Справа № 303/5751/25
10.09.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/547/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 липня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 липня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність дізнавача в кримінальному провадженні №12025078120000092.
З матеріалів судового провадження вбачається, що до слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла на розгляд скарга ОСОБА_5 на бездіяльність дізнавача ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025078120000092, з наступними вимогами: 1) скасувати постанову дізнавача від 21.07.20205 про відмову у задоволенні клопотання від 25.06.2025; 2) зобов'язати дізнавача ОСОБА_6 усунути бездіяльність шляхом задоволення клопотання від 25.06.2025, а саме: витребувати та долучити до кримінального провадження №12025078120000092 копії матеріалів з кримінального провадження №12024078120000139.
Відмовляючи у відкритті провадження за скаргою, слідчим суддею в ухвалі вказується на те, що заявлені вимоги скарги, відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 303 КПК України, на які ОСОБА_5 посилається в поданій скарзі, не є предметом оскарження під час досудового розслідування.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що слідчий суддя помилково інтерпретував суть її скарги, оскільки її скарга була подана не просто на відмову у задоволенні клопотання, а на бездіяльність дізнавача, яка виразилася у невмотивованій постанові про відмову, що перешкоджає всебічному та повному розслідуванню, а також збиранню доказів. Вважає, що така бездіяльність порушує її процесуальні права як потерпілої у кримінальному провадженні. Стверджує, що слідчий суддя при винесені оскаржуваної ухвали порушив норми процесуального права, що призвело до необґрунтованої відмови у відкритті провадження за її скаргою і це рішення перешкоджає здійсненню її законних прав як потерпілої та затягує розслідування.
Просить суд скасувати ухвалу слідчого судді від 28.07.2025 та призначити новий розгляд провадження за скаргою у суді першої інстанції.
До початку судового засідання, від прокурора надійшло клопотання про проведення судового розгляду за його відсутності. Зазначив, що рішення слідчого судді про відмову у відкриті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність дізнавача від 28.07.2025 законне та обґрунтоване, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності прокурора та апелянта ОСОБА_5 , неявка яких, з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача про суть ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги про незаконність судового рішення задоволенню не підлягають з таких підстав.
Частинами 1, 2 статті 370 КПК України встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
На переконання колегії суддів апеляційного суду, вказаних вимог закону слідчим суддею при винесенні оскаржуваного рішення дотримано у повному обсязі.
Як вбачається зі змісту поданої до слідчого судді скарги, ОСОБА_5 не погоджується із постановою дізнавача від 21.07.2025 про відмову у задоволенні клопотання від 25.06.2025 про копіювання певних матеріалів одного кримінального провадження в інше.
ОСОБА_5 вважала, що така відмова дізнавача ОСОБА_6 є прямою його бездіяльністю, що перешкоджає всебічному розслідуванню та збиранню доказів.
Проте, як правильно зазначив слідчий суддя, такі вимоги ОСОБА_5 не відповідають положенням ст. 303 КПК України, якими визначено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Згідно ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним. Тому скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді за правилами статей 314 - 316 КПК України.
Слідчий суддя першої інстанції приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження своє рішення обґрунтував тим, що главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Частиною 1 статті 303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким (заявником, потерпілим, підозрюваним, володільцем майна тощо) такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені.
Вирішуючи питання на стадії відкриття провадження за скаргою ОСОБА_5 , слідчий суддя на підставі ч. 4 ст. 304 КПК України відмовив у відкритті провадження.
В даному випадку, з поданої скарги ОСОБА_5 до слідчого судді вбачається, що нею оскаржується не постанова про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих, негласних слідчих (розшукових) дій, можливість оскарження якої передбачена п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, а постанова про відмову у задоволенні клопотання про копіювання певних матеріалів з одного кримінального провадження в інше.
Однак такі дії не входять до переліку рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, яку можуть бути оскаржені до слідчого судді.
Як правильно зауважив слідчий суддя, що згідно приписів ч. 5 ст. 40, ч. 4 ст. 40-1 КПК України, слідчий, дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого, дізнавача.
Аналіз наведеної норми права свідчить про те, що слідчий суддя позбавлений змоги надавати вказівку дізнавачу щодо прийняття конкретного за змістом процесуального рішення, адже він є самостійним у своїй процесуальній діяльності.
Отже, на переконання апеляційного суду, слідчий суддя при розгляді скарги, відповідно до вимог ч. 4 ст. 304 КПК України, дійшов правильного висновку, про необхідність відмови у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 .
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом.
Частиною 1 статті 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.01.2008 щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до переконання, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, а тому підстав для її скасування та задоволення апеляційних вимог ОСОБА_5 не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги, на які посилається заявник, не впливають на правильність прийнятого місцевим судом рішення.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Ураховуючи вищенаведене, на переконання колегії суддів апеляційного суду, оскаржувана ухвала слідчого судді є обґрунтованою, вмотивованою й підстав для її скасування та задоволення апеляційних вимог немає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 липня 2025 про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді