Справа № 684/181/25
Провадження № 2/684/143/2025
іменем України
09 вересня 2025 року с-ще Стара Синява
Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:
судді Гринчук С.М.
за участі секретаря судового засідання Олійник Л.М.,
учасники справи:
позивач - ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал»,
представник позивача - Галіяш В.Р.,
відповідач - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Стара Синява за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У квітні 2025 року позивач ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» через представника Галіяш В.Р. звернувся до суду із вказаним вище позовом.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав, що 13 серпня 2020 року між АТ «БАНК ФОРВАРД» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір (оферта) №200287078, згідно з умовами якого відповідачу було відкрито рахунок для надання, повернення та обліку кредитних коштів та заборгованості за Кредитним договором та надано кредит в сумі 87187 гривень 50 копійок, строком на 762 дні, з 13 серпня 2020 року по 13 вересня 2022 року, а відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 Кредитного договору позичальник просить відкрити рахунок, що буде використовуватися для надання, повернення та обліку кредитних коштів та заборгованості за кредитним договором та надати йому кредит шляхом зарахування суми кредиту на рахунок та її подальшого безготівкового перерахування з рахунку згідно з дорученням клієнта. Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме перерахував в безготівковому порядку з рахунку на відкритий в банку на ім'я відповідача банківський рахунок суму грошових коштів у розмірі суми кредиту.
25 липня 2024 року АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «БАНК ФОРВАРД», в тому числі і до ОСОБА_1 за Кредитним договором №200287078 від 13 серпня 2020 року.
Таким чином до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до укладеного договору відступлення прав вимоги перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідач не виконувала належним чином зобов'язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість, яка становить - 64 733 гривні 91 копійка.
З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у вказаному розмірі, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2422 гривень 40 копійок.
Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в судове засідання представника не направив, однак 08 травня 2025 року представник позивача Галіяш В.Р. надіслала до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, просила позовні вимоги задовольнити в повному розмірі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення (арк.спр.54 (зворот)).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, про дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник відповідача - адвокат Нікольченко Б.Б. в судовому засіданні не визнав позовні вимоги в частині заборгованості за відсотками та комісії, в частині заборгованості за тілом кредиту - визнав. При цьому висловив заперечення, що відповідають змісту додаткових пояснень, поданих до суду 09 вересня 2025 року. Просив відмовити в позові.
Ухвалою судді Старосинявського районного суду Хмельницької області від 29 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання (арк.спр.48).
22 травня 2025 року відкладено розгляд справи у зв'язку з неявкою відповідача.
Заочним рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 26 червня 2025 року позов ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 було задоволено.
24 липня 2025 року - прийнята заява про перегляд заочного рішення та призначено судове засідання по розгляду заяви.
05 серпня 2025 року - скасовано заочне рішення та справу призначено до розгляду.
Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.
З'ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач покликається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, зважаючи на таке.
Суд установив, що 13 серпня 2020 року між АТ «БАНК ФОРВАРД» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір (оферта) №200287078, який позичальником підписано власноручно, згідно з умовами якого відповідачу було відкрито рахунок для надання, повернення та обліку кредитних коштів та заборгованості за Кредитним договором та надано кредит в сумі 87 187 гривень 50 копійок, строком на 762 днів, з 13 серпня 2020 року по 13 вересня 2022 року, ставка по кредиту (на строкову частину Основного боргу) - 0,01% річних, ставка по кредиту (на прострочену частину Основного боргу) - 0,00001% річних, плата за пропущення платежів: першого пропуску - 350 гривень, другого (підряд) пропуску - 350 гривень, третього (підряд) пропуску - 400 гривень, четвертого (підряд) та кожного наступного (підряд) - 400 гривень, щомісячна комісія, без ПДВ з 13 серпня 2020 року по 13 жовтня 2020 року - 0 гривень, з 14 жовтня 2020 року - 3478 гривень 79 копійок, а відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору (арк.спр.8).
Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом, комісій була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, а також визначено Графік платежів за продуктом КОКО-КЕШ, які підписані особисто відповідачем (арк.спр.9-10).
Відповідно до Інформаційного блоку оферти назва продукту - Коко Кард (для виплат), тип картки 2 - Простір, рахунок картки 2 - НОМЕР_1 , ставка ліміту - 25,00%.
13 серпня 2020 року ОСОБА_1 підписала Опитувальник клієнта-фізичної особи, Заяву про приєднання (акцепт) №ALDSG02200287078 від 13 серпня 2020 року до оферти щодо укладення договору добровільного страхування життя (арк.спр.11-12).
На підставі вказаного Кредитного договору (оферта) №200287078 ОСОБА_1 було видано платіжну картку КОКО КАРД (для виплат) № НОМЕР_2 , про що свідчить розписка про отримання Картки (арк.спр.12 (зворот)).
Згідно з наданим позивачем Розрахунком заборгованості за договором кредиту №200287078 від 13 серпня 2020 року встановлено, що відповідач ОСОБА_1 здійснювала погашення кредиту в період з 13 вересня 2020 року по 13 березня 2022 року, які в загальній сумі становлять - 57 593 гривні 15 копійок, станом на 24 липня 2024 року виникла заборгованість в сумі 64 733 гривні 91 копійка, з яких: заборгованість за кредитом - 29 594 гривні 35 копійок, заборгованість за відсотками - 1 гривня 66 копійок, заборгованість за комісіями - 35 137 гривень 90 копійок (арк.спр.13), вказане підтверджується також Випискою по особовим рахункам з 11 червня 2023 року по 24 липня 2024 року (арк.спр.23-24).
З виписки по особовому рахунку встановлено, що 13 серпня 2020 року ОСОБА_1 отримала кошти за Договором №200287078 від 13 серпня 2020 року та частково погашала кредит (арк.спр.14-22).
25 липня 2024 року між АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» укладено Договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого АТ «БАНК ФОРВАРД» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» приймає належні АТ «БАНК ФОРВАРД» права грошової вимоги до по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «БАНК ФОРВАРД» (арк.спр.27-29).
Відповідно до Витягу з реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами станом на 25 липня 2024 року від АТ «БАНК ФОРВАРД» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №200287078 на загальну суму 64 733 гривні 91 копійка (арк.спр.30).
Згідно з Платіжною інструкцією (безготівкового переказу в національній валюті) №4170 від 23 липня 2024 року ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» сплатило на користь АТ «БАНК ФОРВАРД» кошти згідно договору про відступлення прав вимоги №GL1N426202/1 від 25 липня 2024 року (арк.спр.30 (зворот)).
11 квітня 2025 року ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» надсилало відповідачу ОСОБА_1 . Досудову вимогу за Вих. №23720576 щодо погашення заборгованості за Кредитним договором (оферта) №200287078 (арк.спр.31).
Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, відбулася заміна кредитодавця на підставі укладеного договору, а тому до ТОВ «ФК «Кредит - Капітал», перейшло право вимоги за кредитним договором №200287078 від 13 серпня 2020 року, укладеного між АТ «БАНК ФОРВАРД» та ОСОБА_1 ..
Позивач, вказуючи на порушення його законних прав та інтересів, звернувся до суду за захистом таких з позовом про стягнення заборгованості.
Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним кредитним договором.
До правовідносин, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати такі норми права.
Стосовно правонаступництва за борговими зобов'язаннями.
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Досліджені судом докази підтверджують, що АТ «БАНК ФОРВАРД», «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» за своїм правовим статусом відносяться до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договори відступлення права вимоги на підставі статті 204 ЦК України є обов'язковими для виконання.
Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та впорядку, що встановлено договором.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Суд установив, що між АТ «БАНК ФОРВАРД» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферту) №200287078 від 13 серпня 2020 року в письмовій формі, відповідно до умов якого відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору.
Умовами договору чітко визначено обов'язок позичальника сплатити кредитору відсотки за користування кредитними коштами, розмір відсотків, комісію за користування кредитом, строки повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов договорів, такі правочини, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створюють презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договори, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів у вказаному розмірі підтверджується матеріалами справи.
Як вбачається зі змісту розрахунку заборгованості та виписки про особових рахунках, ОСОБА_1 сплачувала платежі за користування коштами банку, зокрема сплатила в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту 57 593 гривні 15 копійок, заборгованість за тілом кредиту становить 29 594 гривні 35 копійок.
Водночас із вказаних документів вбачається, що у період з 13 серпня 2020 року до 13 листопада 2022 року відповідачу нараховано заборгованість за відсотками в сумі 08 гривень 84 копійки, з яких відповідач сплатила 07 гривень 18 копійок.
З приводу заборгованості за відсотками, суд зазначає таке.
Кредитний договір між позивачем та відповідачем укладено на строк 762 дні, з 13 серпня 2020 року по 13 вересня 2022 року, заборгованість за відсотками нарахована поза межами строку дії кредитного договору, до 13 листопада 2022 року. Відтак заборгованість за відсотками, нарахована у період з 13 жовтня до13 грудня 2022 року в сумі 29 копійок не підлягає стягнення з відповідача на користь позивача. Таким чином, заборгованість за відсотками становить 01 гривня 37 копійок.
Також, зі змісту розрахунку заборгованості та виписки про особових рахунках суд установив, що відповідачу нараховано заборгованість за комісією в сумі 77 тисяч 338 гривень, з яких вона сплатила на користь позивача 42 200 гривень 48 копійок.
З приводу вказаної заборгованості суд зазначає таке.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статі 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частина перша статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).
У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит (частина друга статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).
Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (частина п'ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування») (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 року у справі №204/224/21).
На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов'язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки і суми належних платежів.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої, другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частин першої -третьої статті ст. 89 ЦПК України).
Зі змісту кредитного договору №200287078 від 13 серпня 2020 року, укладеного між позивачем та відповідачем суд установив, що у ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредитів, які надаються ОСОБА_1 та за які встановлена щомісячна комісія, а тому положення договору даного кредитного договору в частині обов'язку позичальника сплатити комісію за надання кредиту, є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (постанова Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року у справі №582/202/22).
З цих підстав нарахування комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставним і вказані кошти не підлягають сплаті позивальником, відтак, позов в частині стягнення заборгованості з комісій в сумі 35 137 гривень 90 копійок не підлягає задоволенню.
Із матеріалів справи суд установив, що за увесь період дії кредитного договору відповідач у добровільному порядку сплатила 42 200 гривень 48 копійок комісії, що підтверджується наданим розрахунком, вказані суми коштів позичальником були стягнуті неправомірно, тому вони враховуються судом, як погашене тіло кредиту та відсотки за користування ним.
Таким чином, оскільки заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 29 594 гривні 35 копійок, а сума неправомірно стягнутих позивачем коштів у рахунок погашення відповідачем заборгованості за комісіями становить 42 200 гривень 48 копійок, заборгованість за кредитом відсутня.
З огляду на викладене відсутні підстави для задоволення позову.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у позові відмовлено, суд покладає судові витрати, понесенні позивачем, на останнього.
Керуючись статтями 260, 261, 287, 353 ЦПК України, суд
Відмовити повністю в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль - Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79029, код ЄДРПОУ - 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 12 вересня 2025 року.
Суддя С.М. Гринчук