01.07.2025 Справа №607/12010/25 Провадження №2-а/607/537/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Дуди О.О.
за участю секретаря судового засідання Багрій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Кметик Віталій Ярославович до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
12.06.2025 року позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Кметик В.Я. звернувся до суду із позовом до відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4877658 від 02.06.2025, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що вказаною постановою його було неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП. Так, 02.06.2025 року інспектором відділення поліції №4 (м. Збараж) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області лейтенантом поліції Чорноус Мирославом Андрійовичем було винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА №4877658 (надалі за текстом - «Постанова ЕНА №4877658», «Оскаржувана постанова»), згідно якою ОСОБА_1 (надалі за текстом - « ОСОБА_2 », «Позивач») притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у розмірі 510,00 грн. Позивачу інкриміновано, що він 02.06.2025 року о 17:59 год. в с. Чернелів-Руський, вул. Центральна, керував електроскутером без шолома, чим порушив п. 2.3.г. ПДР - Порушення правил користування мотошоломом. Направду, 02.06.2025 року близько 18 год. до Позивача, який знаходився поруч зі електроскутером TOMCAT (у скутері розрядилась акумуляторна батарея, тому той не рухався), під'їхала машина поліції, з якої вийшли працівники поліції та поставили ОСОБА_1 запитання чому той керує транспортним засобом без мотошолома, що є порушенням п. 2.3.г ПДР. На заперечення Позивача, та його пояснення про те, що жодного порушення ПДР ним допущено не було, а необхідність перебувати у автошоломі, для керування електроскутером TOMCAT, нормативними документами не передбачена. Проте, пояснень Позивача враховано не було, поліцейський лише повідомив що виноситиме відповідну постанову про накладення адміністративного стягнення. Відтак, 02.06.2025 року було винесено оскаржувану постанову. Відтак вважають, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП не доведена, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА №4877658 від 02.06.2025 року підлягає скасуванню.
Представник позивача - адвокат Кметик В.Я. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.
Представник відповідача згідно із письмовим відзивом просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП. Так, 02 червня 2025 року позивач керував електроскутером в с. Чернелів- Руський по вул. Центральна без мотошолома, чим порушив п. 2.3.г ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. Поліцейським було виявлено дане порушення правил дорожнього руху та винесено на позивача постанову серії ЕНА № 4877658 від 02.06.2025 року. Постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, зупинивши транспортний засіб, поліцейський підійшов до автомобіля, належним чином представився водію, проінформував його про порушення ним ПДР та попросив пред'явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення поліцейським було роз'яснено позивачеві його права, як громадянина України передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та відповідно до вимог ст. ст. 278, 279 КУпАП. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями ст. 280 КУпАП закріплено обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. До відзиву долучено відеозаписи події, які безпосередньо стосуються позивача і вчиненого правопорушення. На відео з відео-реєстратора поліцейського автомобіля починаючи з 0:00:55 сек зафіксовано, що позивач ОСОБА_1 керує електроскутером без мотошолома. Відповідно до п. 2.3.г ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів. Позивачем не надано будь-яких належних та достовірних доказів, які б спростували факт викладений в оскаржуваній постанові та факт відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП. Відповідно до ч. 5 ст. 121 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами. Отже, поліцейським, як посадовою особою, що наділена дискредиційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази порушення позивачем ПДР України, маючи відповідні повноваження зроблено висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Підстав для умисного спотворення обставин події у працівників поліції не було.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4877658 від 02.06.205 року, 02.06.2025 ОСОБА_1 керував електроскутером в с. Чернелів-Руський по вул. Центральна без мотошолома, чим порушив п. 2.3.г ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 510 гривень.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 6 ст.55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (в даному випадку відповідач) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 7 КУпАП що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
При цьому слід зазначити про те, що у відповідності до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №660/575/16-а від 31.01.2018.
За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.
Частиною 5 статті 121 КУпАП передбачено відповідальність за настає за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Так, згідно п.п. «г» п. 2.3 ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.
Згідно п 2.13 ПДР України, транспортні засоби належать до таких категорій: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Пунктом 1.10 ПДР України визначено, що механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Відповідно до п. 1.10 ПДР мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт; мотоцикл - двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, що має двигун з робочим об'ємом 50 куб.см і більше. До мотоциклів прирівнюються моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг.
Відповідно до копії талону від 19.07.2021 року, наданого позивачем, потужність скутера марки «ТОМСАТ» становить 800 Вт.
Відтак електроскутер марки «ТОМСАТ», яким керував позивач, за своїми технічними характеристиками не можна прирівнювати до мотоциклів і мопедів.
Таким чином, суд вважає, що в даному випадку порушення позивачем п.2.3 "г" ПДР України та факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності спірною постановою, не підтверджується належними і допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 73, 74 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 є підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Також відповідно до ч. 1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, керуючись ч.1 ст.139 КАС України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 484,48 гривень, оскільки позивач звернувся із даним адміністративним позовом через підсистему «Електронний суд».
Разом з тим як вбачається із Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року (справа №543/775/17), розмір судового збору за подання позовної заяви у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн. Згідно вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Тобто при зверненні до суду із адміністративним позовом через систему «Електронний суд» підлягає сплаті судовий збір в розмірі 484,48 грн. Однак як вбачається із квитанції, долученої до адміністративного позову, позивачем при зверненні до суду із позовною заявою, яка є предметом розгляду в даній справі, сплачено 605,60 грн судового збору, які зараховано на казначейський рахунок до спеціального фонду. У зв'язку з викладеними обставинами за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області підлягає відшкодуванню сплачений позивачем судовий збір в сумі 484,48 грн, а також решта суми сплаченого судового збору підлягає поверненню позивачу як надмірно зарахований до бюджету судовий збір, відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 р. та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за №1650/24182 від 25.09.2013 р.
Керуючись статтями 55, 62 Конституції України, статтями 7, 9, 72-77, 139, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Кметик Віталій Ярославович до ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4877658 від 02.06.2025 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн - скасувати та закрити провадження у справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, на користь ОСОБА_1 сплачений останнім при зверненні до суду судовий збір у розмірі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривень 48 копійок).
Повернути ОСОБА_1 надмірно сплачений до бюджету судовий збір в розмірі 121,12 грн (сто двадцять одну гривню 12 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а учасниками справи, яким повне рішення не було вручене у день його проголошення, у той же строк з дня його вручення.
На виконання п.4 ч.5 ст.246 КАС України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: 47712, с.Чернелів-Руський, Тернопільський район, Тернопільська область.
Представник позивача: адвокат Кметик Віталій Ярославович, РНОКПП НОМЕР_2 , 46001, поштова адреса: вул. Чорновола,1, а/с №6, м. Тернопіль, Тернопільська область.
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46001; код ЄДРПОУ - 40108720; адреса електронної пошти: info_tern@police.gov.ua.
Головуючий суддяО. О. Дуда