вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" вересня 2025 р. Справа№ 910/939/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Алданової С.О.
Євсікова О.О.
за участю секретаря судового засідання: Замай А.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Артемов С.Г.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Чанта Маунт»
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2025, повний текст якого складено та підписано 13.05.2025
у справі № 910/939/25 (суддя Головіна К. І.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Мена Пак»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чанта Маунт»
про стягнення коштів
Короткий зміст позовних вимог
24.01.2025 Приватне акціонерне товариство «Мена Пак» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чанта Маунт» про стягнення 918 653,34 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у порушення укладеного сторонами договору поставки відповідач належним чином не розрахувався за поставлений йому товар, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість на вказану суму.
Правовою підставою позову позивач обрав положення ст.ст. 11, 14, 202, 203, 205, 206, 525, 526, 527, 530, 610, 627, 626, 691, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 193, 265, ГК України.
Доводи та заперечення відповідача
Відповідач відзиву на позов не подав.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чанта Маунт» на користь Приватного акціонерного товариства «Мена Пак» основну заборгованість в сумі 888 719,12 грн, пеню в сумі 25 007,68 грн та судовий збір у сумі 13 705,91 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення, з посиланням на положення статей 525, 526, 530, 549, 611, 612, 655, 664, 692, 712 ЦК України, статті 193 ГК України, мотивовано тим, що відповідач свої зобов'язання за договором виконав неналежним чином, вартість поставленого товару сплатив частково - на суму 676 184,32 грн. Залишок боргу складає 918 653,34 грн.
Позовні вимоги про стягнення пені суд першої інстанції задовольнив частково у зв'язку з невірно проведеним позивачем розрахунком цього виду неустойки.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, в якому врахувати доводи скаржника.
А саме апелянт посилається на те, що:
- суд першої інстанції у прийнятому рішенні бере до уваги лише доводи позивача, але, в порушення вимог ст. 238 ГПК України, не враховані аргументи відповідача;
- замовник не мав можливості розрахуватися з виконавцем в повному обсязі протягом двох місяців по причині існування великої дебіторської заборгованості та відстрочки платежів зі сторони торгівельних мереж та інших покупців хлібобулочної продукції, яку виготовляє Відповідач та необхідністю відновлення підприємства, оскільки 16 березня 2022 р. підприємство зазнало дуже суттєвих руйнувань внаслідок російських обстрілів РСЗВ «Град» та змушене було повністю зупинити свою виробничу діяльність;
- апелянт також не погоджується з розрахунком штрафних санкцій, здійснених позивачем та зазначив, що пеня за неоплачену на день подання позовної заяви (22.01.2025) продукцію складає 20 815,38 грн. Даний розмір пені не співпадає ані з розміром, нарахованим позивачем: 29 934,22 грн, ані з розміром пені, розрахованим судом: 25 007,68 грн.
Доводи та заперечення позивача
У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач з апеляційною скаргою не погодився, просить залишити оскаржене рішення без змін, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, а відповідач не подавав до суду першої інстанції заперечень на позов. Також, у додаткових поясненнях позивач погоджується з розрахунком суду про стягнення пені у розмірі 25 007,68 грн.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/939/25 та невідкладно надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи № 910/939/25. Копію ухвали надіслано до Господарського суду першої інстанції.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору у розмірі 16 447,09 грн. Роз'яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.
09.06.2025 недоліки апеляційної скарги усунуто.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Чанта Маунт» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 у справі №910/939/25. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 11.08.2025. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не пізніше ніж 04.08.2025. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 04.08.2025. Участь у судовому засіданні для учасників справи не визнано обов'язковою.
В судовому засіданні 11.08.2025 оголошено перерву до 03.09.2025.
Явка представників учасників справи
Представник позивача в судовому засіданні 03.09.2025 підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати.
В судове засідання 03.09.2025 представник відповідача не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином в електронному кабінеті, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права дійшов висновку апеляційну скаргу задовольнити частково, оскаржене рішення у даній справі змінити.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Суд першої інстанції, на підстав сукупності належних та допустимих доказів встановив такі обставини правовідносин сторін.
21.01.2020 між ПрАТ «Мена Пак» (постачальник) та ТОВ «Чанта Маунт» (покупець) був укладений договір поставки № 10 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю товар, визначений сторонами у специфікації до цього договору, а покупець - прийняти й оплатити товар на умовах та в порядку, визначених цим договором. Детальна характеристика та вимоги щодо товару визначаються сторонами у додатку № 2 до цього договору (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.5 договору загальна вартість даного договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього договору згідно видаткових накладних. Ціна за одиницю товару визначається у специфікаціях до цього договору (п. 2.1).
Пунктом 2.5 договору визначено, що оплата за поставлений товар здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дати поставки товару на склад покупця і підписання сторонами видаткових накладних на товар.
Відповідно до п. 6.3.1 договору покупець зобов'язаний прийняти та оплатити поставлені товари відповідно до вимог цього договору.
Пунктом 9.1 договору встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020 року.
У специфікаціях від 04.10.2024, 21.10.2024 та 24.10.2024 до договору поставки сторони визначили продукцію, що буде поставлятись, а також її кількість.
На виконання умов договору поставки ПрАТ «Мена Пак» поставило відповідачу товар на загальну суму 1 564 903,44 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №1582 від 04.10.2024 на суму 206 409,60 грн, №1719 від 24.10.2024 на суму 317 686,32 грн, №1788 від 05.11.2024 на суму 52 088,40 грн, №1847 від 12.11.2024 на суму 355 997,70 грн, №4858 від 13.11.2024 на суму 100 863,36 грн, №1900 від 20.11.2024 на суму 54 553,50 грн, №1964 від 28.11.2024 на суму 136 918,08 грн, №1966 від 28.11.2024 на суму 206 725,68 грн, №2001 від 05.12.2024 на суму 133 660,80 грн та товарно-транспортними накладними № 17801 від 04.10.2024, № 17962 від 05.11.2024, № 18059 від 12.11.2024, № 17951 від 24.10.2024, №18081 від 13.11.2024, №18122 від 20.11.2024, №18186 від 28.11.2024, № 18188 від 28.11.2024, №18219 від 05.12.2024, які були підписані обома сторонами без зауважень.
Проте відповідач свої зобов'язання за договором виконав неналежним чином, вартість поставленого товару сплатив частково - на суму 676 184,32 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій №1605 від 07.11.2024 на суму 128 000,00 грн, №1652 від 12.11.2024 на суму 50 000,00 грн, №1963 від 20.12.2024 на суму 100 000,00 грн, №1821 від 18.12.2021 на суму 169 774,72 грн, №1842 від 06.12.2024 на суму 100 000,00 грн, №1796 від 03.12.2024 на суму 100 000,00 грн, №1684 від 15.11.2024 на суму 28 409,60 грн та оборотно-сальдовою відомостю по рахунку ТОВ «Мена Пак» за 4 квартал 2024 року.
З метою досудового врегулювання спору 24.01.2024 ПрАТ «Мена Пак» надіслало на поштову адресу ТОВ «Чанта Маунт» претензію №1 від 10.01.2025 щодо сплати заборгованості за відпущену продукцію у сумі 888 719,12 грн, проте, відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.
Позивач звернувся з позовною заявою про стягнення заборгованості в сумі 918 653,34 грн, з якої: основний борг в сумі 888 719,12 грн та пеня у сумі 29 934,22 грн.
Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні судового рішення
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1 та 2статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Згідно з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з ТОВ «Чанта Маунт» заборгованості в сумі 888 719,12 грн. Сторони також погоджуються з наявною заборгованістю.
Щодо стягнення пені
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Нормами ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Частиною 1 статті 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У п. 7.2 договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату за даним договором, постачальник має право застосувати до покупця відповідальність у вигляді стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен прострочення платежу, але не більше 10% від суми несвоєчасно оплаченого товару покупцем.
За результатами перевірки розрахунку суд першої інстанції встановив арифметичну невірність розрахунку позивача про стягнення пені у розмірі 29 934,22 грн, оскільки, за висновокм суду, після здійснення часткових оплат пеня повинна нараховуватись лише на залишок заборгованості з нової дати прострочення, а не продовжуватись від первісної дати, як було зроблено позивачем. Крім того позивачем у розрахунок включено останній день дозволеного строку оплати.
Суд першої інстанції зробив перерахунок з урахуванням часткових оплат, меж позовних вимог та дійшов висновку про стягнення з відповідача пені в сумі 25 007,68 грн.
Апелянт в апеляційній скарзі зазначив, що пеня за неоплачену на день подання позовної заяви (22.01.2025) продукцію складає 20 815,38 грн. Даний розмір пені не співпадає ані з розміром, нарахованим позивачем: 29 934,22 грн, ані з розміром пені, розрахованим судом: 25 007,68 грн.
Колегія суддів, здійснивши перерахунок зазначених сум, встановила, що наведений апелянтом розрахунок пені є невірним, оскільки ним не було враховано позовні вимоги з розрахунку пені за оплачені ним поставки з порушенням строку. Тобто, за розрахунком пені апелянт розрахував її лише на суми поставки, які він не оплатив, тоді як предмет та підстави позову охоплюють вимоги з нарахування пені за оплатами поставки, які він здійснив з порушенням строків.
За розрахунком суду апеляційної інстанції пеня нараховується за періодами з:
05.11.2024 - 06.11.2024 на суму 206 409,60 грн;
07.11.2024 - 11.11.2024 на суму 78 409,60 грн;
12.11.2024 - 14.11.2024 на суму 24 809,60 грн;
25.11.2024 - 02.12.2025 на суму 317 686,32 грн;
03.12.2025 - 05.12.2025 на суму 217 686,32 грн;
06.12.2025 - 17.12.2025 на суму 117 686,32 грн;
06.12.2024 - 17.12.2025 на суму 52 088,40 грн;
11.12.2024 - 19.12.2025 на суму 355 997,70 грн;
20.12.2025 - 22.01.2025 на суму 255 997,70 грн;
14.12.2024 - 22.01.2025 на суму 100 863,36 грн;
21.12.2024 - 22.01.2025 на суму 54 553,50 грн;
31.12.2024 - 22.01.2025 на суму 136 918,08 грн;
31.12.2024 - 22.01.2025 на суму 206 725,68 грн;
07.01.2025 - 22.01.2025 на суму 133 660,80 грн.
Таким чином, за перерахунком суду апеляційної інстанції з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 24 887,76 грн. Тож оскаржуване рішення в цій частині підлягає зміні шляхом викладення резолютивної частини в редакції даної постанови.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно частин 1, 4 статті 277 ГПК України, підставами для зміни судового рішення є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
За результатом апеляційного перегляду справи, колегія суддів встановила, що при прийнятті оскарженого рішення місцевий господарський суд допустив помилку при визначені суми пені. У зв'язку з цим, резолютивна частина оскаржуваного рішення підлягає зміні, з викладенням в редакції цієї постанови. Апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати
Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги та зміною судового рішення, судові витрати, що понесені сторонами в суді першої інстанції перерозподіляються пропорційно задоволеним позовним вимогам. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції відшкодовується відповідачу пропорційно задоволених його вимог скарги.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 у справі №910/939/25 в частині стягнення пені в сумі 25 007 (двадцять п'ять тисяч сім) грн 68 коп. та судового збору у сумі 13 705 (тринадцять тисяч сімсот п'ять) грн 91 коп., - змінити.
В цій частині рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 у справі №910/939/25 викласти в наступній редакції:
« Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чанта Маунт» (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 15, офіс 65, ідентифікаційний код 42265961) на користь Приватного акціонерного товариства «Мена Пак» (15600, Чернігівська обл., м. Мена, вул. Кошового, буд. 6, ідентифікаційний код 00383260) пеню в сумі 24 887,76 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят сім гривень сімдесят шість копійок) та судовий збір у сумі 13 704,10 грн (тринадцять тисяч сімсот чотири гривні десять копійок). ».
В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 у справі №910/939/25 залишити без змін.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Мена Пак» (15600, Чернігівська обл., м. Мена, вул. Кошового, буд. 6, ідентифікаційний код 00383260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чанта Маунт» (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 15, офіс 65, ідентифікаційний код 42265961) 90,46 грн (дев'яносто гривень сорок шість копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.
Видачу наказів доручити Господарського суду міста Києва.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано, - 11.09.2025.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді С.О. Алданова
О.О. Євсіков