46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
04 вересня 2025 року м.Тернопіль Справа № 921/31/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
при секретарі судового засідання Дідур А.М.
розглянув справу
за позовом Департаменту патрульної поліції, місто Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРН ТРАНС СЕРВІС", село Біла Тернопільського району Тернопільської області
про стягнення 223 648грн,
за участю представників:
позивача: Климчук О.І., начальник сектору УПП в Тернопільській області, довіреність без номера у порядку передоручення від 22.02.2022;
відповідача: Чубенко Н.М., адвокат, ордер серії ВО №1099067 від 28.02.2025.
Зміст позовних вимог, позиція позивача.
Департамент патрульної поліції, місто Київ, звернувся 22.01.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРН ТРАНС СЕРВІС", с.Біла Тернопільського району Тернопільської області, про стягнення 223 648грн матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю автомобіля, власником якого є відповідач, та службового автомобіля, що належить Департаменту патрульної поліції, що є різницею між фактичним розміром завданої шкоди та страховою виплатою, проведеною страховою компанією ТДВ "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ".
Позивач зазначає, що 16.11.2023 на відрізку автодороги М09 6км.+ 305м. водій ОСОБА_1 , перебуваючи в трудових відносинах з ТОВ "Терн Транс Сервіс", керуючи належним відповідачу транспортним засобом- автобусом БАЗ А079.14 д.н.з. НОМЕР_1 перед виїздом не перевірив і не забезпечив технічно справний стан автобуса, внаслідок чого під час руху відбувся відрив заднього лівого колеса, яке по інерції відкинуло на смугу зустрічного руху, де рухався автомобіль Mitsubishi Outlander д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням заступника командира роти №1 УПП в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4, у зв'язку з чим останній екстрено загальмував, внаслідок чого автобус Neoplan №116 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався позаду службового автомобіля, допустив зіткнення з ним, що спричинило пошкодження обох транспортних засобів.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 29 січня 2024 року у справі №607/23440/23, залишеною без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 08 березня 2024 року, водія автобуса БАЗ А079.14 д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Внаслідок бездіяльності ОСОБА_1 , що виразилася у не перевірці технічно справного стану транспортного засобу спричинено пошкодження службового автомобіля Mitsubishi Outlander д.н.з. НОМЕР_2 та завдано Департаменту патрульної поліції матеріальних збитків на суму 383648,00 грн, розмір яких підтверджується Висновком експертного дослідження №ЕД-19/120-23/12610-АВ від 28.12.2023, наданого Тернопільським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України.
Оскільки страховою компанією ТДВ "Експрес Страхування" (відповідача) сплачено позивачу страхове відшкодування, визначене Полісом страхування ЕР-21748451, в розмірі 160 000грн, відшкодуванню відповідачем підлягають збитки, котрі непокриті страховим полісом - в розмірі 223 648,00грн, та, відповідно до приписів ст.ст. 1187, 1194 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підлягають стягненню з відповідача як власника автобуса, з вини якого скоєно ДТП та завдано майнової шкоди позивачу.
Ухвалою суду від 10 лютого 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін; в судовому засіданні, призначеному на 11.03.2025, оголошувалася перерва до 27.03.2025.
24.03.2025 Департаментом патрульної поліції подано клопотання без номера від 24.03.2025 (вх.№2099) про призначення у даній справі судової експертизи з метою визначення реального розміру завданої шкоди автомобілю Mitsubishi Outlander д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок ДТП, яка сталася 16.11.2023 із наведенням приблизного переліку питань, які позивач вважає за необхідне поставити на вирішення експертизи.
У додаткових поясненнях від 07.07.2025 (вхідний номер 4947 від 08 липня 2025 року) позивач, враховуючи Висновок судової транспортно-товарознавчої експертизи від 09.06.2025 № СЕ-19/120-25/4497-АВ, за яким, зокрема вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Outlander (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), становить в розмірі 262 044,25 грн, просив стягнути майнову шкоду в сумі 102 044,25 грн (262 044,25 грн- 160 000грн).
Щодо тверджень представника відповідача про наявність вини у спричиненні матеріальних збитків водієм автобуса NEOPLAN №116 ОСОБА_2 , то позивач зазначив, що вина водія ОСОБА_2 жодним чином не підтверджена, оскільки постановою Вінницького міськрайонного суду Вінницької області (справа № 127/11968/24) провадження за ст. 124 КУпАП було закрито через закінчення строку накладення адміністративного стягнення (пояснення без номера від 07.07.2025 за вх.№4947 від 08.07.2025).
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в частині стягнення 102 044,25 грн майнової шкоди, а щодо решти заявлених вимог (в розмірі 121 603,75грн) просив прийняти відмову від позову.
Позиція відповідача.
Відповідач позов заперечив, зазначивши, що сплата позивачу страховою компанією відповідача страхового відшкодування у сумі 160 000,00 грн є більш, ніж достатнім для відшкодування шкоди, спричиненої водієм автобуса "БАЗ А079.14" р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 . Вважає, що цивільно-правову відповідальність за спричинену позивачу шкоду на підставі ст.1188 ЦК України повинен нести не лише власник автобуса "БАЗ А079.14" з р.н. НОМЕР_1 , але й власник автобуса "NEOPLAN 116" р. н. НОМЕР_3 ., адже працівниками поліції щодо водія автобуса "NEOPLAN 116" ОСОБА_2 02 квітня 2024 року складено Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №62654 за ст. 124 КУпАП, а така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини в діях особи.
На переконання відповідача, у вчиненні ДТП винні обидва водії (водій автобуса «БАЗ А079.14» ОСОБА_1 та водій автобуса «NEOPLAN 116» ОСОБА_2 ), тому оскільки більша частина пошкоджень автомобіля «Mitsubishi Outlander» була спричинена водієм автобуса «NEOPLAN 116» внаслідок порушення ним Правил дорожнього руху (п. 2.3 б, п. 12.3, п. 12.6 г, п. 13.1), та враховуючи обставину відшкодування страховою компанією відповідача більшої частини матеріального збитку (160000грн), відтак суми невідшкодованої матеріальної шкоди підлягає стягненню з володільця автобуса «NEOPLAN 116». Просив у позові відмовити.
Окрім того, відповідач звернув увагу, що долучений до позову Висновок експертного дослідження №ЕД-19/120-23/12610-АВ від 28 грудня 2023 року Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України не містить даних про те, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (ч.5 ст.101 ГПК України), тому вважає такий неналежним доказом. Водночас, у заяві без номера від 27.03.2025 (вх.№2246 від 28.03.2025) заперечив проти призначення судової експертизи у цій справі.
Щодо Висновку судової автотоварознавчої експертизи №CE-19/120-25/4497-AB від 09 червня 2025 року, то на думку відповідача цей висновок містить визначення вартості матеріального збитку (шкоди), завданого власнику автомобіля, як рівну його ринковій вартості на момент пошкодження, що становить 383 648,00 грн та містить визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого КТЗ. Зауважив, що позивачем у своїх додаткових поясненнях від 07 липня 2025 року визначено розмір матеріальних збитків саме як різницю між вартістю відновлювального ремонту (262 044,25 грн) та сумою виплаченого ТДВ «Експрес страхування» страхового відшкодування (160 000,00 грн).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 10 лютого 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; в судовому засіданні, призначеному на 11.03.2025, оголошувалася перерва до 27.03.2025.
Ухвалою суду від 27 березня 2025 року у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, на дослідження якої поставлено такі питання: яка вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством, транспортного засобу - автомобіля марки Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_2 станом на 16.11.2023?; яка вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля марки Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок настання 16.11.2023 дорожньо-транспортної пригоди, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством, станом на час дорожньо-транспортної пригоди - 16.11.2023?
Проведення судової автотоварознавчої експертизи доручено Тернопільському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, а провадження у справі на час проведення експертизи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228, п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України зупинялося.
Ухвалою від 06.05.2025 року задоволено клопотання судового експерта №СЕ-19/120-25/4497-АВ від 17.04.2025 (вх.№2854 від 22.04.2025) про надання доступу до об'єкта дослідження у справі №921/31/25. Для вирішення питань, поставлених згідно з ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27 березня 2025 року з метою вчинення дій, пов'язаних із проведенням автотоварознавчої судової експертизи, зобов'язано позивача надати для дослідження колісний транспортний засіб (КТЗ) - автомобіль «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та забезпечити судовому експерту належні умови його огляду; зобов'язано сторони направити своїх представників для участі в проведенні технічного огляду автомобіля «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_2 у визначений експертом час та місце.
16.06.2025 до суду надійшов Висновок №СЕ-19/120-25/4497-АВ від 09.06.2025 (вх.№4370).
Ухвалою суду від 26.06.2025 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 08.07.2025; встановлено сторонам строк для подання заяв (пояснень) щодо Висновку судової експертизи, а позивачу - додаткових письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог з урахуванням відзиву на позов.
Ухвалою суду від 08 липня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача без номера від 06.02.2025 (вх.№955 від 07.02.2025) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .
Судове засідання відкладалося на 26.08.2025 (з урахуванням ухвали суду від 17 липня 2025 року). В судовому засіданні оголошувалася перерва до 04.09.2025, враховуючи клопотання відповідача.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив стягнути 102 044,25грн майнової шкоди, виходячи із визначеної судовим експертом вартості відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Outlander (реєстраційний номер НОМЕР_2) та з урахуванням сплаченої страховою компанією суми позивачу.
Відповідно до ст.46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
У відповідності до положень ст.191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
З правового аналізу норм ст.191 Господарського процесуального кодексу України можна дійти висновку, що підставами для відмови господарським судом у задоволенні заяви про відмову від позову є: представник відповідної сторони обмежений у повноваженнях на вчинення процесуальної дії (відмови від позову); відмова позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, суперечить інтересам особи, яку він представляє.
У поданих додаткових поясненнях від 07.07.2025 (вх.№4947 від 08.07.2025) та у судовому засіданні 04.09.2025 позивач просив стягнути майнову шкоду в розмірі 102 044грн 25коп., реалізувавши надане йому право на відмову від позовних вимог в частині вимог на суму 121603,75грн, передбачене положеннями ст.191 Господарського процесуального кодексу України. Дане клопотання підписано уповноваженою особою Департаменту Лобач Марією Володимирівною , яка відповідно до виданої довіреності від 02.11.2023 уповноважена представляти інтереси Департаменту патрульної поліції в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі.
Суд враховує, що відмова позивача від частини позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Закриття провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.
Оскільки відмова позивача від частини позовних вимог не суперечить чинному законодавству України, тому приймається судом, відтак, згідно п.4 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі в частині вимог про стягнення 121603,75грн підлягає закриттю.
З урахуванням цього, суд вирішує спір про стягнення 102 044,25грн. майнової шкоди.
У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та заперечення, наведені у заявах по суті спору.
У судовому засіданні 04.09.2025 оголошено скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Із поданих матеріалів справи вбачається, що 16.11.2023 на 6 км. + 305 м. автодороги М09 сталася дорожньо-транспортна пригода між трьома учасниками:
- автобус "БАЗ А079.14", д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_4 , що належить ТОВ "Терн Транс Сервіс", під керуванням водія ОСОБА_1 ;
- транспортний засіб "СКС MOU-04MП (MITSUBISHI Outlander)", д.н.з. НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_5 , що належить Департаменту патрульної поліції, під керуванням водія ОСОБА_4 ;
- автобус "NEOPLAN 116", д.н.з. НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_5 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
Працівниками патрульної поліції складено Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 630514 від 16.11.2023 про порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 1.4, 1.5, 2.3 (а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.01.2024 у справі №607/23440/23, залишеною без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 08.03.2024, встановлено, що 16.11.2023 о 14:20 год. на 6 км. + 305 м. автодороги М09 водій ОСОБА_1 , керуючи автобусом "БАЗ А079.14", д.н.з. НОМЕР_1 , перед виїздом не перевірив і не забезпечив технічно справний стан автобуса, внаслідок чого під час руху відбувся відрив заднього лівого колеса, яке по інерції відкинуло на зустрічний бік, де рухався транспортний засіб "СКС MOU-04MП (MITSUBISHI Outlander)", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який був змушений різко змінити напрямок руху, застосувавши екстрене гальмування, внаслідок чого автобус "NEOPLAN 116", д.н.з. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_2 , який рухався позаду, допустив зіткнення з ним, що спричинило до пошкоджень двох транспортних засобів з матеріальними збитками. Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1 , працюючого водієм ТОВ "Терн Транс Сервіс". ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 1.4, 1.5, 2.3(а) Правил дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, в яких зазначено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний перед виїздом перевірити та забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.
Водночас доводи про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, судом не прийняті до уваги, оскільки згідно Висновку експерта від 08.01.2024 №25/24-22, проведеного за заявою захисника ОСОБА_1., вбачається, що при заданих вихідних даних, водій автобуса БАЗ А079.14, р.н. НОМЕР_1 , з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 1.10 (в частині визначення терміну небезпека для руху), 2.3(а), 12.3, 12.6(г) ПДР України. Отже, у висновку (п. 1) експерт дійшов висновку про те, що у даній дорожній обстановці, водій автобуса БАЗ А079.14, р.н. НОМЕР_1 , з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 1.10 (в частині визначення терміну небезпека для руху), 2.3(а), 12.3, 12.6(г) ПДР України.
Суд констатував, що в діяннях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а тому, його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Крім того, у постанові Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.01.2024 у справі №607/23440/23 зазначено, що механіком ТОВ "Терн Транс Сервіс" ОСОБА_6 було допущено на лінію випуск автобуса "БАЗ А079.14", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 із технічними несправностями, а саме: несправне кріплення коліс, в результаті чого притягнуто до адміністративної відповідальності механіка ОСОБА_6 за вчинене ним адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, який останнім сплачений.
02 квітня 2024 року працівниками поліції складений Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №62654 про порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 2.3 б, п. 12.3, п. 12.6 г, п. 13.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого допущено зіткнення передньою частиною автобуса з задньою частиною службового автомобіля поліції «СКС MOU-04МП» д. н. НОМЕР_2 .
Постановою Вінницького міськрайонного суду Вінницької області від 15.04.2024 провадження у справі №127/11968/24 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 КУпАП закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , службовий автомобіль Mitsubishi Outlander д.н.з. НОМЕР_2 належить Департаменту патрульної поліції.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації автобуса "БАЗ А079.14", д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_4 , була застрахована у ТОВ "Експрес Страхування" на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-217484516 від 21.10.2023.
Даний поліс на момент ДТП був чинним, що вбачається з Витягу про перевірку чинності Полісу внутрішнього страхування (а.с.142 том 1).
На підставі заяви Департаменту патрульної поліції про проведення виплати страхового відшкодування як власнику пошкодженого транспортного засобу "СКС MOU-04MП (MITSUBISHI Outlander)", д.н.з. НОМЕР_2 страховиком винної у ДТП особи - Товариством з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" прийнято рішення та сплачено потерпілій особі (позивачу справі) страхове відшкодування згідно Полісу страхування №EP-217484516 в межах встановленого ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну, а саме у розмірі 160 000,00 грн. з вирахуванням франшизи в розмірі 0,00 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № 68815784 від 14.02.2024. Дана обставина також підтверджена сторонами у справі.
Відповідно до Висновку експертного дослідження Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 28.12.2023 року №ЕД-19/120-23/12610-АВ за результатами автотоварознавчого експертного дослідження сума матеріального збитку (шкоди), завданого власнику автомобіля СКС MOU-04МП (Mitsubishi Outlander), з державним номерним знаком НОМЕР_2, в результаті дій ОСОБА_1 , станом на 16.11.2023 може складати 383648,00 грн.
За змістом позовної заяви, розмір шкоди, який не відшкодований позивачу становить 223648,00грн. (383648грн 00коп. вартість матеріального збитку - 160000 грн 00 коп. страхова виплата, проведена ТДВ «Експрес Страхування»).
Враховуючи заперечення відповідача щодо даного доказу, з якими суд погодився та визнав такий неналежним доказом з огляду на невідповідність його вимогам ст. 101 ГПК України, судом з метою визначення дійсної вартості матеріального збитку, спричиненого позивачу внаслідок пошкодження службового автомобіля, на підставі клопотання позивача, ухвалою суду від 27 березня 2025 року у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Тернопільському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
За Висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи від 09.06.2025 № СЕ-19/120-25/4497-АВ встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_2, з урахуванням експлуатаційного зносу деталей, що підлягають заміні, станом на 16 листопада 2023 року може складати 262044,25 грн; вартість матеріального збитку (шкоди), завданого власнику автомобіля «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок пошкодження КТЗ під час дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 16 листопада 2023 року, станом на 16.11.22023 може складати 383648,00 грн.
Даний розмір збитків та вартість відновлювального ремонту пошкодженого КТЗ експертом визначено на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 з змінами та доповненнями, внесеними наказами від 21.10.2019 № 3207/5/1033 та від 24.05.2022 №2060/5/469 (далі - Методика).
Відповідно до вимог п. 8.2 Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою: Сврз = Ср+См+Сс Х (1-ЕЗ), де: Ср- вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.; См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.; Сс- вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.; Ез - коефіцієнт фізичного зносу.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно-пошкодженого транспортного засобу.
Згідно п.п. 7.38., 7.39. Методики значення Е3 приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує : 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.
Винятком стосовно використання зазначених вимог є якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний).
Судовим експертом визначено ринкову вартість автомобіля станом на 16.11.2023 в розмірі 383648грн 00коп., а коефіцієнт фізичного зносу відповідно до п.п. 7.38, 7.39 Методики, - 6,791, оскільки при строку експлуатації досліджуваного КТЗ, який становить 6,791 роки, він експлуатувався в інтенсивному режимі та в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатку 4 Методики (легкові автомобілі спеціалізованого призначення).
Відтак, враховуючи вартість ремонтно-відновлювальних робіт (53495,00грн), вартість необхідних для ремонту матеріалів (30344,44грн), вартість складових, що підлягають заміні під час ремонту (540014,57грн), експертом вартість відновлювального ремонту без врахування коефіцієнту фізичного зносу деталей КТЗ визначено в розмірі 623854,01грн.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням експлуатаційного зносу деталей, що підлягають заміні, станом на 16 листопада 2023 року визначено в розмірі 262044,25грн.
Позивач у поясненнях повідомив суд, що пошкоджений за наслідком ДТП транспортний засіб «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у зв'язку з відсутністю відшкодування понесених позивачем матеріальних збитків, його відновлювальний ремонт не проводився.
Матеріали справи не встановлено, що пошкоджений КТЗ позивача визнано фізично знищеним чи таким, що не підлягає ремонту.
Отже, оскільки відповідачем сума реальних збитків на відновлення автомобіля позивачу не відшкодована, а сума страхового відшкодування не покриває повністю завдані збитки, просив стягнути з відповідача різницю між заданими матеріальними збитками (вартістю відновлювального ремонту) та страховою виплатою (з урахуванням додаткових пояснень від 07.07.2025).
Норми закону, з яких суд виходить, ухвалюючи рішення.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникли у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другої цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.
Предметом позову позивач визначив стягнення 102044,25 грн матеріальних збитків, заподіяних в результаті ДТП.
Встановлено, що постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.01.2024 у справі №607/23440/23, залишеною без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 08.03.2024, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
В силу положень ч. 6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.
При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи справу, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
Отже, наявність вини у діях ОСОБА_1 у настанні дорожньо-транспортної пригоди у даному випадку встановлена і не підлягає доказуванню.
Правовідносини у сфері страхування і відшкодування шкоди, заподіяної майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів, врегульовані Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Цивільним кодексом України.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом. Шкода завдана одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України, ч. 1 ст. 1166 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме - шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Особа, яка завдала шкоди, відповідно до ст. 1192 ЦК України, має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Наведене узгоджується також із приписами ч. 2 ст. 22 ЦК України, відповідно до якої збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18.
Отже, розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню власнику пошкодженого транспортного засобу, визначається виходячи з оцінки вартості витрат, які несе власник пошкодженого транспортного засобу при здійсненні його відновлювального ремонту.
За змістом ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов'язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Аналогічні висновки зроблені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц, від 14.12.2021 у справі №147/66/17 (на які посилається скаржник) та від 12.09.2018 у справі №569/96/17, від 03.10.2018 у справі №760/15471/15-ц, від 27.03.2019 у справі №752/16797/14-ц, від 22.02.2022 у справі №201/16373/16-ц, від 14.06.2023 у справі №125/1216/20.
Отже, власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. Якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то у такому випадку майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, у загальному порядку. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 04.03.20 у справі № 331/6395/18, від 19.07.21 у справі №206/3219/15-ц, від 24.06.19 у справі №562/2018/16-ц, від 1710.19 у справі №439/1356/16-ц, від 19.07.21 у справі №206/3219/15-ц, від 21.10.19 у справі №331/2414/16-ц.
Водночас, тлумачення ст. 1188 ЦК України свідчить про те, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення,
Як вже зазначалося вище вина водія автобуса "БАЗ А079.14", д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 встановлена постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.01.2024 у справі №607/23440/23 та не потребує доведення заново.
Таким чином, в силу приписів ч. 1 ст. 1172 ЦК України та ст. 1187 ЦК України, особою, яка несе цивільно-правову відповідальність у зв'язку із заподіянням шкоди автомобілю потерпілого "Mitsubishi Outlander", реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди, є саме товариство, як особа, яка на відповідній правовій підставі володіла транспортним засобом джерела підвищеної небезпеки, та водій якої - ОСОБА_1 , керуючи джерелом підвищеної небезпеки (автобусом "БАЗ А079.14", д.н.з. НОМЕР_1 у несправному стані), заподіяв шкоду потерпілій особі (позивачу).
Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.03 №142/5/2092).
Позивач посилається в обґрунтування позовних вимог (з урахуванням додаткових пояснень від 07.07.2025) на висновок судової транспортно-товарознавчої експертизи від 09.06.2025 № СЕ-19/120-25/4497-АВ, відповідно до якого вартість відновлюваного ремонту службового автомобіля патрульної поліції становить 262044,25грн. з урахуванням експлуатаційного зносу деталей, що підлягають заміні.
Даний розмір збитків та вартість відновлювального ремонту пошкодженого КТЗ експертом визначено на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 з змінами та доповненнями, внесеними наказами від 21.10.2019 № 3207/5/1033 та від 24.05.2022 №2060/5/469 (далі - Методика).
Відповідно до Методики збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля при встановлення вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов'язковим.
Висновок судової транспортно-товарознавчої експертизи від 09.06.2025 № СЕ-19/120-25/4497-АВ є належним доказом визначення розміру заподіяної матеріальної шкоди, адже він складений у відповідності до вимог п. 2.4., 8.2.Методики.
При визначенні розміру майнової шкоди, завданої позивачу внаслідок ДТП пошкодженням його автомобіля, суд бере розрахунок вартості відновлювального ремонту, оскільки в даному випадку стягнення з відповідача на користь позивача різниці між отриманим позивачем страховим відшкодуванням та вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу не буде поліпшенням стану пошкодженої речі у порівнянні з тим, який існував до ДТП, адже вартість відновлювального ремонту КТЗ визначено експертом по-перше, станом на 16.11.2023, по-друге, визначено з урахуванням коефіцієнту зносу деталей автомобіля.
Відповідач у відзиві та його представник у судових засіданнях не спростовує факту дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 16.11.2023, внаслідок якої транспортний засіб позивача зазнав пошкоджень, однак не погоджується, що товариство одноосібно має відшкодовувати завдану шкоду транспортному засобу позивача, адже вважає, що у вчиненні ДТП винен також водій автобуса «NEOPLAN 116» ОСОБА_2 , відповідно цивільно-правову відповідальність за спричинену позивачу шкоду на підставі ст.1188 ЦК України повинен нести не лише власник автобуса «БАЗ А079.14» д.н. НОМЕР_1 , але й власник автобуса «NEOPLAN 116» д. н. НОМЕР_3 ., адже працівниками поліції щодо водія автобуса «NEOPLAN 116» ОСОБА_2 02 квітня 2024 року складено Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №62654, оскільки водій ОСОБА_2 , керуючи автобусом «NEOPLAN 116» з р.н. НОМЕР_3 , допустив зіткнення передньою частиною автобуса з задньою частиною службового автомобіля поліції, чим порушив вимоги п. 2.3 б, п. 12.3, п. 12.6 г, п. 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
На думку відповідача, здійснення страхового відшкодування позивачу в розмірі 160 000,00 грн є більш, ніж достатнім для відшкодування шкоди позивачу, спричиненої водієм автобуса «БАЗ А079.14» д.н.з НОМЕР_1 .
З цього приводу слід зазначити, що вина водія автобуса NEOPLAN №116 ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не підтверджується наявними у справі документами; ОСОБА_2 не було притягнуто до адміністративної відповідальності через сплив строку накладення адміністративного стягнення (постанова Вінницького міськрайонного суду Вінницької області від 15 квітня 2024 року у справі №127/11968/24).
Судом не вирішувалося питання щодо встановлення вини даної особи за ст.124 КУпАП у вчиненні ДТП , що мала місце 16.11.2023.
Натомість судом у постанові від 29.01.2024 у справі №607/23440/23, констатовано, що дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1 , працюючого водієм ТОВ "Терн Транс Сервіс". Вину ОСОБА_1 доведено та його піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу. Водій ОСОБА_1 , перебуваючи в трудових відносинах з ТОВ "Терн Транс Сервіс", використовував джерело підвищеної небезпеки - автобус "БАЗ А079.14", д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ТОВ "Терн Транс Сервіс", тому саме товариство має відшкодувати витрати, пов'язані з відновленням первинного стану транспортного засобу "СКС MOU-04MП (MITSUBISHI Outlander)" у розмірі 102044,25 грн.
Слід зазначити, що особа, яка звертається до господарського суду з позовом, самостійно обирає спосіб захисту, визначає відповідача, предмет та підстави позову та зазначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Позовні вимоги у цій справі заявлено до відповідача - ТОВ "ТЕРН ТРАНС СЕРВІС".
Велика Палата Верховного Суду висновувала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який він виконує під час розгляду справи (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 12 вересня 2018 року у справі № 569/96/17 (пункт 46), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54) та № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 20 березня 2019 року у справі № 486/1459/17 (пункт 54), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц(пункт 63), від 15 травня 2019 року у справах № 750/5785/18, № 570/2739/16-цта № 554/9144/17, від 29 травня 2019 року у справі № 554/10303/17-ц, від 20 листопада 2019 року № 201/12877/16 (пункт 46), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 71), від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16-ц (пункт 43), від 19 травня 2020 року у справі № 263/17218/18 (пункт 24) .
Посилання відповідача на наявність вини водія автобуса «NEOPLAN 116» д. н. НОМЕР_3 ОСОБА_2 у спричиненні ДТП та наявність в останнього обов"язку з відшкодування завданих позивачу матеріальних збитків, то такі судом не досліджуються, адже дані обставини не входять до предмету позову у межах даної справи, оскільки позивачем позовні вимоги до останнього не заявлялися в цьому спорі, відповідно вказаним обставинам суд не вправі надавати оцінку.
Окрім того, суд звертає увагу, що предметом даного позову є відшкодування суми матеріальних збитків, як різниці між завданою шкодою винною особою і відшкодованою страховою виплатою страховиком відповідача і такі вимоги можуть заявлятися лише після звернення потерпілої особи до страховика у разі недостатності суми страхового відшкодування для покриття завданої шкоди. (Такий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №147/66/17).
Також, матеріали справи не містять доказів, які б переконливо свідчили про спричинення механічних пошкоджень автомобілю позивача в більшій/меншій мірі водієм автобуса «NEOPLAN 116» д. н. НОМЕР_3 як про це вказує відповідач. Такі доводи ґрунтуються виключно на власному аналізі останнім фотокарток з місця ДТП та власному трактуванні змісту висновку №25/24-22 від 08.01.2024, складеного за результатами проведення автотехнічної експертизи за зверненням адвоката у адміністративній справі №607/23440/23 (щодо притягнення до адміністративної відповідальності водія ОСОБА_1 ) головним судовим експертом Тернопільського відділення КНДІСЕ. Зі змісту Висновку не вбачається дослідження експертом питання стосовно спричинення матеріальної шкоди, її розміру тощо транспортному засобу, що належить Департаменту патрульної поліції.
Таким чином, відповідач як власник транспортного засобу, водія якого визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди (та який поніс адміністративну відповідальність), зобов'язаний відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром завданої шкоди та страховою виплатою, проведеною страховою компанією ТДВ "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ", а саме 102 044грн 25коп. (262044грн 25 коп. - 160 000грн 00коп.).
Висновки господарського суду.
За статтею 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
За приписами частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи зі змісту статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.
Тобто, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.
Господарський суд створює необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, відмежовує та бере до уваги саме ті докази, які мають безпосереднє відношення до предмета доказування. Правило про належність доказів є обов'язковим до суб'єктів доказування та є тією мірою, що визначає залучення до процесу в конкретній справі належних доказів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
У даному спорі, позивачем доведено належними та допустимими доказами реальний розмір вартості робіт та деталей, необхідних для відновлення пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля, а також вину особи, яка вчинила правопорушення, тому така особа повинна відповідати за спричинену матеріальну шкоду, в даному випадку ТОВ "Терн Транс Сервіс".
З урахуванням встановленого, вимоги позивача в частині стягнення 102044грн 25коп. матеріальних збитків, заподіяних в результаті ДТП, як обґрунтовані та доведені документально, підлягають до задоволення. В іншій частині - провадження у справі підлягає закриттю у зв"язку з відмовою позивача від частини позовних вимог.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору за подання позову, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача у справі, а витрати за проведення судової експертизи, з огляду на відсутність доказів їх понесення позивачем, судом не розподіляються.
Керуючись ст.ст.2, 4, 46, 73, 74, 75, 86, 123, 129, 130, 219, 220, п.4 ч. ст. 231, ст.233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРН ТРАНС СЕРВІС" (вулиця Морозенка, будинок 6, с.Біла Тернопільського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 40281712) на користь Департаменту патрульної поліції (вулиця Федора Ернста, будинок 3, м. Київ, ідентифікаційний код 40108646) - 102044грн 25коп. матеріальної шкоди та 1224грн 53коп. в повернення сплаченого судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В частині стягнення 121603грн 75коп. - закрити провадження у справі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).
Повне рішення складено 10.09.2025.
Суддя Н.О. Андрусик