Справа № 686/24968/25
Провадження № 1-кп/686/1504/25
про призначення судового розгляду
12 вересня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції залі суду в місті Хмельницькому кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 за ст. ч. 3 ст. 307 КК України
установив:
02 вересня 2025 року від прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в порядку ст. 291 КПК України для розгляду надійшов направлений 29.08.2025 обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 307 КК України.
Обвинувальний акт надійшов до суду відповідно до закону - ст. 314 КПК України. Справа підсудна Хмельницькому міськрайонному суду Хмельницької області. Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає. Справа може бути призначена до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Під час підготовчого судового засідання у порядку ч.4 ст.315 КПК України суд роз'яснив обвинуваченій ОСОБА_4 право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно неї колегіально судом у складі трьох суддів.
Таким правом обвинувачений ОСОБА_4 скористались не забажала.
Заперечень щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду від сторін кримінального провадження не надійшло.
З огляду на вищенаведене справу слід призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому засіданні звернувся до суду з клопотанням про продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою зважаючи на те, що остання обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, а ризики, які стали підставою для застосування такого запобіжного заходу не відпали.
Обвинувачена і її захисник заперечили проти задоволення клопотання, просили змінити запобіжний захід на більш м'який.
Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини третьої статті 315 КПК під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Згідно із ст..183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
На думку суду, наведені в клопотанні прокурора підстави для продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими.
Обвинувачена ОСОБА_4 , усвідомлюючи можливі негативні наслідки у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі, може винити прояви переховування від суду, незаконного впливу на свідків, які не допитані судом з огляду на стадію кримінального провадження та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом із цим, суд зазначає, що при встановленні впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.
Розглядаючи можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_4 суд враховує, що вона обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
З урахуванням наведеного, особи обвинуваченої ОСОБА_4 , тяжкості інкримінованого їй діяння - особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, віку та стан її здоров'я, відсутності жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість утримання обвинуваченої в слідчому ізоляторі, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 без визначення розміру застави на підставі п.5 ч.4 ст.183 КПК України.
З урахуванням ризиків, строку розгляду кримінального провадження суд уважає, що підстав для зміни запобіжного заходу у цій частині наразі немає.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд також враховує, що своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Керуючись ст.ст. 31, 314-316 КПК України,
постановив:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 10 листопада 2025 року включно без визначення розміру застави.
Кримінальне провадження на підставі обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України призначити до судового розгляду суддею одноособово у дистанційному судовому провадженні в режимі відео конференції у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду (м. Хмельницький, вул.Пилипчука, 1, каб. №6) на 14 год.20 хв. 22 вересня 2025 року.
Участь обвинуваченої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 забезпечити дистанційно у режимі відеоконференції із ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Доручити уповноваженим особам ДУ «Київський слідчий ізолятор» вручити обвинуваченій пам'ятку про її процесуальні права, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання.
Копію ухвали для організації відеоконференції надіслати ДУ «Київський слідчий ізолятор».
У судове засідання викликати сторони та повідомити інших учасників судового провадження.
Роз'яснити учасникам судового провадженням їх право ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, робити з них необхідні виписки та копії.
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченою, яка перебуває під вартою, в той же строк з дня вручення копії цієї ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя