майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"08" вересня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/802/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Андрощук О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Бацан Н.І. - довіреність №28 від 13.01.2025;
від відповідача: не прибув,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Енергія і К"
про стягнення 392897,59 грн
Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Енергія і К" про стягнення 392897,59 грн, з яких: 301919,46 грн - заборгованість за поставлений товар, 10083,35 грн - 3% річних, 50216,13 грн - інфляційні, 30678,65 грн - пеня.
Ухвалою від 26.06.2025 суд залишив позовну заяву без руху та надав час позивачу для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 02.07.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначив на 30.07.2025 о 12:00.
У зв'язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, судове засідання у справі №906/802/25, призначене на 30.07.2025 о 12:00, не проводилось.
Ухвалою від 31.07.2025 суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 01.09.2025 о 14:30.
Протокольною ухвалою від 01.09.2025 суд продовжив строк розгляду справи з урахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та оголосив перерву до 08.09.2025 о 10:00.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважного представника в судові засідання не направив, хоча про їх дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 01.08.2025 та від 02.09.2025.
Враховуючи те, що подання відзиву на позовну заяву є правом, а не обов'язком відповідача, та те, що явка представників сторін у судове засідання обов'язковою судом не визнавалась, а неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та неявка його представника в засідання суду не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
26.03.2024 між Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Енергія і К" (покупець, відповідач) був укладений договір купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-12478-5 (далі - Договір (а.с.8-14)).
Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 316907,98 грн.
Відповідач частково оплатив поставлений товар на загальну суму 14988,52 грн, заборгувавши позивачу 301919,46 грн.
Позивач звертався до відповідача з претензіями від 30.05.2024 та від 25.11.2024 про сплату заборгованості (а.с.21, 24).
У відповідь відповідач надіслав лист (вих. №19 від 01.11.2024) із зазначеним у ньому графіком, згідно якого просив відтермінувати погашення заборгованості на строк до 7 місяців (а.с.23).
Позивач для врегулювання спірної ситуації повторно звернувся до відповідача з претензією №6952/40.1.7.-2025 від 08.04.2025 про виконання графіку реструктуризації заборгованості №19 від 01.11.2024 (а.с. 26-27).
Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.
Так як відповідач не здійснив розрахунки за отриманий товар на загальну суму 301919,46 грн, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Крім суми основного боргу, позивач заявив до стягнення з відповідача 10083,35 грн 3% річних за період з 03.05.2024 по 13.06.2025, 50216,13 грн інфляційних за період з 03.05.2024 по 31.05.2025 та 30678,65 грн пені за період з 13.06.2024 по 02.11.2024.
Водночас суд встановив, що позов подано із урахуванням того, що на підставі наказу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" №1929 від 18.10.2024 наказано припинити філію "Народицьке спеціалізоване лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" шляхом закриття та відповідно до наказу №2326 від 31.12.2024 затверджено передавальний акт про передачу активів та пасивів на балансових та позабалансових рахунках, нерухоме майно та інше філії "Народицьке спеціалізоване лісове господарство" ДП "Ліси України" на баланс філії "Столичний лісовий офіс" ДП "Ліси України" (а.с.29-35).
Матеріали справи не містять відзиву чи будь-якої іншої заяви відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову, а також доказів проведення розрахунків з позивачем.
Оцінивши в сукупності надані до справи документи, проаналізувавши вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як передбачено ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-12478-5 від 26.03.2024.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 7,8), вищевказаний договір укладено за результатами аукціону з продажу необробленої деревини заготівлі II кварталу 2024 року, який відбувся 26.03.2024.
Відповідно до п.1.1 договору, за результатами аукціону, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти наступний товар, яким є необроблена деревина, що реалізована під час аукціону, яка відповідає умовам цього договору, і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у розділі 4 цього договору.
Згідно з наведеним у п.1.1 переліком, товаром по цьому договору є деревина дров'яна ПВ Сосна/->=5, об'єм лоту/п.лоту - 300.000 куб.м., ціна (вартість) продажу грн. лот з ПДВ 270900,00 грн, а також деревина дров'яна НП Сосна/->=2, об'єм лоту/п.лоту 97.000 куб.м., ціна (вартість) продажу грн. лот з ПДВ 81771,00 грн.
Відповідно до п.4.1 договору, загальна вартість товару, що є предметом цього договору, складає 352671,00 грн, в т.ч. ПДВ.
Згідно з п. 4.2 договору сума гарантійного внеску (за вирахуванням суми біржового збору біржі), перерахована покупцем на рахунок біржі для участі в аукціоні (аукціонах), перераховується біржею продавцю в рахунок часткової оплати за придбаний на аукціоні (аукціонах) товар в строки та в порядку, що встановлені регламентом.
У п. 4.3 договору сторони погодили, що рахунок на оплату кожної партії товару направляється продавцем покупцю в строк та на умовах, вказаних в п.3.5. цього договору з урахуванням підписаного сторонами графіку поставки.
Пунктом 4.4. договору передбачено, що покупець здійснює оплату (передоплата 100% вартості) к о ж н о ї п а р т і ї товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках) протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання рахунку (рахунків) з урахуванням умов, визначених п.4.2. договору, якщо інше не обумовлено сторонами згідно з п.4.6. договору.
Згідно з п. 4.6 договору сторони можуть домовитись про оплату партії товару після поставки, але в строк не більше 10 (десяти) робочих днів з моменту поставки відповідної партії товару, про що сторонами укладається додаткова угода до цього договору.
За умовами п.5.3 договору, датою передачі партії товару продавцем та прийому її покупцем, тобто датою поставки вважається дата виконання продавцем своїх зобов'язань по поставці згідно погоджених сторонами умов поставки .
Відповідно до п.9.1 даний договір діє по 30.06.2024 включно.
Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 9.3. договору).
Договір підписаний з використанням електронних цифрових підписів представників сторін.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 316907,98 грн, що підтверджується видатковими накладними №916 від 01.04.2024 на суму 33413,72 грн, №932 від 03.04.2024 на суму 36479,40 грн, №971 від 09.04.2024 на суму 30723,17 грн, №1113 від 24.04.2024 на суму 38813,64 грн, №1115 від 25.04.2024 на суму 38016,29 грн, №1142 від 26.04.2024 на суму 39478,28 грн, №1171 від 30.04.2024 на суму 34826,88 грн, №1223 від 01.05.2024 на суму 34347,38 грн, №1209 від 02.05.2024 на суму 30809,22 грн (а.с.15-19).
Також суд встановив, що відповідач частково оплатив поставлений товар на загальну суму 14988,52 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №11377 від 02.04.2024 та вбачається з підписаного сторонами акту звірки (а.с.22).
Доказів додатково проведених розрахунків матеріали справи не містять.
В силу приписів ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Відповідно до ст.538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.
У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Суд враховує, що за умовами п. 4.4. договору покупець здійснює оплату (передоплата 100% вартості) к о ж н о ї п а р т і ї товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках) протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання рахунку (рахунків) з урахуванням умов, визначених п.4.2. договору, якщо інше не обумовлено сторонами згідно з п.4.6. договору.
Відповідно до пп.6.4.1. п.6.4 договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплатити продавцеві грошові кошти в якості оплати за партію товару на умовах та у спосіб, що передбаченим цим договором.
З наданих до справи документів вбачається та не заперечувалося представником позивача, що поставки здійснювалися без дотримання приписів п. 4.4. договору, при цьому додаткова угода в порядку п.4.6 договору сторонами також не укладалася, що є їх правом.
Натомість суд враховує, що незважаючи на відсутність передоплати 100% вартості товару, позивач здійснював його поставку, внаслідок чого у відповідача, згідно ст. 538 ЦК України, виник обов'язок сплатити вартість поставленого за договором товару після його отримання від позивача (за фактом отримання товару), згідно приписів ст. 692 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем отриманого товару на суму 301919,46 грн.
Оскільки, станом на час розгляду справи в суді, відповідач не здійснив остаточний розрахунок з позивачем за отриманий товар на суму 301919,46 грн, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 10083,35 грн 3% річних, 50216,13 грн інфляційних та 30678,65 грн пені, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як передбачено ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п.7.4. договору за несвоєчасну або неповну оплату партії товару, в тому числі у випадку здійснення оплати партії товару покупцем на умовах відтермінування платежу, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.
Так, згідно розрахунку позивача, останній просить стягнути з відповідача 30678,65 грн пені, яку нараховано на суму боргу у розмірі 301919,46 грн за період з 13.06.2024 по 02.11.2024, тобто у межах 6-ти місячного строку. При цьому позивач визначив саме 13.06.2024 датою початку нарахування пені.
За вказаного суд враховує, що відповідно до ч. 6 ст. 232 ГПК України (чинної на час укладення договору), нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З урахуванням вищенаведеного, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, зважаючи на те, що у п. 7.4. договору не визначено її нарахування за весь період прострочення, суд встановив, що сума обгрунтовано заявленої до стягнення пені за визначений позивачем період становить:
- по видатковій накладній №916 від 01.04.2024 на суму 18425,20 грн (за період з 13.06.2024 по 01.10.2024), пеня склала 1453,38 грн;
- по видатковій накладній №932 від 03.04.2024 на суму 36479,40 грн (за період з 13.06.2024 по 03.10.2024), пеня склала 2929,32 грн;
- по видатковій накладній №971 від 09.04.2024 на суму 30723,17 грн (за період з 13.06.2024 по 09.10.2024) пеня склала 2598,04 грн;
- по видатковій накладній №1113 від 24.04.2024 на суму 38813,64 грн (за період з 13.06.2024 по 24.10.2024), пеня склала 3695,78 грн;
- по видатковій накладній №1115 від 25.04.2024 на суму 38016,29 грн (за період з 13.06.2024 по 25.10.2024), пеня склала 3646,86 грн;
- по видатковій накладній №1142 від 26.04.2024 на суму 39478,28 грн (за період з 13.06.2024 по 26.10.2024), пеня склала 3815,16 грн;
- по видатковій накладній №1171 від 30.04.2024 на суму 34826,88 грн (за період з 13.06.2024 по 30.10.2024), пеня склала 3464, 61 грн;
- по видатковій накладній №1223 від 01.05.2024 на суму 34347,38 грн (за період з 13.06.2024 по 01.11.2024), пеня склала 3465,71 грн;
- по видатковій накладній №1209 від 02.05.2024 на суму 30809,22 грн (за період з 13.06.2024 по 02.11.2024), пеня склала 3130,59 грн.
Таким чином, враховуючи зазначене, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що обґрунтовано заявленою до стягнення з відповідача є сума пені в розмірі 28199,45 грн. У стягненні 2479,20 грн пені слід відмовити.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних за визначені позивачем періоди, суд встановив, що їх нарахування у сумах 10083,35 грн та 50216,13 грн, відповідно, є обгрунтованим, розрахунки здійснено правильно.
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 390418,39 грн, з яких 301919,46 грн - заборгованість за поставлений товар, 28199,45 грн - пеня, 10083,35 грн - 3% річних, 50216,13 грн - інфляційні.
У стягненні 2479,20 грн пені необхідно відмовити, у зв'язку з безпідставністю її нарахування.
Щодо судового збору, то відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 вказаної статті, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті в електронній формі, застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовна заява надійшла через систему "Електронний суд", тому за подання даного позову судовий збір підлягав сплаті в сумі 4714,77 грн. Так, згідно з платіжною інструкцією №15362 від 17.06.2025 при зверненні до суду з цим позовом позивач сплатив 5893,46 грн судового збору а.с.6), тобто на 1178,69 грн більше, ніж необхідно було сплатити.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір, в порядку ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача у сумі 4685,02 грн пропорційно до розміру обґрунтовано заявлених вимог та з урахуванням коефіцієнта 0,8.
Водночас суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.7 ЗУ "Про судовий збір", в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Оскільки такої заяви позивачем не подано, то питання щодо повернення 1178,69 грн надмірно сплаченого судового збору судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Енергія і К" (11150, Житомирська область, Овруцький район, село Мала Хайча, вул. Привокзальна, будинок 11, ід. код 36489871) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, місто Київ, вул. Руставелі Шота, будинок 9А, ід. код 44768034) в особі філії "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (03115, місто Київ, вул. Святошинська, будинок 30, ід. код 45530596):
- 301919,46 грн заборгованості за поставлений товар;
- 28199,45 грн пені;
- 10083,35 грн 3% річних;
- 50216,13 грн інфляційних;
- 4685,02 грн витрат по сплаті судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 12.09.25
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - до справи;
- позивачу та відповідачу - через систему "Електронний суд".