Справа №295/12238/25
1-кс/295/4667/25
05.09.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 , від імені якого діє представник - адвокат ОСОБА_4 ,
про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №62022240020000116 від 05.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
ОСОБА_3 , імені якого діє представник - адвокат ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, у якому просить скасувати арешт мотоцикла марки «Hornet» модель GT-150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був накладений ухвалою слідчого судді від 08.06.2022 у справі №295/5061/22, та зобов'язати уповноважену особу повернути автомобіль власнику або його представнику.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді у справі №295/5061/22 від 08.06.2022 накладено арешт на мотоцикл марки «Hornet» модель GT-150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , з метою забезпечення збереження речових доказів. Заявник вказує, що з арештованим транспортним засобом проведено всі необхідні слідчі дії, а тому відпала потреба у подальшому арешті майна.
В судове засідання заявник та його представник не з'явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Житомирі) ТУ ДБР у м.Хмельницькому у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям учасників провадження.
Дослідивши клопотання та додані до нього копії документів, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Житомирі) ТУ ДБР у м.Хмельницькому перебуває кримінальне провадження №62022240020000116 від 05.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 08.06.2022 у справі №295/5061/22 накладено арешт на мотоцикл марки «Hornet» модель GT-150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_3 , та тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлено власника майна і третіх осіб права відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
Згідно з ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Положеннями статей 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У відповідності до положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі, щодо позбавлення або обмеження права власності.
Згідно з частинами 1, 2 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.6 ст.100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з вимогами ч.4 ст.173 КПК України у разі застосування заходу забезпечення у вигляді арешту слідчий суддя повинен застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
При вирішенні питання про наявність достатніх підстав вважати, чи існує потреба у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту в ході розгляду клопотання заявника про скасування арешту з майна, слідчий суддя має враховувати підстави, визначені ст.ст.170, 173 КПК України. Зокрема, слідчий суддя повинен брати до уваги необхідність такого арешту з огляду на завдання кримінального провадження, наслідки арешту для особи, відносно майна якої застосовується відповідний арешт.
Зважаючи на встановлені під час розгляду клопотання про скасування арешту з майна обставини кримінального провадження, а саме те, що в межах кримінального провадження з арештованим транспортним засобом проведені необхідні слідчі дії, заперечень від слідчого проти скасування арешту майна не надійшло та слідчому судді не надано доказів наявності потреби у подальшому застосуванні даного заходу забезпечення кримінального провадження, тому ризики, які стали підставою для застосування арешту майна, відсутні, як і відсутні будь-які додаткові підстави для подальшого втручання у права власника арештованого майна, тому, слідчий суддя вважає доцільним скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 22, 170, 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 08.06.2022 у справі №295/5061/22 на мотоцикл марки «Hornet» модель GT-150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_3 , та повернути автомобіль особі власнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1