Справа № 686/18/25
Провадження № 1-кс/686/7677/25
11 вересня 2025 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника скаржниці ОСОБА_3 , скаржниці ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого СУ ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_5 від 28.02.2025 про закриття кримінального провадження № 12024240000001631 від 31.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із скаргою, поданою в інтересах ОСОБА_4 , в якій просив скасувати постанову слідчого СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 від 28.02.2025 року про закриття кримінального провадження №12024240000001631, відомості у якому внесено до ЄРДР 31.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В обґрунтування доводів скарги зазначив, що 31.12.2024 на автомобільній дорозі М-30-02 «Східний під'їзд до м. Хмельницького» поблизу с. Книжківці Хмельницького району сталася дорожньо-транспортна пригода. Водій автомобіля «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_7 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , який від отриманих травм помер на місці події.
Постановою слідчого від 28.02.2025 кримінальне провадження було закрито, з чим скаржниця та її представник не погоджуються.
Уважає, що досудове розслідування було неповним, оскільки не було досліджено показань водія таксі, який ствердив, що висадив ОСОБА_4 поблизу будинку біля 19.00 год. 31.12.2024. Однак місце ДТП розташоване за 5 км. від будинку, у протилежному напрямку, що суперечить його показанням. Проте повторного допиту водія таксі для з'ясування цієї розбіжності проведено не було.
Також на адвокатський запит було отримано 04.04.2025 відеозапис із камер відеоспостереження, який підтверджує, що потерпілий не проходив від будинку до місця ДТП. Слідчий зазначений відеозапис не вилучив.
Не було також слідчим отримано запиту до оператора зв'язку для отримання геолокаційних даних телефону потерпілого, які могли б установити його траєкторію руху та обставини появи на місці ДТП.
Висновок судової інженерно-транспортної експертизи про відсутність у водія технічної можливості уникнути наїзду не враховує всіх обставин події: чи дотримувався водій швидкісного режиму в умовах обмеженої видимості, чи був достатньо уважним до дорожньої обстановки.
Слідчий не провів додаткового оперативного опрацювання для пошуку свідків.
Ці обставини, на думку скаржниці та її представника, мають значення для встановлення повної картини події, включаючи поведінку потерпілого та можливі дії третіх осіб, що підлягають доказуванню.
Просить скасувати постанову про закриття кримінального провадження.
Скаржниця та її представник у судовому засіданні підтримали вимоги скарги та просили її задовольнити. Зауважили, що на будинку за місцем проживання ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) розміщено відеокамери, однак на відеозаписах за 31.12.2024 не було зафіксовано приїзду ОСОБА_4 на таксі додому, а також подальше слідування ОСОБА_4 від будинку до місця ДТП, а отже є сумніви у достовірності показань водія таксі, який ствердив, що підвозив потерпілого додому. Разом з тим, відповіла, що кафе «Лук'янів двір», до якого, згідно із показаннями свідка, таксист довіз потерпілого, розташоване через один будинок від будинку, в якому проживав ОСОБА_4 , за адресою АДРЕСА_2 . Окрім того, не зрозумілим є, як ОСОБА_4 потрапив на місце ДТП, яке значно віддалене від його житла, куди за показаннями водія таксі він його завіз, а тому потрібно отримати інформацію у оператора мобільного зв'язку з метою отримання інформації про пересування потерпілого, маршруту його руху. Також вказала, що розмовляла із ОСОБА_4 31.12.2024 о 23 год. 57 хв., який говорив нерозбірливо, повідомив, що знаходиться поблизу автовокзалу № 1 та йде додому.
Слідчий та прокурор у судовому засіданні заперечили проти задоволення скарги. Пояснили, що відеозапис із камер спостереження, розміщених у будинку за місцем проживання ОСОБА_4 ним оглядався у присутності ОСОБА_4 та надавався нею, однак у зв'язку із тим, на ньому не зафіксовано усю частину дороги, по якій міг рухатися потерпілий, він не містив доказової інформації та не долучався до матеріалів кримінального провадження. Тимчасовий доступ до оператора зв'язку для отримання геолокаційних даних телефону потерпілого ним не отримувався, оскільки зазначені відомості могли би дати інформацію лише відносно базових станцій, за допомогою яких здійснюється з'єднання, та не містили би даних щодо точного місця знаходження потерпілого. Тілесних ушкоджень, не характерних для тих, які отримуються в результаті дорожньо-транспортної пригоди, у потерпілого виявлено не було. Відповідно до висновків експертиз та показань водія автомобіля «Volkswagen Passat» ОСОБА_8 , в момент пригоди ОСОБА_4 перебував на дорозі у вертикальному положенні. Експертним шляхом доведено, що водій автомобіля «Volkswagen Passat» ОСОБА_7 не мав технічної можливості уникнути наїзду на потерпілого; невідповідностей у його діях вимогам Правил дорожнього руху не встановлено. Уважають, що досудове розслідування було повним та відсутні підстави для скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши надані матеріали кримінального провадження № 12024240000001631, вважаю, що у задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.
Ст.91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, а ст.92 даного кодексу обов'язок доказування покладається на слідчого, прокурора. На виконання даних вимог сторона обвинувачення в силу ст.93 КПК України здійснює збирання доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів відповідно до ст. 2, 284 КПК України.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Виходячи зі змісту ст.284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження, зокрема з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті - встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту свої прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
СУ ГУНП в Хмельницькій області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024240000001631 від 31.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, викладений у витягу з ЄРДР, свідчить про те, що 31.12.2024 на автомобільній дорозі М-30-02 сполученням «Східний під'їзд до м. Хмельницького» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія автомобіля «Volkswagen Passat» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_9 , який допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , який рухався в попутному напрямку.
Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці ДТП.
В мотивувальній частині постанови слідчий зазначає про відсутність у діях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
З такими висновками слідчого у оскаржуваній постанові про закриття кримінального провадження слідчий суддя погоджується у зв'язку із тим, що прийняте рішення є правильним, зміст постанови відповідає фактичним обставинам, які встановлені матеріалами провадження та всебічно, повно і об'єктивно були досліджені слідчим.
Досліджені матеріали кримінального провадження вказують на те, що дорожньо-транспортна пригода відбулася за відсутності свідків, заходи щодо встановлення яких слідчим вживалися, зокрема 03.01.2025 надавалося відповідне доручення оперативним працівникам, однак виявилися нерезультативними, що підтверджується рапортом ст. оперуповноваженого ХРУП ГУНП у Хмельницькій обл. ОСОБА_10 від 05.01.2025; також не зафіксовано жодних камер відеоспостереження під час обходу на 2 км. автодороги М-30-02 сполученням «Східний під'їзд до м. Хмельницького» (а.с.89).
У зв'язку із цим відхиляються аргументи представника скаржниці щодо не проведення слідчим оперативного опрацювання для пошуку свідків та відсутні підстави вважати, що повторне ініціювання зазначених заходів буде результативним з огляду на сплив значного періоду часу з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
З приводу аргументу скарги щодо суперечливості показань свідка-водія таксі, оскільки місце ДТП знаходиться за 5 км. від будинку потерпілого, куди було доставлено пасажира, та необхідності у зв'язку із цим огляду відеозапису із камер відеоспостереження, який підтверджує, що потерпілий не проходив від будинку до місця ДТП слід зазначити наступне.
У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_4 проживав у будинку АДРЕСА_1 , тоді як відповідно до показань водія таксі ОСОБА_11 (а.с. 118) коли вони під'їжджали до адреси, вказаної у застосунку, пасажир вийшов навпроти магазину «Лук'янів двір», який знаходиться у будинку № 1/9 по вул. Вінницькій у м. Хмельницькому (через один будинок від будинку потерпілого) та куди він в подальшому направився йому невідомо.
А тому цілком можливо, що на відеозаписах, отриманих із камер, розміщених у будинку АДРЕСА_1 відповідні події не знайшли відображення з огляду на віддаленість будинку, у якому мешкав потерпілий, від магазину «Лук'янів двір», поблизу якого він вийшов із таксі.
Окрім того, слідчий у судовому засіданні пояснив, що відповідний запис ним оглядався у присутності ОСОБА_4 , однак до матеріалів кримінального провадження не долучався у зв'язку із тим, що на ньому не зафіксовано усю частину дороги, по якій міг рухатися потерпілий.
Також у судовому засіданні було встановлено, що дорога, по якій, на думку ОСОБА_4 , мав рухатися потерпілий від будинку до місця ДТП, не є єдино доступною для пересування, а отже відсутні підстави для скасування постанови про закриття кримінального провадження через мотив не дослідження відеозаписів та у зв'язку із не проведенням додаткового допиту свідка ОСОБА_11 .
Показання водія таксі ОСОБА_11 (а.с. 118) не викликають сумніви з точки зору їх належності, оскільки узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_12 (а.с. 117), який разом із ОСОБА_4 та іншими колегами відпочивали напередодні у кафе «Буфет 24» та якому він близько 22.30 год. викликав таксі. Останній показав, що близько 22.47 год. йому на мобільний телефон прийшло сповіщення про завершення поїздки таксі, після чого він зателефонував ОСОБА_4 , який відповів на дзвінок та повідомив, що з ним усе добре.
У судовому засіданні ОСОБА_4 також повідомила, що спілкувалася з чоловіком близько 23 год. 57 хв. (незадовго до події) та він повідомив, що знаходиться поблизу автовокзалу та йде додому; його мова була нерозбірлива.
Слід врахувати і те, що згідно із висновком судово-медичної експертизи № 987 від 30.01.2025, відповідно до характеру та локалізації виявлених на трупі ОСОБА_4 тілесних ушкоджень в момент первинного з автомобілем потерпілий перебував у вертикальному чи близькому до нього положенні та був обернутий задньою частиною тіла відносно автомобіля, що рухався (а.с.29-31).
Такі ж показання щодо вертикального розташування потерпілого надав і свідок ОСОБА_9 , який будучи допитаним 31.12.2024 (а.с. 62) повідомив, що ОСОБА_4 був розвернутий до нього спиною та рухався у попутному напрямку посередині правої смуги руху.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 24 від 27.01.2025 наявна слідова інформація, яка відобразилася у виявлених потертостях матеріалу підметки і п'ятки підошви правого напівчеревика може вказувати на початкове вертикальне чи близьке до нього положення тіла ОСОБА_4 (а.с.103-110).
Отже, показання свідка та висновки судово-медичних експертиз узгоджуються між собою.
Відомості щодо наявності у крові потерпілого небезпечних чи отруйних речовин, окрім алкоголю, концентрація якого в крові, згідно із висновками експертизи № 987 від 30.01.2025 та №35 від 07.01.2025, становила 2,29 ‰, зазначений висновок не містить.
Таким чином, вказані обставини виключають версію про причетність третіх осіб до скоєння кримінального правопорушення або перебування ОСОБА_4 в небезпечному для життя стані до моменту ДТП чи залишення його в небезпеці внаслідок неможливості подбати про себе самостійно.
У зв'язку із висновком про відсутність ймовірності причетності третіх осіб до скоєння кримінального правопорушення, доводи скарги про те, що під час досудового розслідування не встановлено, шляхом отримання тимчасового доступу до оператора мобільного зв'язку, інформації щодо геолокаційних даних телефону потерпілого, які могли б установити його траєкторію руху та обставини появи на місці ДТП, відхиляються, оскільки причинний зв'язок між діями водія та наслідками у виді ДТП, органами досудового розслідування встановлений.
Слід також визнати необґрунтованими посилання у скарзі на те, що висновок судової інженерно-транспортної експертизи про відсутність у водія технічної можливості уникнути наїзду не враховує всіх обставин події: чи дотримувався водій швидкісного режиму в умовах обмеженої видимості, чи був достатньо уважним до дорожньої обстановки.
Так, у кримінальному провадженні було проведено судову інженерно-транспортну експертизу обставин та механізму ДТП та відповідно до висновку експерта № СЕ-19/123-25/1931-ІТ від 24.02.2025, в умовах загальної видимості дороги 83 м., швидкість, з якою водій ОСОБА_9 міг вести керований автомобіль в умовах місця події, не повинна перевищувати 107,3 км/год. Отже, обрана водієм ОСОБА_9 швидкість руху автомобіля 100 км/год не перевищувала значення допустимої швидкості руху за умов видимості елементів дороги та відповідала безпечній.
Досудове розслідування цього кримінального провадження проводилося за ознаками ч. 2 ст. 286 КК України, диспозиція якої передбачає кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, включає три обов'язкові ознаки: діяння - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту; наслідки у вигляді заподіяння смерті потерпілому; причинний зв'язок між порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту і зазначеними у статті наслідками.
При виявленні причинного зв'язку необхідно враховувати як дії (бездіяльність) особи, яка керує транспортним засобом, так і неналежне (у тому числі невинне) поводження інших учасників руху, що також може виключити відповідальність водія.
Крім того, при вирішенні питання про причинний зв'язок ураховується наявність у водія технічної можливості уникнути шкідливого наслідку. Якщо такої можливості не було і встановлено, що аварійну ситуацію викликано не ним, то відповідальність водія виключається.
Указаний правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 24.03.2020 за результатом розгляду справи № 130/720/17, провадження № 51-2134 км 19.
Відповідно до положень ст.283 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування.
Норма п.2 ч.1 ст.284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх зібраних та перевірених доказів.
Дослідженими матеріалами кримінального провадження встановлено, що водій автомобіля «Volkswagen Passat» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_9 не мав технічної можливості запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_4 ; невідповідностей дій водія автомобіля «Volkswagen Passat» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_9 вимогам Правил дорожнього руху, які б перебували у причинному звязку із виникненням ДТП, з технічної точки зору не вбачається.
Здобуті досудовим розслідування докази, які знайшли своє відображення у постанові про закриття кримінального провадження та детально проаналізовані слідчим, виключають наявність в діях ОСОБА_4 ознак об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України у зв'язку із відсутністю у його діях порушень правил безпеки дорожнього руху.
Отже, зі змісту оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження вбачається, що вона є вмотивованою, її зміст відповідає фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зібраним доказам була надана об'єктивна юридична оцінка та прийнято обґрунтоване та мотивоване процесуальне рішення.
Враховуючи вищевказані обставини у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що складена 28.02.2025 слідчим СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 постанова про закриття кримінального провадження №12024240000001631, відомості у якому внесено до ЄРДР 31.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України є мотивованою та обґрунтованою, а тому враховуючи відсутність підстав для її скасування, вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст.2, 55, 60, 303 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_4 , на постанову слідчого СУ ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_5 від 28.02.2025 про закриття кримінального провадження № 12024240000001631 від 31.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя