"13" грудня 2010 р.Справа № 34/144-10-4396
за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради
до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення на суму 2260,22грн.
Суддя Фаєр Ю.Г.
В судовому засіданні приймали участь представники
від позивача: Учитель М.С., діюча на підставі довіреності №01-13/7395 від 09.11.10р.;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення неустойки на суму 2260,22грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.10.2010р. порушено провадження у справі №34/144-10-4396.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
19.01.2004р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №78/7, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу загальною площею 67,5кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з метою розміщення складу(продовольчих товарів).
Пунктом 1.2. строк дії цього договору встановлено з 19.01.2004р. до 19.01.2007р.
Відповідно до п.2.1 даного договору орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та рішення сесії Одеської міської ради №1054-ХХІV від 26.03.2003р. „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси”.
Згідно п.2.2. зазначеного договору за орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 117,39 грн. (без урахування ПДВ та індексу інфляції). При цьому, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.
За пунктом 2.3 названого договору до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат та плата за користування земельною ділянкою.
У відповідності з пунктом 2.4. договору орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.
Після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язався у 15-ти денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди (п.4.7. договору).
Відповідно до п.4.10 договору, у випадку припинення дії цього договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, Орендар сплачує Орендну плату по день підписання акту приймання-передачі приміщення.
Пунктом 5.2 договору сторони узгодили, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
Пунктом 5.3 вказаного договору визначено, що у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.
Згідно п.7.6. договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
На виконання умов договору орендодавець передав відповідачу, а останній прийняв приміщення загальною площею 67,5кв.м, розташоване за адресою АДРЕСА_1 про що свідчить акт приймання-передачі приміщення від 19.01.2004р.
Додатковим погодженням №1 від 28.03.2007р. строк дії договору оренди нежитлового приміщення №78/7 від 19.01.2004р. продовжено до 28.09.2007р. та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. №1846 „Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна” змінено розмір орендної плати до 467,3грн. (з ПДВ) на місяць.
Відповідно до додаткового погодження №2 від 04.10.2007р., узгодженого сторонами, строк дії цього договору продовжено до 04.04.2008р.
08.12.2009р. співробітниками представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради було складено та підписано акт обстеження нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з якого вбачається, що приміщення зачинено та орендарем довгий час не використовується.
Враховуючи несплату орендарем плати за користування приміщенням, представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, відповідно до ст.782 ЦК України, звернулось на адресу орендаря з повідомленням вих№01-15/837 від 03.08.2009р. про відмову від договору оренди №78/7 від 19.01.2004р., в якому запропонувало сплатити заборгованість по орендній платі та пені, передати нежитлове приміщення підвалу Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради за актом приймання-передачі в строк до 06.08.09р., яке залишено орендарем без відповіді та задоволення.
Тривале невиконання договірних зобов'язань стало підставою для звернення Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до суду з позовом про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати та пені, розірвання договору оренди №78/7 від 19.01.2004р. та виселення суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 67,5кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням господарського суду Одеської області від 02.02.2010р. по справі №19\214-09-5584 позовні вимоги задоволені, розірвано договір оренди №78/7 від 19.01.2004р., укладений між позивачем та відповідачем; виселено суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_1 з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 67,5кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на користь Представництва по управлінню комунальною власністю ОМР та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати на суму 6896,88грн., 561,66грн. пені, 187грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
16.02.10р. на виконання рішення господарського суду Одеської області від 02.02.2010р. по справі №19\214-09-5584 видано відповідні накази, які пред'явлені до примусового виконання до Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції
Відповідно до акту державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 звільнив нежиле приміщення підвалу, загальною площею 67,5кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на користь Представництва по управлінню комунальною власністю 31.03.2010р.
05.08.2010р. Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до відповідача з претензією №01-15/5045 в якій запропонувало в строк до 23.08.2010р. оплатити неустойку у сумі 2260,22грн.
Посилаючись неналежне виконання відповідачем умов даного договору, несвоєчасне повернення за актом приймання-передачі орендованого майна після розірвання договору оренди нежитлового приміщення №78/7 від 19.01.2004р. за рішенням господарського суду Одеської області від 02.02.2010р. по справі №19\214-09-5584, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до суду з позовною заявою до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення неустойки на підставі ст.785 Цивільного кодексу України на суму 2260,22грн. за період з 15.02.2010р. по 31.03.2010р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Підсумовуючи наведене, та враховуючи, що рішенням господарського суду Одеської області від 02.02.2010р. по справі №19\214-09-5584 розірвано договір оренди №78/7 від 19.01.2004р., укладений між позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку, що договір оренди нежитлового приміщення №78/7 від 19.01.2004р. припинив свою дію з 16.02.10р. та до 31.03.2010р. відповідач самовільно без правових підстав займав нежиле приміщення підвалу, загальною площею 67,5кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Незаконне зайняття нежитлового приміщення - об'єкта комунальної власності, порушує ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", та перешкоджає ефективному використанню, та розпорядженню вищевказаним об'єктом комунальної власності в інтересах територіальної громади міста Одеси.
Відповідно до ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
На підставі 4.10 договору, Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради нараховано неустойку у сумі 2260,22грн. за період з 15.02.10р. (за 13 днів лютого 2010р. згідно наявного в справі розрахунку) по 31.03.10р.
Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З огляду на вищевикладене та те, рішення господарського суду Одеської області від 02.02.2010р. по справі №19\214-09-5584 набрало законної сили 16.02.2010р., суд вважає позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 2205,8грн. за період з 17.02.10р. (за 12 днів лютого 2010р.) по 31.03.10р.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 99,55грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 230,34грн.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м.Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595) неустойку у сумі 2205(дві тисячі двісті п'ять)грн.80коп.
3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м.Одеса, вул.Артилерійська, 1, р/р37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595) витрати по сплаті державного мита у сумі 99(дев'яносто дев'ять)грн. 55коп.та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 230(двісті тридцять)грн. 34коп.
4. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.
Накази видати в порядку ст.116 ГПК України.
Суддя
Повний текст рішення складено 17.12.2010р.