Справа № 175/5087/25
Провадження № 2/175/1258/25
11 вересня 2025 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.,
за участю секретаря Рожкової Д.О.,
розглянувши у судовому засіданні в с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заробітної плати,-
В провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заробітної плати.
Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 травня 2025 року відкрито загальне позовне провадження по справі.
10 вересня 2025 року через систему Електронний суд позивачка подала клопотання про направлення справи за підсудністю до Господарського суду Донецької області у зв'язку з відкриттям провадження у справі про банкрутство відповідача.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, прийшов до наступного.
Відповідно до ч.9 ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно інформації наявної в ЄДРСР, ухвалою Господарського суду Донецької області від 26 березня 2025 року у справі № 905/169/25 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Згідно ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
З введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах дійшла висновку, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови ВП ВС від 15.01.2020 по справі № 607/6254/15-ц, від 28.01.2020 по справі № 50/311-б).
Таким чином, всі справи, в яких стороною є боржник, незалежно від того коли відкрито провадження у справі про банкрутство підлягають розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, а на суд покладено імперативний обов'язок направити таку справу за підсудністю для розгляду у порядку господарського судочинства.
З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
З урахуванням зазначеного і вище викладеного та враховуючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, предмет та підстави позову, вважаю, що відсутні передбачені законом підстави для розгляду зазначеної справи цим судом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Тим самим, ЦПК України передбачено лише передачу цивільних справ між судами загальної юрисдикції для дотримання територіальної юрисдикції.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Кодекс України з процедур банкрутства є спеціальним законом, що регулює відносини пов'язані з процедурою банкрутства, тому у даному випадку суд керується вказаним законом, оскільки нормами ЦПК України не визначено порядку передачі справи судом першої інстанції за підсудністю до господарського суду.
Тому, враховуючи наведені обставини, суд вважає, що дана позовна заява не підсудна Дніпровському районному суду Дніпропетровської області, оскільки дана справа повинна розглядатись тим судом у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Таким чином, позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заробітної плати для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина слід передати для розгляду Господарському суду Донецької області.
Керуючись ст.ст. 10, 31, 187 ЦПК України, суд -
Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заробітної плати - направити за підсудністю до Господарського суду Донецької області для розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Озерянська Ж.М.