12.03.07 р. Справа № 33/12а
Суддя господарського суду Донецької області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Овчинніковій В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом Комунального підприємства «Донецькміськводоканал» м. Донецьк
до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Донецьк
про:
- скасування Розпорядження адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №103-р від 28.12.2006р. по справі №02-26-82/2006, як таке, що суперечить чинному законодавству;
- визнання неправомірними дії відповідача щодо направлення незаконного запиту №02-38/5645(2) від 05.12.2006р.;
- визнання неправомірними дії відповідача щодо постановлення Розпорядження №103-р від 28.12.2006р. про початок розгляду справи №02-26-82/2006
за участю представників:
від позивача: Галахов В.І. - адвокат за довіреністю №09/461 від 29.01.2007р.
Петрова О.Є. -за довіреністю №09/462 від 29.01.2007р.
від відповідача: Сушко С.С. -за довіреністю №02-39/221 від 22.01.2007р.
Нікітін Д.О. - за довіреністю №02-39/222 від 22.01.2007р.
На підставі статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України було оголошено перерву з 26.02.2007р. по 14.03.2007р.
СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство «Донецькміськводоканал» м. Донецьк звернулося із адміністративним позовом до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Донецьк про скасування Розпорядження адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №103-р від 28.12.2006р. по справі №02-26-82/2006, як таке, що суперечить чинному законодавству.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог частини 2 статті 19 Конституції України, пункту 8 статті 19 Господарського кодексу України та пункту 8.1 Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого Розпорядженням Антимонопольного комітету України №182-р від 25.12.2001р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.02.2002р. за №139/6427)
Як зазначає позивача, відповідачем на його адресу був направлений запит №02-38/5645(2) від 05.12.2006р. про надання інформації щодо складових діючого тарифу на житлово-комунальні послуги, порядку формування тарифів для кожної групи споживачів, обсягу послуг, наданих протягом 2001-2006р. та інше.
В якості підстави для направлення вказаного запита відповідач зазначив доручення Кабінету Міністрів України №44340/4/1-06 від 17.11.2006р., доручення Голови Антимонопольного комітету України №3.2/1013 від 21.11.2006р. та Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого Розпорядженням Антимонопольного комітету України №32-р від 23.02.2001р.
Відповідно до положень пункту 5 статті 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» №3659-XII від 26.11.1993р. та пункт 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого Розпорядженням Антимонопольного комітету України №32-р від 23.02.2001р. підставою для отримання інформації є розгляд територіальним відділенням Антимонопольного комітету України заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, при проведенні перевірки.
Згідно із пунктом 8.1 Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого Розпорядженням Антимонопольного комітету України №182-р від 25.12.2001р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.02.2002р. за №139/6427) доручення Кабінету Міністрів України є лише підставою для проведення позапланової виїзної перевірки.
Тому, за твердженням позивача, Розпорядження адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №103-р від 28.12.2006р. по справі №02-26-82/2006 є таким, що суперечить чинному законодавству.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.01.2007р. було відкрите провадження в адміністративній справі та викликано представників сторін у попереднє судове засідання, призначене на 24.01.2007р. та витребувані певні документи.
У засіданні від 24.01.2007р. позивач не відмовився від адміністративного позову і наполягав на заявлених вимогах. Відповідач, в свою чергу не визнав позовні вимоги. Сторони не скористались можливістю примирення, передбаченою статтею 113 Кодексу адміністративного судочинства України.
До матеріалів справи приєднані заперечення відповідача №02-39/227 від 23.01.2007р., де було зазначено наступне.
Донецьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України вимагалася інформація, наявність якої у позивача обумовлена положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого Постановою Кабінетів Міністрів України №959 від 12.07.2006р., обов'язковою статистичною та бухгалтерською звітністю.
Не отримавши у встановлений термін інформації, відповідачем прийнято Розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у зв'язку з наявністю в діях позивача ознак порушення у вигляді неподання інформації, згідно п.13 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Крім того, пункт 8.1 Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції містить не підстави для запиту інформації, а підстави для проведення позапланових перевірок. Отже, позивач помилково робить висновки, що територіальне відділення Антимонопольного комітету України має повноваження вимагати інформацію лише підчас проведення виїзної перевірки.
Однією з підстав для проведення виїзної перевірки є доручення Кабінету Міністрів України №44340/4/1-06 від 12.12.2006р. Але, для виконання зазначеного доручення щодо аналізу обґрунтованості встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги не було необхідності у виїзній перевірці. Підставою для виїзної перевірки є виявлення недостовірних даних, заявлених об'єктом перевірки в документах, поданих на обов'язковий запит органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України. Таким чином, запит інформації був направлений позивачу в межах повноважень, з дотриманням положень діючого законодавства. На підставі викладеного, відповідач просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Ухвалою від 24.01.2007р., винесеною за результатами попереднього судового засідання, з метою всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку від позивача та відповідача судом були витребувані документи та вдруге викликано сторін у засідання на 29.01.2007р.
Також ухвалою від 24.01.2007р. було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії Розпорядження адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №103-р від 28.12.2006р. по справі №02-26-82/2006.
У засіданні суду від 29.01.2007р. заявою позивач на підставі статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України збільшив розмір позовних вимог та додатково просив визнати неправомірними дії відповідача щодо направлення незаконного запиту №02-38/5645(2) від 05.12.2006р. та щодо постановлення Розпорядження №103-р від 28.12.2006р. про початок розгляду справи №02-26-82/2006.
Одночасно позивачем на підставі ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України заявлено клопотання про витребування у Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України подання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Проти наданого клопотання не заперечував присутній у засіданні відповідач. Вказане клопотання судом задоволене.
В засіданні від 12.02.2007р. представник відповідача надав пояснення, згідно яких Розпорядження №103-р від 28.12.2006р. про початок розгляду справи №02-26-82/2006 було прийнято за власною ініціативою Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Донецьк, тому надати подання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції відповідач не має можливості.
За наслідками попереднього засідання суд постановив ухвалу від 14.02.2007р. про закінчення підготовчого провадження та перехід до судового розгляду на 26.02.2007р.
У судовому засіданні від 26.02.2007р. судом роз'яснені представникам сторін права та обов'язки, а також можливість щодо примирення згідно статті 113 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач наполягав на заявлених вимогах, а відповідач не визнавав позовні вимоги.
У запереченнях №02-39/678 від 26.02.2007р. відповідач навів додаткові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, а саме -
- стаття 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» №3659-XII від 26.11.1993р. до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить контроль за регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій.
- відповідно до пункту 5 статті 7, пункту 5 статті 14, пункту 6 статті 16 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» №3659-XII від 26.11.1993р. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення мають право при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Відповідно до пункту 4 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України №32-р від 23.02.2001р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001р. за №291/5482), територіальне відділення має повноваження одержувати інформацію незалежно від місцезнаходження цієї інформації або суб'єкта, у якого вона запитується.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» №3659-XII від 26.11.1993р. територіальне відділення Антимонопольного комітету України очолює голова, який згідно із пунктом 5 статті 17 вказаного закону вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
- відповідно до змісту статті 22№ Закону України «Про Антимонопольний комітет України» №3659-XII від 26.11.1993р. суб'єкти господарювання зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
При цьому запит інформації є формою вимоги. Чинне законодавство не містить заборони щодо витребування інформації за встановленою органами Антимонопольного комітету України формою, а отже дії відповідача з направлення запиту за встановленою ним формою не можуть бути визнані незаконними.
- пунктом 34 Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України №182-р від 25.12.2001р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2002 р. за №139/6427), встановлено, що перед проведенням перевірки відділення здійснюють попередній аналіз відповідного ринку товарів, вивчають нормативні акти, що регулюють діяльність об'єкта перевірки, при потребі готують та направляють в установленому порядку запити про надання інформації щодо діяльності суб'єкта господарювання.
Повноваження, права та обов'язки посадових осіб Антимонопольного комітету України щодо витребування документів та інформації для перевірки дотримання антимонопольного законодавства встановлені Законом України «Про Антимонопольний комітет України» №3659-XII від 26.11.1993р., Положенням про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України №182-р від 25.12.2001р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2002 р. за №139/6427), Положенням про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України №32-р від 23.02.2001р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001р. за №291/5482). Нормативно-правовий акт, який визначав би саме порядок витребування документів та інформації для перевірки дотримання антимонопольного законодавства відсутній.
- у відповіді №09/7593 від 12.12.2006р. позивача на запит відповідача №02-38/5645(2) від 05.12.2006р. чітко було визначено про ненадання витребуваної інформації у вказаний строк.
За нормами пункту 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» №2210-III від 11.01.2001р. такі дії підпадають під ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а саме - неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольному комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.
Згідно із пунктом 1 статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» №2210-III від 11.01.2001р. органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України. Неподання інформації суб'єктом господарювання органам Антимонопольного комітету України у встановлений строк є підставою для початку розгляду справи за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.
На підставі статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України було оголошено перерву з 26.02.2007р. по 14.03.2007р.
Під час судового провадження були досліджені: запит інформації №02-38/5645 (2) від 05.12.2006р.; лист №09/7593 від 12.12.2006р.; лист №02-38/6021 від 29.12.2006р.; розпорядження адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №103-р від 28.12.2006р. по справі №02-26-82/2006р.; пояснення №02-39/235 від 23.01.2007р.; заперечення №02-39/227 від 23.01.2007р.; оглядовий лист Вищого господарського суду України №01-8/2361 від 24.10.2006р.; доручення Кабінету Міністрів України №44340/4/1-06 від 17.11.2006р.; лист Міністерства економіки України №44-21/5230-10 від 10.11.2006р.; доручення голови Антимонопольного комітету України №3.2/1013 від 20.11.2006р.; довідка про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; розпорядження Антимонопольного комітету України №32-р від 23.02.2001р.; клопотання від 29.01.2007р.; статут Комунального підприємства «Донецькміськводоканал» м. Донецьк; заява про зміну позовних вимог від 29.01.2007р.; заперечення №02-39/491 від 12.02.2007р.; пояснення №02-39/478 від 09.02.2007р.; додаткові пояснення від 12.02.2007р.; додаткові заперечення №02-39/678 від 26.02.2007р.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив.
На адресу Комунального підприємства «Донецькміськводоканал» був направлений запит Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Донецьк №02-38/5645(2) від 05.12.2006р. про надання в строк до 12.12.2006р. інформації щодо формування тарифів на житлово-комунальні послуги.
Як вбачається зі змісту вищезгаданого запиту, він направлений на виконання доручення Кабінету Міністрів України №44340/4/1-06 від 17.11.2006р. та доручення Голови Антимонопольного комітету України №3.2/1013 від 20.11.2006р.
У листі №09/7593 від 12.12.2006р. Комунальне підприємство «Донецькміськводоканал» м. Донецьк повідомило Донецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України м. Донецьк про відсутність, з точки зору підприємства, законних підстав для надання витребуваної інформації.
В подальшому, було прийнято Розпорядження адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №103-р від 28.12.2006р. по справі №02-26-82/2006 про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Комунальним підприємством «Донецькміськводоканал» м. Донецьк
Не погоджуючись із вказаним документом, підприємство звернулось до суду із адміністративним позовом про скасування Розпорядження адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №103-р від 28.12.2006р. по справі №02-26-82/2006, як таке, що суперечить чинному законодавству.
Заявою про зміну позовних вимог від 29.01.2007р. позивач доповнив позовні вимоги наступним - визнання неправомірними дії відповідача щодо направлення незаконного запиту №02-38/5645(2) від 05.12.2006р.; визнання неправомірними дій відповідача щодо постановлення Розпорядження №103-р від 28.12.2006р. про початок розгляду справи №02-26-82/2006.
Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності.
Відповідно до статі 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» №3659-XII від 26.11.1993р. (із змінами та доповненнями) основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій.
Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету.
Як передбачено у частині першій статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» №3659-XII від 26.11.1993р. (із змінами та доповненнями) у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема:
- розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;
- приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами;
- перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
- при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
В частині другій статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» №3659-XII від 26.11.1993р. (із змінами та доповненнями) визначено, що у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України та застосування законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, вимагати від суб'єктів господарювання інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» №3659-XII від 26.11.1993р. (із змінами та доповненнями) для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції, які підконтрольні та підзвітні Антимонопольному комітету України.
Стаття 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» №3659-XII від 26.11.1993р. (із змінами та доповненнями) визначає, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України наділяється повноваженнями
- приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження. Розпорядження голови територіального відділення Антимонопольного комітету України приймаються від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України.
- при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Стаття 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» №3659-XII від 26.11.1993р. (із змінами та доповненнями) встановлює, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Згідно зі статтею 221 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» №3659-XII від 26.11.1993р. (із змінами та доповненнями) суб'єкти господарювання зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Запит інформації є формою вимоги. Чинне законодавство не містить заборони щодо витребування інформації за встановленою органами Антимонопольного комітету України формою, а отже дії відповідача з направлення запиту за встановленою ним формою не можуть бути визнані незаконними.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист економічної конкуренції» №2210-III від 11.01.2001р. (із змінами та доповненнями) вказаним Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією.
Статтею 1 вищезгаданого закону встановлено, що інформація - це відомості в будь-якій формі й вигляді та збережені на будь-яких носіях (у тому числі листування, книги, помітки, ілюстрації (карти, діаграми, органіграми, малюнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відео-, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп'ютерних систем або повне чи часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості.
Стаття 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» №2210-III від 11.01.2001р. (із змінами та доповненнями) визначає, що розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
При цьому, органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за:
- заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
- поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
- власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.
У разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.
Згідно із пунктами 13 та 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» №2210-III від 11.01.2001р. (із змінами та доповненнями) порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції визнаються неподання інформації або подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
Пунктом 5 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених Розпорядженням Антимонопольного комітету №169-р від 29.06.1998р. (зареєстровано в Мінюсті України 22.07.1998 за №471/2911) встановлено, що адміністративній колегії територіального відділення Комітету підвідомчі справи про порушення у вигляді, зокрема, неподання, подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню у встановлені головою територіального відділення, адміністративною колегією територіального відділення Комітету чи нормативно-правовими актами строки або подання недостовірної інформації територіальному відділенню.
Чинне законодавства не визначає - у якій саме формі має бути викладена власна ініціатива органів Антимонопольного комітету України, тому суд не приймає до уваги посилання позивача на неправомірність дії відповідача щодо постановлення Розпорядження №103-р від 28.12.2006р. про початок розгляду справи №02-26-82/2006 за відсутності належним чином оформленого подання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність відповідачем того, що спірні дії були вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Донецькміськводоканал» м. Донецьк до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Донецьк про визнання неправомірними дії відповідача щодо направлення незаконного запиту №02-38/5645(2) від 05.12.2006р.; визнання неправомірними дії відповідача щодо постановлення Розпорядження №103-р від 28.12.2006р. про початок розгляду справи №02-26-82/2006.
Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" №2210-III від 11.01.2001р. встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
З урахуванням цього, підлягає закриттю провадження в адміністративній справі в частині скасування Розпорядження адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №103-р від 28.12.2006р. по справі №02-26-82/2006 як таке, що суперечить чинному законодавству, оскільки спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись нормами Закону України «Про Антимонопольний комітет України» №3659-XII від 26.11.1993р., Закону України «Про захист економічної конкуренції» №2210-III від 11.01.2001р., Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених Розпорядженням Антимонопольного комітету №169-р від 29.06.1998р. (зареєстровано в Мін'юсті України 22.07.1998 за №471/2911), Положенням про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України №32-р від 23.02.2001р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001р. за №291/5482), статтями 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 12, 14, 15, 23, 48, 50, 53, 54, 69-71, 79, 86, 87, 94, 107, 110, 111, 114, 121, 122-170, 254, Прикінцевими та Перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Донецькміськводоканал» м. Донецьк до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Донецьк про визнання неправомірними дії відповідача щодо направлення незаконного запиту №02-38/5645(2) від 05.12.2006р.; визнання неправомірними дії відповідача щодо постановлення Розпорядження №103-р від 28.12.2006р. про початок розгляду справи №02-26-82/2006 - відмовити.
Закрити провадження в частині скасування Розпорядження адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №103-р від 28.12.2006р. по справі №02-26-82/2006, як таке, що суперечить чинному законодавству, оскільки спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
У судовому засіданні від 14.03.2007р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня виготовлення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст виготовлено 19.03.2007р.
Додаток: оригінал платіжного доручення №27 від 10.01.2007р. про сплату 118грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на 1 арк. (лише на адресу позивача)
Суддя Новікова Р.Г.
Надруковано 3 примірника: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи