Справа №296/6070/24
Категорія 38
2-п/295/27/25
11.09.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира в складі:
головуючого судді Єригіної І.М.,
при секретарі судового засідання Барашивець Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача адвоката Жмуцького Миколи Володимировича, що діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,
30.04.2025 представник відповідача адвокат Жмуцький М.В., що діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, ухваленого Богунським районним судом м. Житомира 01.04.2025 року, у справі за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В судове засідання відповідач не з'явився, надав заяву, в якій просить розглянути його заяву про перегляд заочного рішення та її задовольнити.
В судове засідання представник позивача не з'явився, належним чином повідомлений про розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.284 ЦПК України, заочне рішенням може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач неодноразово викликався у судове засідання шляхом направлення повісток за двома адресами, смс-повідомлень та оголошеннями на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.196, 198, 199, 200, 201, 203, 204, 211, 213, 213а, 215, 216а, 216, 218, 219, 220а, 223, 224, 225, 225а, 226, 227).
Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі могло бути ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
У відповідності до ч. 3ст. 287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Так, відповідачем при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення від 01.04.2025 року.
В заяві про перегляд заочного рішення відповідач посилається на те, що Анкета-заява, на яку посилається позивач як на підтвердження укладення договору, не містить електронного підпису, належного саме ОСОБА_1 . Банком не надано доказів того, що електронний підпис під анкетою-заявою належить саме ОСОБА_1 . Відповідно до статті 207 ЦК України та статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний електронним підписом вважається таким, що прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Проте у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази накладення ОСОБА_1 електронного підпису на будь-які документи. Банком не надано виписок по рахунку чи інших первинних документів, які б підтверджували факт отримання та використання кредитних коштів у сумі 100000,00 грн.
У рішенні суду зазначено, що "відповідач отримав кредит у розмірі 100000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок", проте не вказано, коли саме та яким чином були використані ці кошти. У рішенні вказано, що заборгованість у розмірі 128370,84 грн складається виключно з тіла кредиту. Однак не зрозуміло, яким чином початковий кредитний ліміт у сумі 100000,00 грн зріс до 128370,84 грн, якщо до цієї суми не включені відсотки, штрафи чи пеня. Позивач не надав детального розрахунку заборгованості з вказівкою дат використання кредитних коштів, сум платежів, що здійснювалися для погашення заборгованості, нарахованих відсотків, штрафів та пені. Вважає, що сума заборгованості, яка стягується за рішенням суду, є необґрунтованою та не підтвердженою належними доказами.
Однак, досліджені судом матеріали справи містять копію анкети заяви ОСОБА_1 від 20.03.2018 року з особистим фізичним підписом відповідача, довідку про наявність рахунку від 05.08.2024 року, довідку про розмір встановленого кредитного ліміту від 05.08.2024 року та інформацію про рух коштів по картці від 05.08.2024 року
З урахуванням того, що відповідачем не надано жодних нових доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і вплинули б на рішення суду, обґрунтуванням заяви про перегляд заочного рішення є непогодження відповідача з винесеним рішенням по суті, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення заяви.
Частиною 4 ст.287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На підставі викладеного та відровідно до вимог ст. ст. 284-288 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача адвоката Жмуцького Миколи Володимировича, що діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя І.М. Єригіна