290 КПК України тощо.
Усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 22.02.2022 фактично обмежувалося складанням нового обвинувального акту і його вручення обвинуваченому та його захиснику.
На підтвердження цього, положеннями ст.282 КПК України чітко визначено, що зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, якщо підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва), а також, у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій тау разі скасування слідчим суддею постанови про зупинення досудового розслідування.
Тобто, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, після виконання вимог ст.290 КПК України та відкриття матеріалів 27.10.2021, могло бути відновлене лише у разі його зупинення, виключно з підстав передбачених кримінальним процесуальним законом, оскільки, відновлення уже завершеного досудового розслідування Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено.
Тому, дії прокурора після повернення 22.02.2022 обвинувального акту, обмежувалися лише усуненням недоліків самого обвинувального акту, як це вказано у правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 04.10.2018 у справі № 752/4900/15-к.
Також, кримінальним процесуальним законом не передбачено відновлення чи продовження строків досудового розслідування з підстав проведення процесуальних дій задля усунення недоліків після повернення обвинувального акту судом, відтак, висновки суду про складання та направлення обвинувального акту від поза межами строку досудового розслідування не грунтуються на вимогах закону, оскільки, повернення обвинувального акту для усунення недоліків не є тотожним поняттю «відновлення досудового розслідування». Єдиною передбаченою законом підставою для повернення обвинувального акту прокурору є його невідповідність вимогам ст.291 КПК України, яка встановлює лише вимоги щодо форми і змісту обвинувального акту. При цьому, строки усунення таких недоліків КПК України не встановлює.
Таким чином, суд першої інстанції фактично ототожнив усунення недоліків у вже складеному обвинувальному акті та складання обвинувального акту як процесуального документу, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Разом з тим, як вже було встановлено, 22.02.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частину ухвали, в якій зазначено, що повний текст ухвали повинен бути складений та проголошений о 16 год. 30 хв. 24.02.2022, однак, у повному тексті даної ухвали, який був отриманий прокурором 28.02.2022, було зазначено, що повний текст ухвали складено та проголошено о 09 год. 30 хв. 25.02.2022.
При цьому, суд, закриваючи кримінальне провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, послався на те, що на час складання та направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_6 до суду на виконання вимог, зазначених в ухвалі суду про повернення обвинувального акту від 22.02.2022, тобто станом на 27.04.2022 вже закінчився строк досудового розслідування.
Однак, включаючи до строку досудового розслідування період з моменту надходження обвинувального акту до Тячівської окружної прокуратури (10.03.2022) до моменту надходження до суду обвинувального акту після виправлення недоліків (27.04.2022), суд не врахував, що строки усунення таких недоліків КПК України не встановлює, а також ті обставини, що унеможливили усунення зазначених недоліків у найкоротші строки, а саме, введення воєнного стану в Україні.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що на час фактичного надходження обвинувального акту до суду, а саме 27.04.2021, закінчилися строки досудового розслідування, без ретельного дослідження всіх обставин у цьому провадженні.
Законність вчинення тих чи інших процесуальних дій в той час, коли дії прокурора після повернення обвинувального акту обмежуються лише усуненням недоліків обвинувального акту, підлягає обов'язковій перевірці судом під час судового розгляду, зокрема під час дослідження доказів з наданням їм оцінки у встановленому законом порядку.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом допущено істотне порушення вимог кримінального - процесуального закону, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому ухвала суду не може залишатися чинною і підлягає скасуванню з направленням кримінального провадження на новий судовий розгляд, при якому суду слід належно з'ясувати вказані обставини і в залежності від встановленого, прийняти відповідне процесуальне рішення.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_5 - задовольнити.
Ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 серпня 2022 року про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування щодо ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, - скасувати, призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання в іншому складі.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Судді