Справа № 627/622/25
11.09.2025
11.09.2025 рокус-ще Краснокутськ
Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Бугаєнко І.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Сектору поліцейської діяльності №1 Богодухівського районного відділу поліції ГУ НП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
Будучи раніше притягнутим до адміністративної відповідальності 01.09.2024 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, постанова серії ББА № 108025, повторно 03.07.2025 о 16:18, гр. ОСОБА_1 керував мотоциклом «ММВЗ 3.1121», н.з. НОМЕР_1 , при цьому не мав права керування транспортним засобами відповідної категорії «А». гр., чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток на його адресу, причини неявки суду не повідомив.
Слід зауважити, що справа про адміністративне правопорушення надійшла в провадження судді 11.07.2025. ОСОБА_1 був повідомлений про те, що справа про притягнення його до адміністративної відповідальності розглядатиметься Краснокутським районним судом Харківської області, про що було роз'яснено під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, про рух справи повідомлено повістками на зазначену в протоколі адресу проживання. Жодних доказів та заперечень для спростування складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення суду не надав, причини неявки суд визнає неповажними, а тому розгляд справи здійснений судом на підставі наявних доказів, що містяться в матеріалах справи.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Беручи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 у судовому засіданні і причини його неявки до суду визнано неповажними, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .
Суд виходить з того, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь у розгляді її справи, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним.
Дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя доходить наступного.
Згідно зі ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність відповідно до законодавства.
Водій відповідно до п. 2.1а ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» №3353-XІІ від 30.06.1993 р. право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно із ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №380224 від 03.07.2025; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №108025 від 01.09.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5133293 від 03.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП; письмовими поясненнями про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП від 03.07.2025; диском з відеозаписом.
Оцінюючи зібрані докази в сукупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом вчиненим повторно протягом року.
З виданої ПОГ СПД №1 Богодухівського РВП ГУ НП в Харківській області капітаном поліції Владиславом Лісняком, вбачається, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягувався до адміністративної відповідальності 31.08.2024 за ч. 2 ст. 126 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП /а.с.10/.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№380224 від 03.07.2025 транспортний засіб «ММВЗ з.1121», номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 .
Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, а також особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, суддя вважає, за необхідне застосувати до притягуваного адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 5 ст. 126 КУпАП, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на п'ять років, що буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до абзацу 4 пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, не можна накладати адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Таким чином, адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу судом не може бути застосоване до ОСОБА_1 , оскільки він не є власником транспортного засобу «ММВЗ з.1121», номерний знак НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. ч. 5 ст. 126, ст.ст. 245, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.. Штраф зарахувати за наступними реквізитами: Отримувач ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/ 21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку UA168999980313020149000020001, Код класифікації доходів бюджету 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) в сумі у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Краснокутський районний суд Харківської області протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Суддя І. В. Бугаєнко