03 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 205/3457/24
провадження № 61-1417св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач - Маріупольська міська рада Донецької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Біцулової Анни Анатоліївни, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 січня 2025 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Макарова М. О., Свистунової О. В.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання права власності у порядку спадкування за законом.
2. Позов обґрунтовували тим, що ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу № 340, виданого 12 квітня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Лушкіною О. В. та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 27586963 від 13 квітня 2010 року, належить житловий будинок АДРЕСА_1 , а також квартира
АДРЕСА_2 - на підставі договору дарування серії та № 232, виданого 29 квітня 2020 року приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу Донецької області Мостовою Р. С., зареєстрованого
в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 36373759 від 29 квітня 2020 року.
3. ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_1 та донькою
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Маріуполі Донецької області внаслідок ракетного удару за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 трагічно загинула. Факт смерті ОСОБА_3 встановлено рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року у справі № 753/4875/23.
5. На підставі вищевказаного рішення 12 липня 2023 року Луцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
6. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпра від 24 листопада 2023 року
у справі № 201/8478/23 позивачу ОСОБА_1 встановлено додатковий тримісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
7. Позивачі зазначали, що на час своєї смерті ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , разом зі своєю матір'ю - ОСОБА_2 . Позивач ОСОБА_1 проживав та був зареєстрований у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
8. ОСОБА_3 за життя заповіт не склала, тому позивачі, як спадкоємці першої черги за законом, звернулися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мостової Р. С., яка відмовила позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину.
9. У зв'язку із зазначеним, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили суд:
- визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, розташований на земельній ділянці за кадастровим № 14123377200:01:014:0228, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,00 кв. м., житловою площею 34,30 кв. м., який належить ОСОБА_3 , на підставі Договору купівлі - продажу, 340, виданого 12 квітня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Лушкіною О. В., реєстрація права власності внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 27586963 від 13 квітня 2010 року;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 43,90 кв. м., житловою площею 30,90 кв. м., яка належить ОСОБА_3 на підставі Договору дарування, серія та номер: 232, виданого 29 квітня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу Донецької області Мостовою Р. С., реєстрація права власності внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №36373759 від 29 квітня 2020 року.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
10. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.
11. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_1 не надано доказів щодо встановлення судовим рішенням додаткового строку на прийняття спадщини, а позивачем
ОСОБА_2 , в свою чергу, не доведено наявність умов для одержання
в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
12. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 січня 2025 рокуапеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Біцулової Анни Анатоліївни, задоволено частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня
2024 року скасовано.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання права власності у порядку спадкування за законом відмовлено.
13. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог позову, однак не погодився з мотивами відмови.
14. На переконання апеляційного суду, оскільки до суду не було надано технічну документацію на спадкове майно (житловий будинок АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 ), суд був позбавлений можливості перевірити реальну наявність таких об'єктів нерухомого майна та їх технічний стан на момент розгляду справи.
15. Таким чином, на переконання апеляційного суду, за встановлених обставин справи позовні вимоги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є недоведеними.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
16. У лютому 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Біцулової А. А., на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 січня 2025 року.
17. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи та надано строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
18. Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
19. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Біцулова А. А., просить скасувати судове рішення апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
20. Підставою касаційного оскарження заявник вказує неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 487/9435/15-ц
(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
21. Також, підставою касаційного оскарження заявники зазначають порушення норм процесуального права, а саме: недослідження зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
22. На переконання заявників касаційної скарги, апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог через ненадання технічної документації на спадкове майно, оскільки підставою для звернення до суду з позовом є саме неможливість оформити спадкові права
у зв'язку із втратою документів, зокрема технічної документації на спадкове нерухоме майно.
23. Адвокат Біцулова А.?А. зауважує, що у зв'язку з втратою правовстановлюючих документів внаслідок збройної агресії Росії проти України, а також через відмову
у вчиненні нотаріальних дій на підставі ненадання оригіналів таких документів, позивачі позбавлені іншого способу захисту своїх прав, окрім звернення до суду із позовом про визнання права власності в порядку спадкування.
Відзив на касаційну скаргу від іншого учасника справи не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_1 та донькою ОСОБА_2 (а.с.8, 9, 10).
25. Зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 із 22 серпня 2017 року є:
АДРЕСА_1 (а.с.7, 28).
26. ОСОБА_2 зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_4 , з 30 січня
2001 року (а.с.29).
27. Із довідки за № 159-вих. 24 від 19 лютого 2024 року Маріупольської міської ради Департаменту Адміністративних послуг вбачається, що ОСОБА_3 із
22 серпня 2017 року була зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_4 . Разом з ОСОБА_3 за вказаною адресою зареєстрована ОСОБА_2 (а.с.13).
28. З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 370106418 від 16 березня 2024 року вбачається, що 13 квітня 2010 року у автоматизовану базу даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності на житловий будинок
АДРЕСА_1 за
ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу, 340, виданого 12 квітня
2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Лушкіною О. В., реєстраційний номер майна 27586963 від 13 квітня 2010 року (а.с.22).
29. Договір купівлі-продажу будинку від 12 квітня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Лушкіною О. В. за реєстровим номер 340, позивачами до суду не надавався.
30. З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 339112382 від 13 липня 2023 року вбачається, що у автоматизовану базу даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, було внесено запис про реєстрацію права власності на квартиру
АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 на підставі Договору дарування, серія та номер: 232, виданого 29 квітня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу Донецької області Мостовою Р. С., реєстраційний номер майна 36373759 від 29 квітня 2020 року (а.с.23).
31. Копія договору дарування, серія та номер: 232, виданого 29 квітня
2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу Донецької області Мостовою Р. С., реєстраційний номер майна 36373759
від 29 квітня 2020 року наявна в матеріалах справи (а.с.15, 16).
32. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року
у справі №753/4875/23 задоволено заяву ОСОБА_1 . Встановлено факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, місце народження: м. Маріуполь Донецької області; місце смерті: м. Маріуполь Донецької області, що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.108, 109).
33. 12 липня 2023 року Луцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видано свідоцтво про смерть ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії № НОМЕР_1 , відповідний актовий запис за № 5 від 12 липня 2023 року (а.с.12).
34. Позивачі зазначають, що після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина за законом на спадкове майно, а саме: на квартиру
АДРЕСА_2 та будинок АДРЕСА_1 .
35. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2023 року у справі за №201/8478/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті
ОСОБА_3 , померлої (трагічно загинула) ІНФОРМАЦІЯ_1 , пропущений позивачем ОСОБА_1 , таким, що був пропущений з поважної причини. Встановлено ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері - ОСОБА_3 , померлої
ІНФОРМАЦІЯ_1 , достатній для подання заяви про прийняття спадщини, в розмірі 3 (трьох) місяців, починаючи з моменту набрання законної сили рішення суду (а.с.103-107).
36. Із довідки зі Спадкового реєстру від 09 лютого 2024 року вбачається, що
09 лютого 2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мостовою Р. С. було заведено спадкову справу №71976965 після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.17).
37. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року було витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мостової Р. С. належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.110, 111).
38. На виконання ухвали суду від 29 жовтня 2024 року про витребування доказів приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мостовою Р. С. надано завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.121-139).
39. З матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що 09 лютого 2024 року із заявою про прийняття спадщини після смерті останньої, звернувся син померлої - ОСОБА_1 (а.с.122).
40. 05 березня 2024 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася мати померлої - ОСОБА_2 (а.с.135).
41. 05 березня 2024 року поставною про відмову у вчинення нотаріальної дії приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу
Мостовою Р. С. відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої
ІНФОРМАЦІЯ_1 , з тих підстав відсутності на момент звернення спадкоємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 документів на підтвердження права власності на нерухоме майно, належне спадкодавцеві ОСОБА_3 , померлій
ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на квартиру АДРЕСА_2 та будинок АДРЕСА_1 (а.с.139).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
42. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
43. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу.
44. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
45. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
46. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
47. Спірні правовідносини у справі, що переглядається, виникли з приводу визнання за позивачами права власності в порядку спадкування на майно особи, визнаної померлою за рішенням суду, яке знаходиться на тимчасово окупованій території.
48. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що позивачами не було надано суду технічну документацію на спадкове майно, яке складається із двох об'єктів нерухомого майна, розташованих на тимчасово окупованій території України.
49. Технічні паспорти, на вказані об'єкти нерухомості суду не надані, що, на переконання апеляційного суду, зокрема у зв'язку із можливим руйнуванням об'єктів спадкування, виключає можливість перевірити судом як реальну наявність об'єктів нерухомого майна, так і їх технічний стан саме на момент розгляду справи.
50. Колегія суддів не може погодитись із такими висновками апеляційного суду з огляду на наступне.
51. Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
52. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
53. Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
54. До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
55. Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
56. Положеннями статті 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
57. Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
58. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).
59. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
60. Разом із тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
61. Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
62. Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
63. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
64. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку
є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
65. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту
в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
66. Подібні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 03 січня
2025 року у справі № 754/7860/22 (провадження № 61-13339св24).
67. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права в установленому законодавством України порядку (постанова Верховного Суду від 21 травня
2025 року у справі № 334/6336/22 (провадження № 61-5290св24)).
68. Як встановлено судами попередніх інстанцій, спадкове майно знаходиться на тимчасово окупованій території та зареєстроване за спадкодавицею.
69. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
70. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань Реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309
від 28 лютого 2025 року м. Маріуполь Донецької області є тимчасово окупованою територією із 21 травня 2022 року, активні бойові дії на якій тривали із 24 лютого 2022 року по 20 травня 2022 року.
71. Пунктами 2, 4 статті 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що на тимчасово окупованій території право власності охороняється згідно із законодавством України.
За фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.
72. Як неодноразово зауважувалось Верховним Судом, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, в нотаріальному порядку.
73. Верховний Суд зауважує, що, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначали, що вони є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вони звернулися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мостової Р. С. із заявами про прийняття спадщини, однак постановою нотаріуса від 05 березня 2024 року їм було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із ненаданням документів, які підтверджують право власності спадкодавця на нерухоме майно.
74. Як вбачається із матеріалів справи, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 16 березня 2024 року
№ 370106418 за спадкодавицею ( ОСОБА_3 ) зареєстровано право власності на будинок загальною площею 53,00 кв. м. та земельну ділянку площею
480,00 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.22).
75. Також відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 13 липня 2023 року № 339112382 за спадкодавицею ( ОСОБА_3 ) зареєстровано право власності на квартиру загальною площею 43,90 кв. м. за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.23).
76. Відповідно до абзаців 1, 2 частини п'ятої статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.
77. Відтак, на переконання колегії суддів, під час вирішення спору апеляційний суд не врахував, що, звертаючись до суду з позовом, позивачі зазначали, що як єдині спадкоємці, які прийняли спадщину, вони вчинили всі необхідні дії для отримання свідоцтва про право на спадщину. Проте з незалежних від них причин не мають можливості оформити спадкові права в нотаріальному порядку через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, а тому враховуючи наявність зареєстрованого за спадкодавицею права власності на нерухомість, апеляційний суд дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для визнання за позивачами права власності - виключно через ненадання технічної документації на спадкове майно.
78. Таким чином, на переконання колегії суддів, відмова у задоволенні позову з підстав ненадання позивачами до суду технічного паспорта на нерухоме майно, яке є об'єктом спадкування, без належного дослідження наявних у матеріалах справи доказів зареєстрованого права власності спадкодавиці на це майно, є передчасним висновком апеляційного суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
79. Отже відповідні доводи касаційної скарги знайшли своє часткове підтвердження.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
80. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
81. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
82. З урахуванням зазначеного Верховний Суд вважає, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із направленням справи на новий апеляційний розгляд, оскільки допущені апеляційним судом недоліки можуть бути усунуті при новому апеляційному розгляді, під час якого апеляційному суду необхідно врахувати викладене у цій постанові, встановити обставини, які мають значення для вирішення справи, дати належну оцінку доводам і запереченням учасників справи, наявним у матеріалах справи доказам та ухвалити законне
і обґрунтоване судове рішення.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 415-419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Біцулової Анни Анатоліївни, задовольнити частково.
2. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 січня 2025 року скасувати, справу направити на новий розгляд до Дніпровського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович