36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
07.12.2010 Справа № 10/173
за позовом Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1
до Комунального підприємства "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця", 36002, м. Полтава, пров. Гончарова, 17
про стягнення 7 616,00 грн.
Суддя О.В.Ківшик
Представники:
від позивача: Дудник С.П,, довіреність № 2/5003 від 04.11.2010 р.;
від відповідача: не з'явилися.
07.12.2010 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.
Суть спору : розглядається позовна заява Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Полтава про стягнення з Комунального підприємства "Полтавська міська шляхово - експлуатаційна дільниця" заборгованості в сумі 7 616,00 грн., з яких:
- 6 800,00 штрафу за порушення з боку останнього законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації Полтавському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу № 2/2261 від 02.06.2010 р. у встановлені головою територіального відділення строку, застосованого за рішенням Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02/93-рш від 03.08.2010 р. по справі № 2-13-50/102-2010;
- 816,00 грн. пені, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за період з 11.10.2010 р. по 18.10.2010 р. за несплату зазначеного штрафу.
Позивач в порядку ст. 22 ГПК України надав суду клопотання № 2/5140 від 10.11.2010 р. (вх. № 13667д від 10.11.2010 р.) про збільшення позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 9 962,00 грн., з яких :
- 6 800,00 штрафу за порушення з боку останнього законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації Полтавському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу № 2/2261 від 02.06.2010 р. у встановлені головою територіального відділення строку, застосованого за рішенням Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02/93-рш від 03.08.2010 р. по справі № 2-13-50/102-2010;
- 3 162,00 грн. пені, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за період з 11.10.2010 р. по 10.11.2010 р. за несплату зазначеного штрафу.
Суд дане клопотання прийняв як таке, що відповідає чинним процесуальним нормам, про що зазначено в ухвалі суду від 16.11.2010 р. про відкладення розгляду у даній справі.
Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надав суду клопотання № 2/5412 від 01.12.2010 р. (вх. № 14668д від 01.12.2010 р.) про збільшення позовних вимог, у якому просить суд стягнути з відповідача 12 104,00 грн. заборгованості відповідача, з яких :
- 6 800,00 штрафу за порушення з боку останнього законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації Полтавському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу № 2/2261 від 02.06.2010 р. у встановлені головою територіального відділення строку, застосованого за рішенням Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02/93-рш від 03.08.2010 р. по справі № 2-13-50/102-2010;
- 5 304,00 грн. пені, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за період з 11.10.2010 р. по 01.12.2010 р. за несплату зазначеного штрафу.
До вказаного клопотання залучено належні докази надсилання такого відповідачу.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Суд дане клопотання приймає як таке, що відповідає чинним процесуальним нормам. Спір розглядається в межах предмету позову з урахуванням вищенаведеного клопотання позивача.
Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином та завчасно повідомлений про час і місце проведення судових засідань, про що свідчать повідомлення № 3600107777065 та № 3600107906477 про вручення відповідачу поштового відправлення (ухвали суду про порушення розгляду даної справи від 19.10.2010 р. та ухвали суду про відкладення розгляду даної справи від 16.11.2010 р.).
Крім того, відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору, встановленого ч. 1 ст. 69 ГПК України, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши надані докази,
встановив :
За результатами розгляду матеріалів справи № 2-13-50/102-2010 та відповідно до ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", п. 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 р. № 32-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 р. за № 291/5482 зі змінами та доповненнями, п. 33 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 р. № 169-р, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.07.1998 р. за № 471/2911, адміністративна колегія Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення № 2/93-рш від 03.08.2010 р. по справі № 2-13-50/102-2010, яким, зокрема :
- визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції дії Комунального підприємства "Полтавська міська шляхово - експлуатаційна дільниця" у вигляді неподання інформації Полтавському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу від 02.06.2010 р. № 2/2261 у встановлені у цій вимозі головою територіального відділення строки;
- накладено на Комунальне підприємство "Полтавська міська шляхово - експлуатаційна дільниця" штраф у загальному розмірі 6 800,00 (шість тисяч вісімсот) грн..
03.08.2010 р. Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України супровідним листом № 2/3170 було надіслано поштовим рекомендованим відправленням з повідомленням про вручення рішення Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 2/93-рш від 03.08.2010 р. по справі № 2-13-50/102-2010 відповідачу. Згідно повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення № 3600004873902 вказане рішення отримано 09.08.2010 року (а.с. 4).
Відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення Антимонопольного комітету України адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Отже, приписами вказаної норми передбачено строк оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України, який не може бути відновлено.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в оглядовому листі Вищого господарського суду України від 22.10.2008 р. № 01-8/634 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства".
Доказів на підтвердження оскарження даного рішення суду не надано. За даними позивача зазначене рішення не оскаржувалося, про що зазначено у тексті позовної заяви № 2/4667 від 18.10.2010 р. (вх. № 3926 від 19.10.2010 р.).
Як вбачається з рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 2/93-рш від 03.08.2010 р. по справі № 2-13-50/102-2010, Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України під час розгляду справи № 2-02-50/76-2010 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях Комунального підприємства "Полтавська міська шляхово - експлуатаційна дільниця" (розпорядження від 27.04.2010 р. № 2/79-р) 02.06.2010 р. до відповідача засобом поштового зв'язку з рекомендованим поштовим відправленням направлено письмову вимогу від 02.06.2010 р. № 2/2261 про надання інформації та копій документів.
Вказана вимога, адресована Комунальному підприємству "Полтавська міська шляхово - експлуатаційна дільниця", м. Полтава, була вручена 04.06.2010 р. повноважному представнику відповідача, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія повідомлення № 4511130.
В вимозі від 02.06.2010 р. № 2/2261 був установлений термін надання вищезазначеної інформації до територіального відділення - 7 днів з дня її отримання. Враховуючи загальні правила обчислення строків, встановлені ст.ст. 253-255 Цивільного Кодексу України, останній день подання інформації на вказану вимогу припадав на 15.06.2010 р..
14.06.2010 р. Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України отримало від Комунального підприємства "Полтавська міська шляхово - експлуатаційна дільниця" лист № 175 від 11.06.2010 р. (вх. № 2/3057), в якому зазначалось про неможливість надання витребуваної інформації з огляду на проведення на підприємстві перевірок КРУ в Полтавській області та інспекції ЖКГ.
Отже, в установлений у вищезазначеній вимозі термін інформація до територіального відділення відповідачем надана не була.
Запитувана Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України інформація була надана відповідачем частинами та після закінчення строку на її подання, а саме : 01.07.2010 р. та 19.07.2010 р.. Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи копіями супровідних листів відповідача № 206 від 30.06.2010 р. та № 243 від 19.07.2010 р. та не спростована відповідачем.
На момент подання позову за даними позивача заборгованість відповідача є несплаченою та складає 6 800,00 грн..
Позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням клопотань про збільшення позовних вимог) щодо стягнення з відповідача 12 104,00 грн. заборгованості, з яких : 6 800,00 штрафу за порушення з боку останнього законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації Полтавському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу № 2/2261 від 02.06.2010 р. у встановлені головою територіального відділення строку, застосованого за рішенням Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02/93-рш від 03.08.2010 р. по справі № 2-13-50/102-2010 та 5 304,00 грн. пені, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за період з 11.10.2010 р. по 01.12.2010 р. за несплату зазначеного штрафу.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
У судовому процесі в господарських судах позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені в статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні та фізичні особи.
Відповідно до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
За приписами статті 60 Закону № 2210 рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.
Відповідно до пункту 13 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків , коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження .
Частиною другою статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Зазначені норми статті 12 ГПК України та статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо підвідомчості спорів за участю органів Антимонопольного комітету України господарським судам якраз і є законодавчими приписами стосовно передбаченого статтями 2, 4 КАС України іншого порядку судового вирішення, а саме - вирішення спорів господарськими судами в порядку господарського судочинства.
Таку ж правову позицію викладено й у постанові Верховного Суду України від 13.10.2009 р. зі справи № 6/388 та в пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 р. № 3.2-2005, де також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".
Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів та підлягає вирішенню за правилами ГПК України.
Статтею 22 Закону України № 3659-ХІІ від 26.11.1993 р. "Про Антимонопольний комітет України" (із змінами та доповненнями) визначено, зокрема, що:
- вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах його компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ним строки, якщо інше не передбачено законом;
- невиконання вимог голови територіального відділення Антимонопольного комітету України тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Відповідно до статті 221 названого Закону суб'єкти господарювання, інші юридичні особи, їх посадові особи та працівники зобов'язані на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Відповідно до пункту 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення строк.
Згідно з частиною другою статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону, накладається штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Розмір доходу (виручки) Комунального підприємства "Полтавська міська шляхово - експлуатаційна дільниця", м. Полтава за 2009 р. склав 1 360,0 тис. грн..
Із встановлених вище обставин вбачається, що вимога Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.06.2010 р. № 2/2261 про надання відповідачем певної інформації містила строки подання такої інформації - відповідно 7 днів з дня отримання такої, клопотання про продовження строку виконання вимоги відповідачем не заявлялося, часткове виконання вимоги було здійснено після закінчення строку її виконання, обсяг запитуваної позивачем інформації відповідає змістовному колу завдань органами Антимонопольного комітету України, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Факт неподання відповідачем інформації, витребуваної територіального відділення Антимонопольного комітету України за вимогою від 02.06.2010 р. № 2/2261, встановлений рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 2/93-рш від 03.08.2010 р. по справі № 2-13-50/102-2010.
Таким чином, складом правопорушення є сам факт ненадання відповідачем позивачу відповідної інформації.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6 800,00 грн. штрафу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. За заявою особи, на яку накладено штраф, органи Антимонопольного комітету України своїм рішенням мають право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент розгляду даної справи штраф в розмірі 6 800,00 грн. у встановлені рішенням Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 2/93-рш від 03.08.2010 р. по справі № 2-13-50/102-2010 строки відповідачем не сплачено.
Згідно наданого позивачем розрахунку пені, за період з 11.10.2010 р. по 01.12.2010 р. її розмір становить 5 304,00 грн..
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня в розмірі 1,5% від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного рішенням Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Отже, враховуючи вищевикладене, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є правомірними, в частині стягнення 5 304,00 грн. пені за період з 11.10.2010 р. по 01.12.2010 р..
Право на звернення до суду з даним позовом територіальному відділенню Антимонопольного комітету України надане ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України".
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
За викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 6 800,00 грн. штрафу та 5 304,00 грн. пені підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до п. "а" ч. 2 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито" (із змінами і доповненнями) із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито сплачується в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно з ст. 471 ГПК України визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України. Порядком оплати витрат з інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 (в редакції Постанови КМУ від 05 серпня 2009 р. № 825 "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ") розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при розгляду господарських справ становить 236,00 грн..
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" (36002, м. Полтава, пров. Гончарова, 17), код ЄДРПОУ 03351987:
- в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунки, відкриті в управліннях державного казначейства України за місцезнаходженням платника податків, код бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106 та за реквізитами : банк одержувача ГУДКУ у Полтавській області, місцезнаходження - м. Полтава, МФО 831019, найменування управління державного казначейства (УДК) -м. Полтава, код ЄДРПОУ 34698804 -6 800,00 грн. штрафу та 5 304,00 грн. пені;
- в доход державного бюджету України на рахунок № 31118095700002, отримувач: УДК у м. Полтава, МФО 831019, ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області, код бюджетної класифікації 22090200 державне мито в сумі 121,04 грн.;
- в доход державного бюджету України на рахунок № 31217264700002, отримувач: УДК у м. Полтава, МФО 831019, ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області, код бюджетної класифікації 22050003 - 236,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
3. Рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними у її вступній частині.
СУДДЯ О.В.КІВШИК
Повне рішення складене
Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.