09 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 752/18670/23
провадження № 61-11451ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Овчаренка Ігоря Сергійовича, на постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», ОСОБА_2 про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, пені та непокритого страховою виплатою матеріального збитку,
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Уніка» (далі - ПрАТ «СК «Уніка») суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 13 111,34 грн. та 1 581,98 грн пені за прострочення виплати страхового відшкодування;
стягнути з ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 118 627,72 грн.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2023 року позов задоволено.
Стягнено з ПрАТ «СК «Уніка» на користь ОСОБА_1 суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 13 111,34 грн та 1 581,98 грн пені за прострочення виплати страхового відшкодування.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 118 627,72 грн.
Здійснено розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 07 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення місцевого суду в частині позовних вимог до відповідачки та розподілу судових витрат скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким в задоволені позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.
У вересні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Овчаренка І. С., на постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2025 року.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції, а рішення місцевого суду залишити в силі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у справі, які не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову у справі в загальному розмірі складає 133 321,04 грн (13 111,34 грн + 1 581,98 грн + 118 627,72 грн), яка станом на 01 січня 2025 року не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028*250= 757 000,00 грн).
Враховуючи зазначене вище, постанова Київського апеляційного суду від 07 липня 2025 року не підлягає касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали містять посилання на випадок, передбачений підпунктами б), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, якщо справа має виняткове значення для заявника, який позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи.
Посилання заявника на пункт б) частини третьої статті 389 ЦПК України є необґрунтованими, оскільки заявник не вказав іншої справи, тобто відкритого провадження в справі, під час розгляду якої він не зможе спростувати обставини, встановлені апеляційним судом в цій справі № 752/18670/23.
Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то Верховний Суд зазначає: у даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційний скарзі.
Проте, посилання на те, що вказана справа має виняткове значення для заявника не містить обґрунтованих доводів та міркувань.
Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання заявника на положення підпунктів б), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України є необґрунтованими, оскільки предмет спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії винятково значимих.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).
З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яке не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Овчаренка Ігоря Сергійовича, на постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», ОСОБА_2 про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, пені та непокритого страховою виплатою матеріального збитку.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян