Справа № 196/1287/24
№ провадження 2-др/196/5/25
12.09.2025 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бабічевої Л.П.,
за участю секретаря судового засідання Кузнецової Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с-ща Царичанка заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Бойка Юрія Олександровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №196/1287/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння,-
Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 03 вересня2025 року відмовлено повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння та скасовано заходи забезпечення позову, які застосовані ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2024 року.
04 вересня 2025 року до Царичанського районного суду Дніпропетровської області від представника ОСОБА_1 - адвоката Бойка Ю.О.надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі №196/1287/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння.
В обґрунтування заяви вказано, що в резолютивній частині рішення відсутні висновки суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог.
Просить суд ухвалити (постановити) додаткове рішення по цивільній справі №196/1287/24 по всім позовним вимогам щодо кожної з заявлених вимог.
Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 05.09.2025 р. призначено заяву до розгляду без виклику в судове засідання учасників справи.
Дослідивши матеріали цивільної справи №196/1287/24 та заяву про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов таких висновків.
Цивільним процесуальним законом визначено, що після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення. Така властивість рішення суду у теорії цивільного процесу отримала назву «незмінність рішення суду». Правило про неможливість скасування або зміни судового рішення судом, який його ухвалив, гарантує стабільність судового рішення та його незмінність.
Цивільний процесуальний закон передбачає випадки, коли суд, що ухвалив судове рішення, має право з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, самостійно виправити його недоліки, пов'язані з його неповнотою, неясністю і неточністю, шляхом ухвалення додаткового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Тобто, чинним законодавством визначений вичерпний перелік обставин, за якими може бути ухвалено додаткове рішення. Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених вказаною статтею, і не може змінювати по суті основне рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається з позовної заяви та рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2025 року, позивачка ОСОБА_1 просила суд ухвалити рішення, яким:
- припинити дії відповідача, які порушують належне їй право власності на нерухоме майно - автомобіль марки ВАЗ 21061, 1985 року випуску, об'єм двигуна - 1451 см куб., VIN-код НОМЕР_1 , ШАСІ (РАМИ) № НОМЕР_2 , 10 липня 2008 року зареєстрованого за ОСОБА_1 , та свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , з метою забезпечення введення її у володіння майном, якого була незаконно позбавлена, поклавши обов'язок на відповідача повернути вказане майно;
- витребувати із володіння відповідача автомобіль марки ВАЗ 21061, 1985 року випуску, об'єм двигуна - 1451 см куб., VIN-код НОМЕР_1 , ШАСІ (РАМИ) № НОМЕР_2 , 10 липня 2008 року зареєстрованого за ОСОБА_1 , та зобов'язати відповідача передати цей автомобіль позивачу;
- витребувати із володіння відповідача свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 та зобов'язати відповідача передати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 позивачу.
За результатами розгляду справи 03 вересня 2025 року суд ухвалив рішення про відмову повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння.Відповідно повністю у задоволенні всіх позовних вимог, які заявлені у позові, рішенням суду було відмовлено.
Під час ухвалення рішення суду були розглянуті всі вищезазаначені позовні вимоги позивачки, вказані у позовній заяві. У мотивувальній частині рішення суд зазначив, що у задоволені всіх позовних вимог, які заявлені у позові, позову слід відмовити повністю.
Отже, заява представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Бойка Ю.О. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №196/1287/24 по всім позовним вимогам щодо кожної з заявлених вимог задоволенню не підлягає.
З огляду на викладене, суд зазначає, що оскільки рішення від 03 вересня 2025 року було ухвалено щодо всіх заявлених позовних вимог, про що і було зазначено у вищевказаному рішенні, отже відсутні підстави, передбачені ч. 1 ст. 270 ЦПК України, для ухвалення додаткового рішення, а тому суд дійшов висновку про відмову в прийнятті додаткового рішення за заявою представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Бойка Ю.О.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 260, 261, 270, 353, 354ЦПК України, суд,
У прийнятті додаткового рішення за заявою представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Бойка Юрія Олександровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №196/1287/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Л.П. Бабічева