майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"11" вересня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/853/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.,
за участю секретаря судового засідання: Газарової Є.Д.
розглянувши клопотання Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 22.07.2025 (вх. г/с 01-44/0186/25 від 22.07.2025) про залишення позову без розгляду у справі
за позовом: Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави
до 1. Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області
2. Сільськогосподарського приватного підприємства "Лад"
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання повернути земельні ділянки,
за участю представників сторін:
від позивача: Рудченко М.М., прокурор, посвідчення № 071186 від 01.03.23
від відповідача 1: не прибув,
від відповідача 2: Бугайчук М.В., адвокат, довіреність від 28.07.2025
Господарський суд Житомирської області ухвалою від 04.07.2025 відкрив провадження за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до 1. Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, 2. Сільськогосподарського приватного підприємства "ЛАД" про:
- визнання незаконним та скасування рішення Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 09.06.2023 №1129 "Про передачу в оренду СПП "Лад" земельних ділянок під проектними польовими дорогами за межами населених пунктів (с. Станишівка, с. Кодня);
- визнання недійсним договору оренди землі (проектних/польових доріг) від 15.06.2023, укладений між Станишівською сільською радою Житомирського району Житомирської області та СПП "Лад" про передачу в оренду 13,68 га земель, які знаходяться за межами населених пунктів (с. Станишівка, с. Кодня), Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області;
- зобов'язання Сільськогосподарського приватного підприємства "Лад" (ідентифікаційний код юридичної особи: 31347002) повернути Станишівській об'єднаній територіальній громаді в особі Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 04348444) 13,68 га земель під проектними дорогами в межах полів сільськогосподарських угідь, які знаходяться за межами населених пунктів (с. Станишівка, с. Кодня), Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
Правові підстави позову: ст.ст. 16, 21, 203, 215, 216, 391 ЦК України, ст.ст. 123, ч. 1 ст. 134, 152 ЗК України. Підстави представництва: ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ч. 4 ст. 53 ГПК України.
Прокурор в обґрунтування позовних вимог зазначає, що Станишівською сільською радою порушено вимоги земельного законодавства у зв'язку з передачею в користування СПП "ЛАД" земель, які не сформовані у земельні ділянки, тобто, без визначення їх меж, точної площі чи точного місця розташування, права на них в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровані у зв'язку з чим, права оренди у СПП "ЛАД" не виникло, укладений між сторонами договір оренди підлягає визнанню недійсним, а такі землі мають бути повернуті СПП "ЛАД" Станишівській ОТГ як на підставі ст. 216 ЦК України внаслідок недійсності правочину, так і на підставі ст. 391 ЦК України.
Позов у цій справі подано в інтересах держави.
1. У підготовчому засіданні Суд вирішує заяви/клопотання учасників справи, а також питання про вступ у справу інших осіб ( п. п. 4, 10 ч. 2 ст. 182 Кодексу).
1.1. Станишівська сільська рада Житомирського району Житомирської області у клопотанні від 22.07.2025 (вх. г/с 01-44/0186/25 від 22.07.2025) просить залишити позов прокурора без розгляду.
У Клопотанні про залишення позову без розгляду від 22.07.2025 доводить, що процесуальний статус прокурора у справі залежить від наявності чи повноважень органів влади виконувати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Враховуючи наявність або демонстрацію таких повноважень, прокурор обґрунтовує наявність підстав для представництва інтересів держави. При цьому розширений підхід до визначення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді всупереч змісту п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України не відповідає принципу змагальності , який є однією із засад правосуддя ( п.3 ч.2 ст. 129 Основного Закону України). Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 ГПК України. Так, відповідно до п.п. 33 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру , затвердженого постановою КМУ № 15 від 14.01.2015 ( надалі -Положення) Держгеокадастр здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за додержанням органами місцевого самоврядування та юридичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю. Згідно з пп.37 п.4 Положення Держгеокадастр вносить у встановленому порядку до органів місцевого самоврядування клопотання щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин. Таким чином прокурор, самостійно дійшов до висновку про порушення інтересів держави. Прокурор не подав належних доказів про встановлення бездіяльності уповноваженого суб'єкта владних повноважень - Держгеокадастру, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення таких інтересів. У позові відсутні будь-які відомості щодо направлення повідомлень прокурором до Держгеокадастру про скерування позову до суду, отже порушено порядок визначений ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ч.4 ст. 53 Кодексу.
1.2. У Запереченні на клопотання про залишення позову без розгляду від 22.07.2025 ( вх. № г/с 9385 від 24.07.2025) Прокурор доводить, що ні в Законі України "Про охорону земель", ні в Законі України " Про державний контроль за використанням та охороною земель", ні в Земельному кодексі України чи відповідному положенні не передбачено повноваження Держгеокадастру звертатися до суду з позовами про визнання незаконними і скасування рішень органів місцевого самоврядування, визнання недійсними договорів оренди земель та зобов'язання повернути земельні ділянки. В свою чергу законодавець надав державному органу право діяти виключно в межах наданих повноважень та у спосіб, який визначений законом, про що зазначено у ст. 19 Конституції України. Станишівська сільська рада є органом місцевого самоврядування , який наділений повноваженнями щодо розпорядження землями комунальної власності та здійснення контролю за їх використанням. Водночас даний позов пред'явлено самостійно прокурором в інтересах держави, а позовні вимоги аргументовано тим, що приймаючи оскаржуване рішення та передаючи у користування дані землі Станишівська сільська рада порушила вимоги земельного законодавства та є за даним позовом прокурора відповідачем. Так, згідно з рішенням КСУ від 16.04.2009 у справі № 1-9/2002 ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Таким чином Станишівська сільська рада не може самостійно скасувати оскаржуване рішення, яке є актом індивідуальної дії. Оскільки орган місцевого самоврядування допустив порушення вимог земельного законодавства , що виразилось у прийнятті незаконного рішення та укладенні незаконного договору, Станишівська сільська рада повинна виступати відповідачем у справі. Відсутність органу, який може захистити інтереси держави у разі прийняття органом місцевого самоврядування незаконного рішення наділяє прокурора статусом позивача. Такий висновок підтверджується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду , викладеною у постанові від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17. Інші органи державної влади чи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями на пред'явлення позову із відповідними позовними вимогами на захист земельних прав чи інтересів держави та територіальної громади.
1.3. У Поясненні на клопотання про залишення позову без розгляду від 22.07.2025 ( від 29.08.2025) Сільськогосподарське приватне підприємство "Лад" підтримує процесуальну позицію Станишівської сільської ради щодо залишення позову прокурора без розгляду, оскільки компетентним органом щодо неналежного здійснення своїх повноважень зі спірного питання є Держгеокадастр, якого прокурор не повідомив в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" до звернення з цим позовом до суду. Як неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду , захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор , який не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду (постанова від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 та інші). Матеріали справи не містять обґрунтувань та доказів відсутності компетентного органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду. Навіть відсутнє будь-яке листування зі сторони прокурора в частині підтвердження його доводів в цій частині. Встановлення відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі є підставою для застосування положень п.2 ч.1 ст. 226 Кодексу ( постанова ВПВС від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 та інші).
Процесуальна позиція Суду.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (ч. 2 ст. 162 ГПК України ( далі - Кодекс).
Суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано (п. 2 ч. 1 ст. 226 Кодексу).
Так, на прокуратуру покладено виключний перелік функцій, однією з яких є представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом ( ст. 131-1 Конституції України).
Однією з форм такого представництва є звернення прокурора до суду із позовом ( п. 1 ч. 6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
Прокурор звертається до суду з позовною заявою у визначених законом випадках. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача ( ч. ч. 3, 5 ст. 53 Кодексу).
Таким чином, ГПК України та Закон України "Про прокуратуру" розрізняють два випадки, коли прокуратура діє як представник інтересів держави /територіальної громади в суді:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган;
2) у разі відсутності такого органу.
У першому випадку позивачем є визначений у позові прокурора орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах. У другому випадку позивачем є прокурор (див. постанову ВПВС від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, п. 8.18).
Процедура, передбачена абз. 3,4 ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у першому випадку ( див. постанову ВПВС від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц (п. 8.18).
Встановлення судом відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави/територіальної громади в особі визначеного у позові органу, як компетентного у спірних правовідносинах після відкриття провадження у справі є підставою для застосування п.2 ч.1 ст. 226 Кодексу (залишення позову без розгляду) ( див. постанову ВПВС від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (п. 54). Вказаний правовий висновок підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 досліджувала питання щодо наявності в Держгеокадастру та його територіальних відділень повноважень на самостійне звернення з позовом до суду у випадку порушення вимог земельного законодавства органом місцевого самоврядування щодо розпорядження земельною ділянкою комунальної форми власності.
Насамперед Суд звертає увагу на суб'єктний склад учасників справи № 925/1133/18 , у якій ВПВС сформулювала правові висновки: позивач - заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури, відповідачі - Черкаська міська рада , ПП "Інвестиційно-будівельна компанія "Будгарант", предмет позову - визнання незаконним і скасування рішення Черкаської міської ради та визнання недійсними змін до договору оренди землі.
Велика Палата Верховного Суду у п. 120 цієї постанови підтвердила усталену позицію про те, що Держгеокадастр у сфері земельних відносин може виступати у двох різних правових статусах: 1) як центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого відноситься реалізація державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів 2) як суб'єкт здійснення права державної власності на землю. Обсяг повноважень Держгеокадастру (зокрема і щодо звернення до суду з тим чи іншим позовом) при захисті земельних прав може відрізнятись залежно від правового статусу Держгеокадастру у спірних правовідносинах.
У п. 125 наведеної постанови ВПВС зазначила, що у правовідносинах, які стосуються порушення речових прав держави чи територіальної громади на земельні ділянки, Держгеокадастр України та його територіальні органи не наділені повноваженнями власника на захист відповідного права державної або комунальної форми власності (крім земель сільськогосподарського призначення державної форми власності).
У разі якщо Держгеокадастр виконує функції державного контролю, як висновує ВПВС у наведеній постанові, статтею 152 ЗК України, статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», пунктом 51 Положення від 14.01.2015 № 15 визначено перелік позовів, з якими Держгеокадастр має право звертатись до суду, виконуючи функції державного контролю за використанням та охороною земель (зокрема, з позовами щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився) ( п.п. 137, 138).
У п. 139 наведеної постанови ВПВС зазначила, що за обставин справи 925/1133/18 , органи Держгеокадастру не мають повноважень звертатись з позовом до суду, тому статусом позивача має наділятись прокурор. Зважаючи на викладене вище, прокурор не повинен був попередньо, до звернення до суду, повідомляти про це Черкаську міську раду та/або Держгеокадастр.
Узагальнюючи наведені у цій постанові висновки щодо застосування норм права, Велика Палата Верховного Суду у п.140 висновувала, що:
1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:
- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;
- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;
2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:
- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;
- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.
З врахуванням викладеного, доводи Станишівської сільської ради , з якими погодилось Сільськогосподарське приватне підприємство "Лад" щодо наділення Держгеокадастру та його територіальних відділень повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах є помилковим.
Також згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду не виключається, що уповноважений орган сам є учасником спірних відносин і порушником інтересів держави, тому визначення цього органу позивачем суперечить принципу розумності. Тому статусом позивача має наділятись прокурор, а уповноважений орган - відповідача ( постанови ВПВС від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 , від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18).
Тому в процесуальному аспекті орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб'єкта права, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Водночас доведення правомірності дій, які оспорюються позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями відповідача ( постанова ВПВС від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 ( п. 116).
У постанові від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила що, оскаржуючи рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування та правочин щодо розпорядження майном, прокурор вправі звернутися до суду або як самостійний позивач в інтересах держави, визначивши такий орган відповідачем (коли оскаржується рішення останнього), або в інтересах держави в особі відповідного органу, зокрема тоді, коли цей орган є стороною (представником сторони) правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. У разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним (наприклад, земельної ділянки) чи про витребування майна від набувача таке повернення та витребування відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник. Такі висновки узгоджуються з постановами Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 (пункт 8.3).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 справа № 910/2389/23 в черговий раз досліджувала питання самостійного звернення прокурора до суду в інтересах держави, підтвердивши власні висновки, викладені у постанові від 11.06.2024 року у справі № 925/1133/18, вказавши у п. 124 наступне:" З урахуванням наведеного у прокурора не було обов'язку повідомити Київську міську раду до звернення до суду з позовом про необхідність захисту інтересів держави, оскільки саме міська рада допустила порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, а тому вона не є органом, який може здійснювати захист порушених інтересів у тих самих відносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 червня 2024 року у справі № 925/1133/18)".
Оскільки Станишівська сільська рада за доводами позову є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, та учасником спірних відносин і сама порушує інтереси держави, прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави як самостійний позивач.
Керуючись статтями 182, 185, 226, 233-235 ГПК України, господарський суд,-
Відмовити Станишівській сільській раді Житомирського району Житомирської області у задоволенні клопотання від 22.07.2025 (вх. г/с 01-44/0186/25 від 22.07.2025) про залишення без розгляду позову Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області та Сільськогосподарського приватного підприємства "ЛАД" про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання повернути земельні ділянки.
Ухвала набрала законної сили 11.09.2025 та може бути оскаржена.
Повний текст ухвали буде складено та підписано 12.09.2025.
Суддя Машевська О.П.
Друк:
1 - в справу
2- прок-ру (через Ел. суд)
3- відповідачу-1 Станишівської с/раді (через Ел. суд)
4- відповідачу-2 СПП "ЛАД" (через Ел. суд)