02 вересня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/392/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л. розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1
до відповідача: Відділу освіти, культури, молоді та спорту Козівської селищної ради, 47601, Тернопільська область, селище Козова, вул. Грушевського,32
про стягнення заборгованості у сумі 93 626 грн 47 коп., з яких: основний борг - 82 485 грн 50 коп.; пеня - 8 473 грн 77 коп.; три проценти річних - 843 грн 86 коп.; інфляційні втрати - 1 823 грн 34 коп.
За участі представників сторін та їх учасників:
Позивача: адвокат Рильцова Євгенія Юріївна, довіреність №144 від 12.12.2024 (дійсна до 31.12.2025), (до оголошення судом перерви);
Відповідача: не з'явився.
1. Cуть справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Відділу освіти, культури, молоді та спорту Козівської селищної ради, 47601, Тернопільська область, селище Козова, вул. Грушевського,32 про стягнення заборгованості у сумі 93 626 грн 47 коп., з яких: основний борг - 82 485 грн 50 коп.; пеня - 8 473 грн 77 коп.; три проценти річних - 843 грн 86 коп.; інфляційні втрати - 1 823 грн 34 коп.
Ухвалою суду від 07.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 05.08.2025.
Пунктом 3 частини 2 статті 185 ГПК України встановлено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 05.08.2025 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 02.09.2025.
Присутня у призначеному судовому засіданні представниця позивача позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити.
Відповідач участі уповноваженого представника у судових засіданнях не забезпечив, проте у наданому суду клопотанні (вх№5837 від 15.08.2025) просить суд розглянути справу без участі представника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Козівської селищної ради, а також зазначає, що відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує щодо їх задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, у судовому засіданні 02.09.2025 не перейшовши до стадії розгляду справи по суті, оголосив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.
2. Аргументи сторін.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги, викладені позивачем у позовній заяві №б/н від 30.06.2025 (вх. № 445 від 30.06.2025), мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе за Договором № 18-7062/24-БО-Т постачання природного газу від 05.09.2024 зобов'язань по оплаті за спожитий у вересні - грудні 2024 року природний газ. Внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 93 626 грн 47 коп., з яких: основний борг - 82 485 грн 50 коп.; пеня - 8 473 грн 77 коп.; три проценти річних - 843 грн 86 коп.; інфляційні втрати - 1 823 грн 34 коп.
Вказані обставини, на думку позивача, є підставою для захисту у судовому порядку порушеного майнового права позивача, у зв'язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом.
Правова позиція відповідача.
Відповідач, участі у розгляді справи не забезпечив, проте надав суду клопотання (вх№5837 від 15.08.2025), у якому зазначив, що велика робоча завантаженість та відсутність коштів, унеможливлює забезпечити участь представника у судовому засіданні. А тому просить суд розглянути справу без його участі та зазначає, що Відділ освіти, культури, молоді та спорту Козівської селищної ради позовні вимоги визнає та не заперечує щодо їх задоволення в повному обсязі.
3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
05.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі по тексту - позивач, Постачальник) та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Козівської селищної ради (далі по тексту - відповідач, Споживач) було укладено договір №18-7062/24-БО-Т постачання природного газу (далі по тексту - Договір).
Відповідно до пункту 4.1 Договору, ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.
Як встановлено судом, на виконання умов зазначеного Договору, Позивач, у період вересень - грудень 2024 року, передав у власність Відповідача природний газ загальним обсягом 69 482,86 куб.м, що підтверджується даними Інформаційної платформи Оператора ГТС, в тому числі по місяцях:
з 10.09.2024 по 31.09.2024 - 2 466,49 м3;
з 01.10.2024 по 31.10.2024 - 5 409,00 м3;
з 01.11.2024 по 30.11.2024 - 44 955,00 м3;
з 01.12.2024 по 10.12.2024 - 16 652,37 м3.
Пунктами 3.5.-3.5.1 Договору визначено, що приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
Проте, як вбачається із позовної заяви, відповідачем в порушення умов договору, не надавались акти розподілу природного газу позивачу за періоди вересень - грудень 2024.
Пунктами 3.5.2-3.5.4 Договору визначено, що на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника.
Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.
Зважаючи, що відповідачем документальне оформлення спожитих обсягів природного газу за періоди вересень - грудень 2024 не проведено, відповідні Акти приймання-передачі природного газу не підписано, а тому із врахуванням того, що дані Інформаційної платформи щодо обсягів спожитого природного газу є встановленими, а вартість природного газу визначена з урахуванням ціни такого газу, як така, що узгоджена сторонами в Договорі.
Разом із цим, відповідно до підпункту 19 пункту 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44; код ЄДРПОУ 42795490).
Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі - «Кодекс ГТС»).
Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС:
- інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Отже, суб'єкти ринку природного газу (в даному випадку Позивач та Відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень. (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Як вбачається із матеріалів справи, на Адвокатський запит представника Позивача, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» надано лист-відповідь від 04.06.2025 № ТОВВИХ-25-8878 щодо об'ємів спожитого Відповідачем природного газу помісячно за періоди, в тому числі, вересень - грудень 2024 (відповідно до даних остаточної алокації).
Згідно наданого суду розрахунку вартості спожитого природного газу за періоди вересень - грудень 2024, відбулись поставки природного газу відповідачу в таких об'ємах :
1) поставка вересня 2024 р.
Обсяг споживання (тис.куб.м): 2,46649
2,46649 * 13 658,33 грн = 33 688,13 грн
2,46649 * 124,16 грн * 1,1 = 336,86 грн
(33 688,13 грн + 336,86 грн) * 1,2 = 40 829,99 грн.
Таким чином, Відповідач спожив у вересні 2024 природного газу на загальну суму
40 829,99 грн.
2) поставка жовтня 2024 р.
Обсяг споживання (тис.куб.м): 5,40900
5,40900 * 13 658,33 грн = 73 877,91 грн
5,40900 * 124,16 грн * 1,1 = 738,74 грн
(73 877,91 грн + 738,74 грн) * 1,2 = 89 539,98 грн.
Таким чином, Відповідач спожив у жовтні 2024 природного газу на загальну суму 89 539,98 грн.
3) поставка листопада 2024 р.
Обсяг споживання (тис.куб.м): 44,95500
44,95500 * 13 658,33 грн = 614 010,23 грн
44,95500 * 124,16 грн * 1,1 = 6 139,77 грн
(614 010,23 грн + 6 139,77 грн) * 1,2 = 744 180,00 грн.
Таким чином, Відповідач спожив у листопаді 2024 природного газу на загальну суму
744 180,00 грн.
4) поставка грудня 2024 р.
Обсяг споживання (тис.куб.м): 16,65237
16,65237 * 13 658,33 грн = 227 443,56 грн
16,65237 * 124,16 грн * 1,1 = 2 274,31 грн
(227 443,56 грн + 2 274,31 грн) * 1,2 = 275 661,44 грн.
Таким чином, Відповідач спожив у грудні 2024 природного газу на загальну суму 275 661,44 грн.
Відповідно до пункту 5.1. Договору, оплата за природний газ за розрахунковий період (місяць) здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
При цьому, як встановлено судом, оплату за переданий газ відповідач здійснив частково в розмірі 1 067 725,91 (що підтверджується реєстром документів у період з 01.01.2024 по 26.05.2025), чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема вимоги пункту 5.1 Договору.
Станом на момент пред'явлення позову основна заборгованість Відповідача складає - 82 485,50 грн.
У зв'язку з порушенням строків оплати вартості за спожитий газ та з урахуванням суми та строку прострочення, відповідачу нараховано : 8 473 грн 77 коп. пені ; 843 грн 86 коп. три проценти річних ; 1 823 грн 34 коп. інфляційних втрат.
Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 93 626 грн 47 коп.
Несплата відповідачем вказаної заборгованості стала підставою для звернення позивача за захистом свого порушеного майнового права до господарського суду.
4. Норми права, які застосовував суд.
Відповідно статті 6 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Частинами 1,2 статті 11 ЦК України,визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до пункту 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статей 13, 14, 526 ЦК України, цивільні права і обов'язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частин 1,2 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України)).
Згідно статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Приписами частини 1 статті 175 ГК України, встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Частинами 1,3 статті 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
5. Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи. Висновок суду.
Предметом позовних вимог є стягнення з відповідача в користь позивача заборгованості у сумі 93 626 грн 47 коп., з яких: основний борг - 82 485 грн 50 коп.; пеня - 8 473 грн 77 коп.; три проценти річних - 843 грн 86 коп.; інфляційні втрати - 1 823 грн 34 коп.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" Споживач зобов'язаний, зокрема: забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Згідно з п.6.1. Договору, Споживач має право використовувати (відбирати) природний газ відповідно до умов цього Договору ; прийняти газ на умовах цього Договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.
Отже у відповідача виник обов'язок здійснити оплату вартості отриманого газу у встановлений договором строк.
Як свідчать матеріали справи, за поставлений позивачем в період з вересня по грудень 2024 року природний газ в обсязі 69,48286 тис. куб.м. на загальну суму 1150211,41 грн, відповідачем сплачено частково в сумі 1067725,91 грн.
Таким чином, станом на час розгляду спору, у відповідача перед позивачем сформувалась основна заборгованість за переданий природний газ у загальній сумі 82 485,50 грн. Доказів оплати відповідачем позивачу вказаної суми матеріали справи не містять та сторонами не надані.
Відповідно частини 2 статті 46 ГПК України, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно частин 1, 2, 5 статті 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Клопотання (вих. № б/н від 15.08.2025), у якому серед іншого, відповідач визнає позовні вимоги та не заперечує щодо їх задоволення підписана начальником Відділу освіти, культури , молоді та спорту Козівської селищної ради - Іваніцькою Марією, яка згідно даних з ЄДРЮОФОПтаГФ є керівником та представником юридичної особи - Відділу освіти, культури , молоді та спорту Козівської селищної ради.
Згідно частини 4 статті 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Частиною 6 статті 236 ГПК України визначено, якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.
Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб. Представник відповідача, підписавши заяву про визнання позову, має повноваження на вчинення цих дій і його дії не суперечать інтересам Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг». Внаслідок цього суд дійшов висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем та роз'яснити сторонам наслідки відповідних процесуальних в порядку частини 2 статті 191 ГПК України. При розгляді цієї справи суд не досліджує факту поставки позивачем відповідачу природного газу за договором. Суд, також, зазначає, що відповідач проти отримання газу, а також проти нарахованих йому пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, не заперечував.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі : 93 626 грн 47 коп., з яких: основний борг - 82 485 грн 50 коп.; пеня - 8 473 грн 77 коп.; три проценти річних - 843 грн 86 коп.; інфляційні втрати - 1 823 грн 34 коп є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
6. Розподіл судових витрат.
Згідно частини 1 статті 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивачем, при зверненні до суду сплачено судового збору - 2422 грн 40 коп. (платіжна інструкція №0000028409 від 27.06.2025).
Оскільки заяву про визнання позову подано відповідачем до початку розгляду справи по суті, відповідно до статей 123, 130 ГПК України з відповідача на користь позивача стягується 1211,20 грн судового збору. Судовий збір у сумі 1211,20 грн повертається позивачу з Державного бюджету України.
Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей 2, 42, 86, 129, 233, 236, 238, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
1. Прийняти визнання позову, зазначене відповідачем у клопотанні від 15.08.2025 (вх.№ 5837 від 15.08.2025).
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Козівської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» борг у загальній сумі 93 626 (дев'яносто три тисячі шістсот двадцять шість) грн 47 коп., з яких: 82 485 (вісімдесят дві тисячі чотириста вісімдесят п'ять) грн 50коп. основного боргу, 8 473 (вісім тисяч чотириста сімдесят три) грн 77 коп. - пені, 843 (вісімсот сорок три) грн 86коп. - три проценти річних, 1 823 (одна тисяча вісімсот двадцять три) 34 коп. - інфляційних втрат.
4. Судові витрати у складі судового збору у розмірі 1 211,20 грн (50% судового збору) покласти на відповідача, а у розмірі 1211,20 грн (50% судового збору) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» з Державного бюджету України, у зв'язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (50% судового збору) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1211,20 грн, сплачений згідно платіжної інструкції №0000028409 від 27.06.2025.
6. Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Козівської селищної ради, 47601, Тернопільська область, селище Козова, вул. Грушевського, 32 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" - 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору.
7. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, (код ЄДРПОУ 42399676) ;
Відповідач: Відділ освіти, культури, молоді та спорту Козівської селищної ради, 47601, Тернопільська область, селище Козова, вул. Грушевського,32, (код ЄДРПОУ 44080090).
Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку статті 241 ГПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України. Повне рішення складено - 10.09.2025. Повний текст рішення надіслати учасникам справи в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або в паперовій формі рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя В.Л. Гевко