12.09.2025
Справа №607/12983/25
12 вересня 2025 року м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
-головуючої судді Черніцької І.М.
-за участю секретаря судового засідання Кокітко І.В.
- за участі відповідача ОСОБА_1
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за №11.02.2022-100004464 від 11 лютого 2022 року в розмірі 11 280 грн, з яких: 8000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 3280 грн - заборгованість за відсотками.
В обґрунтування вимог позивач вказав, що 11 лютого 2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено кредитний договір за №11.02.2022-100004464.
Згідно з умовами кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у сумі 8000 грн, строком на 42 днів. Умовами кредитного договору передбачена ставка «Економ», яка є фіксованою, незміною та становить 2% за 1 день користування кредитом і застосовується протягом першого чергового періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандарт» становить 3% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім першого чергового періоду та періоду «Економ».
Позивач належним чином виконав умови кредитного договору надавши відповідачу кредит у розмірі 8000 грн строком на 42 днів, які отримані відповідачем 11 лютого 2022 року. Водночас, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором за №11.02.2022-100004464 від 11 лютого 2022 року, яка становить 11 280 грн, з яких: 8000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 3280 грн - заборгованість за відсотками.
Посилаючись на наведене, позивач просив задовольнити позов.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 червня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився. У позові просив здійснювати розгляд справи без його участі.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав.
Судом встановлено, що 11 лютого 2022 року позивач направив ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти кредитний договір та останній акцептував оферту щодо укладення вказаного кредитного договору.
Згідно умов вказаної пропозиції (оферти), дата видачі кредиту, сума кредиту, тип кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення кредиту, проценти за користування кредитом та графік платежів встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
11 лютого 2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання кредиту за №11.02.2022-100004464, шляхом підписання заявки. Вказаний договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором U852.
Згідно умов кредитного договору: сума кредиту становить 8000 грн; строк, на який надається кредит - 42 дні з дати його надання; дата повернення кредиту - 24 березня 2022 року; період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту; процентна ставка «Економ», яка є фіксованою незміною та становить 2% за 1 день користування кредитом і застосовується протягом першого чергового періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандарт» становить 3% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім першого чергового періоду та періоду «Економ». Розмір процентних ставок не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Окрім того, заявка містить інформацію про платіжний засіб відповідача для перерахування коштів : 5168-75ХХ-ХХХ-1624.
Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором за №11.02.2022-100004464 від 11 лютого 2022 року, сума кредиту становить 8000 грн, проценти за користування кредитом - 6720 грн, загальна вартість кредиту - 14720 грн, реальна річна процентна ставка - 0%, дата повернення кредиту 24 березня 2022 року.
Також сторонами підписано паспорт споживчого кредиту, який містить аналогічні положення щодо розміру, порядку та строку надання кредиту, які міститься в заявці.
Крім того, відповідачем було подано позивачу додаток до анкети позичальника, в якому зазначено свою особисту інформацію про місце роботи та дані контактних осіб.
Як слідує з довідки про підтвердження платежу № 19872/47.1. від 21 травня 2025 року, виданої АТ «Таскомбанк» на карту НОМЕР_1 були зараховані грошові кошти в розмірі 8000 грн 11 лютого 2023 року, відправник ТОВ «Споживчий центр».
Встановлено, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором та коштів кредиту у встановлений строк не повернув.
Як вбачається з наданої позивачем довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором за №11.02.2022-100004464 від 11 лютого 2022 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 11 280 грн, з яких: 8000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 3280 грн - заборгованість за відсотками Проценти по кредиту нараховані за період з 11 лютого 2022 року по 24 березня 2022 року.
Відповідач у судовому засіданні підтвердив факт отримання кредиту та наявну заборгованість.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ч. 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В силу вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Положеннями ч. 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачем ОСОБА_1 11 лютого 2022 року підписано кредитний договір за №11.02.2022-1000004464, шляхом підписання заявки за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором U852.
В силу вимог ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Таким чином, на підставі укладеного між сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов'язки, які випливають із кредитного договору.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до вимог абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно абз. абз. 1, 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).
У силу ч. 3 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Вищенаведене свідчить про належне укладення кредитних договорів, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.
Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
Отже, між сторонами досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитних договорів, які оформлені сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 у встановленому законом порядку укладено електронний кредитний договір за №11.02.2022-1000004464 від 11 лютого 2022 року.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В силу вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи встановлено, що 11 лютого 2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір за №№11.02.2022-1000004464 за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 8000 грн, шляхом перерахування кредитних коштів на його банківську картку. Умовами кредитного договору передбачено обов'язок відповідача сплачувати відсотки в розмірі 2% за 1 день користування кредитом.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав умов договору, допустив виникнення заборгованості та у встановлений строк коштів не повернув.
Вказані обставини підтверджуються наданою позивачем довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором за №11.02.2022-1000004464 від 11 лютого 2022 року та визнаються відповідачем.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, те, що фактично отримані та використані відповідачем ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості за договором про надання кредиту за №11.02.2022-1000004464 від 11 лютого 2022 року в розмірі 11 280 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят) гривень, з яких: 8000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 3280 грн - заборгованість за відсотками, оскільки позивач має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення суми кредитних коштів, відсотків та комісії. Вказана сума відповідачем не спростована.
Окрім того, враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, та вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором за №02.06.2023-100000446 від 02 червня 2023 року у розмірі 11 280 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят) гривень, з яких: 8000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 3280 грн - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2422,40 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Повне рішення складено 12 вересня 2025 року.
Головуюча суддя І.М. Черніцька