Справа № 143/488/25
11.09.2025 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Гуцола М.П.,
з участю секретаря судових засідань Москаленко С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -
встановив:
короткий зміст позовних вимог.
29.05.2025 через систему «Електронний суд» до Погребищенського районного суду Вінницької області надійшов позов ТОВ "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Обґрунтовуючи свої вимоги, представник позивача зазначив, що 15.11.2013 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено Заяву на оформлення дебетної картки (із можливістю встановлення кредитної лінії) №Н031979915 від 15.11.2013, що є невід'ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) та Правил користування карткою, тарифів, які розміщені на офіційному сайті Банку.
Згідно умов вказаного договору, АТ «ОТП Банк» та взяв на себе зобов'язання з відкриття карткового рахунку, надання картки держателю, а також виконання розрахункового обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням картки. На картковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий за заявою відповідач, було встановлено кредитний ліміт, порядок користування яким визначено правилами користування карткою.
Згідно умов обслуговування кредитної лінії, за користування кредитом, банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами банку. Заява на оформлення дебетної картки (із можливістю встановлення кредитної лінії) передбачає, що розмір процентної ставки, вказаний у відповідний заяві та погодженій з позичальником,становить 3,3% в місяць.
На виконання умов договору АТ «ОТП Банк» свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Згідно з випискою з карткового рахунку відповідачем використано кредит у загальному розмірі 27060,00 грн.
За час користування картковим рахунком ОСОБА_2 здійснила поповнення рахунку на загальну суму 40 514,13 грн, оскільки кредитний ліміт він міг повністю або частково використовувати та погашати кілька разів підряд. Останній платіж на погашення кредиту надійшов 27.06.2022 на суму 5 800,00 грн, що свідчить про визнання відповідачем боргу.
20.09.2024 право вимоги за кредитним договором №Н031979915 від 15.11.2013 відступлені ТОВ "СВЕА ФІНАНС" на підставі договору факторингу №01.02-24/24, укладеного між АТ «ОТП Банк» та ТОВ "СВЕА ФІНАНС".
ОСОБА_2 умови вищезазначеного договору кредиту не виконувала, кредитні кошти не повернула, у зв'язку із чим на дату подачі позову до суду її заборгованість за кредитним договором становить 45 950,96 грн, з яких: 27 060 грн - заборгованість по тілу кредиту, 18 890,96 грн - заборгованість по відсотках і комісії.
Аргументи учасників справи та позиція суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви міститься вимога про розгляд справи у його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі (а.с.6).
Відповідач повідомлена про дату, час і місце судового засідання належним чином через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 109, 122) в судове засідання повторно не з'явилася, відзив на позов не подала, причини неявки суд не повідомила, заяви про відкладення судового засідання не надіслала.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
У відповідності до ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень з боку позивача проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Процесуальні дії у справі.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2025 справу передано на розгляд судді Гуцолу М.П (а.с. 96).
З метою визначення підсудності суддею здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та Погребищенської міської ради про реєстрацію місця проживання відповідача ОСОБА_2 (а.с. 97-98).
6.06.2025 судом отримана відповідь, відповідно до якої за відомостями Реєстру територіальної громади ОСОБА_1 знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 18.10.2022.. 27, м. Погребище Вінницького району Вінницької області з 23.06.2023 (а.с. 99).
Ухвалою суду від 10.06.2025 відкрито провадження у справі, призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, розміщено оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 100).
01.07.2025 розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою сторін.
16.07.2025 розгляд справи відкладено у зв'язку з відпусткою судді.
11.09.2025 суд ухвалив проводити заочний розгляд за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 15.11.2013 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено Заяву на оформлення дебетної картки (із можливістю встановлення кредитної лінії) №Н031979915 від 15.11.2013 (а.с. 7), що є невід'ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) та Правил користування карткою, тарифів, які розміщені на офіційному сайті Банку.
Згідно умов вказаного договору, АТ «ОТП Банк» та взяв на себе зобов'язання з відкриття карткового рахунку, надання картки держателю, а також виконання розрахункового обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням картки. На картковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий за заявою відповідач, було встановлено кредитний ліміт, порядок користування яким визначено правилами користування карткою.
Згідно умов обслуговування кредитної лінії, за користування кредитом, банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами банку. Заява на оформлення дебетної картки (із можливістю встановлення кредитної лінії) передбачає, що розмір процентної ставки, вказаний у відповідний заяві та погодженій з позичальником,становить 3,3% в місяць.
На виконання умов договору АТ «ОТП Банк» свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Згідно з випискою з карткового рахунку відповідачем використано кредит у загальному розмірі 27060,00 грн (а.с. 13-29)
За час користування картковим рахунком ОСОБА_2 здійснила поповнення рахунку на загальну суму 40 514,13 грн, оскільки кредитний ліміт він міг повністю або частково використовувати та погашати кілька разів підряд. Останній платіж на погашення кредиту надійшов 27.06.2022 на суму 5 800,00 грн, що свідчить про визнання відповідачем боргу.
20.09.2024 право вимоги за кредитним договором №Н031979915 від 15.11.2013
відступлені ТОВ "СВЕА ФІНАНС" на підставі договору факторингу №01.02-24/24, укладеного між АТ «ОТП Банк» та ТОВ "СВЕА ФІНАНС" (а.с. 30-40).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №2 до договору факторингу №01.02-24/24 слідує, що ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №Н031979915 від 15.11.2013 у розмірі 45 950,96 грн, з яких: 27 060 грн - заборгованість по тілу кредиту, 18 890,96 грн - заборгованість по відсотках і комісії (а.с. 44).
Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Положеннями ст. 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
В ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно вимог ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положенням статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України божник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання.
Положенням частини 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцеві) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом враховано, що АТ «ОТП Банк» свої зобов'язання за договором кредиту виконав в повному обсязі.
З огляду на зазначене, суд вважає поданий позивачем розрахунок заборгованості належним доказом в частині нарахування та стягнення заборгованості по тілу кредиту та заборгованості по відсотках, а відтак позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за основним боргом та відсотками є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
У постанові Верховного Суду від 03 грудня 2024 року у справі № 487/6342/18 (провадження № 61-2433св24) зазначено, що обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов'язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Встановлено, що 20.09.2024 між АТ «ОТП БАНК» і ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір Факторингу №01.02-24/24.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Пунктом 1 частини 1 статті 512, статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач, як новий кредитор за кредитним договором, набув право вимоги до відповідача, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, а тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість відповідача за кредитним договором, задовольнивши позов частково.
З розрахунку заборгованості за договором №Н031979915 від 15.11.2013 по клієнту ОСОБА_1 вбачається, що відповідачу нараховано плату за обслуговування рахунку/списання за смс/інформування у розмірі 1 700,00 грн. Стосовно цієї вимоги, то суд дійшов висновку, що така задоволенню не підлягає з огляду на таке.
За положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Такий правовий висновок, викладений Верховним Судом України в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16.
Також Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Враховуючи наведені правові висновки, суд вважає за необхідне відмовити у стягненні залишку нарахованих і несплачених комісій, оскільки такі вимоги є необґрунтованими. При цьому банк не мав права встановлювати до кредитного договору щомісячну комісію за обслуговування кредиту, за дії, які банк вчиняє на власну користь, з огляду на те, що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами, а також з метою встановлення правовідносин між ним та боржником. Така умова договору є нікчемною та не потребує визнанню недійсною.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеними у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за договором №Н031979915 від 15.11.2013 у розмірі 44 250,96 грн, яка складається заборгованість за тілом кредиту - 27 060 грн.; заборгованість за відсотками 17 190,96 грн.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов ТОВ "СВЕА ФІНАНС" задоволено на 96,3% (44 250,96 грн. х 100 : 45 950,96 грн.), а тому з відповідача на користь ТОВ "СВЕА ФІНАНС" підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 332,78 грн (2422.40 грн. х 96,3 % : 100).
Керуючись ст.ст. 15-16, 526, 530, 549, 610-612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" заборгованість за договором №Н031979915 від 15.11.2013 у розмірі 44 250 (сорок чотири тисячі двісті пятдесят) грн. 96 к.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 332 гривень 78 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Погребищенського районного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи (сторони):
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС", місце розташування за адресою: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, код ЄДРПОУ 37616221.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останн відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2
Суддя