11 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 127/14079/25
провадження № 61-10550св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 17 липня 2025 року про повернення апеляційної скарги у складі колегії суддів Рибчинського В. П., Оніщука В. В., Панасюка О. С.,
Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» (далі - КП «Вінницяміськтеплоенерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 35 813,81 грн.
Вінницький міський суд Вінницької області рішенням від 04 червня 2025 року позов КП «Вінницяміськтеплоенерго» задовольнив.
Стягнув солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КП «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01 грудня 2021 року до 31 жовтня
2024 року включно у розмірі 35 813,81 грн, з яких: сума заборгованості за спожитті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води - 29 773,20 грн; 3 % річних від простроченої суми заборгованості - 1 382,58 грн;
сума інфляційний втрат - 4 658,03 грн.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції,
ОСОБА_4 оскаржила його в апеляційному порядку.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 17 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 червня 2025 року визнав неподаною та повернув особі, яка її подала, на підставі статей 185, 357 ЦПК України.
У серпні 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 17 липня 2025 року.
У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявниця посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Частиною першою статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу буде призначено до розгляду колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
справу за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська
С. О. Карпенко
В. В. Сердюк