10.09.2025 Справа №607/18709/25 Провадження №3/607/6966/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Мостецька А.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу, яка надійшла з Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173, ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Тернопільським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області направлено до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області матеріали справи про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173, ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 744184 від 27.08.2025 вбачається, що 27.08.2025 о 12 год 30 хв гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в Тернопільському РУП по вул. Шевченка, 10, з хуліганських мотивів висловлювався нецензурною лексикою, поводив себе зухвало, викрикував до працівників поліції, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 744185 від 27.08.2025 вбачається, що 27.08.2025 о 13 год 30 хв гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в Тернопільському РУП по вул. Шевченка, 10, з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю, нечітка мова, хитка хода), не виконував законну вимогу поліцейського, а саме не реагував на зауваження, висловлювався нецензурною лайкою, чим порушив ч. 1 ст. 185 КУпАП. На законну, наполегливу, неодноразову вимогу поліцейського, передбаченою ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», щодо припинити вчинення адміністративного правопорушення реагував категорично в зухвалій формі, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз'яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні інкримінованих йому правопорушень не визнав та вказав, що будь-яких дій, вказаних у протоколах про адміністративне правопорушення він не вчиняв.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати, що склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 744184 від 27.08.2025, ОСОБА_1 інкриміновано вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, згідно з якою передбачено відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого статтею 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце та наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №744185 від 27.08.2025, ОСОБА_1 інкриміновано вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, відповідно до якої передбачено відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку. Повноваження працівника поліції встановлено Законом України «Про Національну поліцію», який, зокрема встановлює право працівника поліції вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень поліції. Склад правопорушення є формальним, тобто воно вважається закінченим з моменту виникнення злісної непокори законним розпорядженням або вимогам визначених у диспозиції статті осіб.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відтак відповідно до ст. 185 КУпАП, злісна непокора повинна проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов'язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Разом з цим, зміст статті 185 КУпАП обов'язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського. Вимоги поліцейського та їх розпорядження акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 заперечує факти викладені у протоколах про адміністративне правопорушення та зазначає, про те, що він не мав намір проявити неповагу до існуючих правил та норм поведінки у суспільстві, які були б спрямовані на порушення громадського порядку, відтак умислу на порушення громадського порядку і спокою громадян, у нього не було.
Відповідно до ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підтвердження фактів вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень до матеріалів справи долучено такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 744184 від 27.08.2025; протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 744185 від 27.08.2025; електронний рапорт начальника Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Мартинчук Л.В. від 28.08.2025; рапорти дільничного офіцера поліції Тернопільського РУП ГУНП в Т/О рядового поліції Котик С. від 27.08.2025; рапорт оперуповноваженого ВКП Тернопільського РУП ГУНП в Т/О лейтенанта поліції Демборинського В. від 27.08.2025; рапорт дізнавача сектору дізнання Тернопільського РУП ГУНП в Т/О лейтенанта поліції Кузьмицької С. від 27.08.2025; письмові пояснення ОСОБА_1 від 27.08.2025; фотознімок.
Проте, об'єктивних доказів того, що 27.08.2025 о 12 год 30 хв гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в Тернопільському РУП по вул. Шевченка, 10, з хуліганських мотивів висловлювався нецензурною лексикою, поводив себе зухвало, викрикував до працівників поліції, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, а також 27.08.2025 о 13 год 30 хв гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в Тернопільському РУП по вул. Шевченка, 10, з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю, нечітка мова, хитка хода), не виконував законну вимогу поліцейського, а саме не реагував на зауваження, висловлювався нецензурною лайкою, відповідно дії якого складають об'єктивну сторону адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ст. 185 КУпАП, суду не надано.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Щодо долучених рапортів, як доказу вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення суд зазначає, що у них викладені обставини вчиненого правопорушення, проте, відповідно до правового висновку, висловленого ВС у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 524/5741/16а, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень за відсутності інших належних доказів підтвердження вчинення правопорушення.
Водночас слід зазначити, що суд самостійно не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу. Суд лише має врахувати усі обставини вчинення особою правопорушення з тим, щоб оцінити чи доводять відповідні обставини її вину чи спростовують, чого при розгляді даної справи із зазначених вище причин здійснити не можливо.
З огляду на викладене, матеріалами справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, факт вчинення ним дрібного хуліганства та злісної непокори законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, не підтверджується, тому суд не може погодитися з висновками уповноваженої особи на складання протоколів про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ст. 185 КУпАП.
Згідно з ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ст. 185 КУпАП, слід закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених даними статтями.
На підставі наведеного, керуючись ст. 247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173, ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення - провадженням закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяА. А. Мостецька