Справа № 991/5021/20
Провадження №11-кп/991/118/25
Головуючий-суддя 1 інст. ОСОБА_1
(про оголошення в міжнародний розшук)
11 вересня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
представник потерпілого, обвинувачений ОСОБА_8 , захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора про оголошення у міжнародний розшук та здійснення спеціального судового провадження в частині оголошення обвинуваченого ОСОБА_8 у міжнародний розшук у кримінальному провадженні №12015000000000200 від 04 квітня 2015 року за апеляційними скаргами на вирок Вищого антикорупційного суду від 11 червня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_8 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.364, ч.5 ст.191 КК України,
У провадженні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду на розгляді знаходяться апеляційні скарги прокурора, захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Вищого антикорупційного суду від 11 червня 2025 року, яким ОСОБА_8 визнано невинуватим та виправдано у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст.27, ч.2 ст.364 КК України; визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та призначено покарання 10 (десять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі із позбавленням права на 3 (три) роки обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна; застосовано спеціальну конфіскацію коштів на користь держави; вирішено питання щодо майна, на яке накладено арешт, процесуальних витрат на залучення експертів; цивільний позов ПАТ «Запоріжжяобленерго» залишено без розгляду. До набрання вироком законної сили ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вирішено обвинуваченого ОСОБА_8 затримати негайно; початок строку відбування покарання обчислювати з моменту його фактичного затримання; у строк покарання зараховано строк його попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
09 вересня 2025 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду засобами електронного зв'язку надійшло клопотання прокурора, у тому числі, про оголошення обвинуваченого ОСОБА_8 у міжнародний розшук. Клопотання обґрунтоване тим, що вироком Вищого антикорупційного суду від 11 червня 2025 року ОСОБА_8 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст.27, ч.2 ст.364 КК України та виправдано, водночас, визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 (три) роки, та з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна. Цим же вироком ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили та судом ухвалено обвинуваченого ОСОБА_8 затримати негайно. Згідно з інформацією Адміністрації Державної прикордонної служби України ОСОБА_8 у 2019-2023 роках неодноразово залишав територію України, але повертався через нетривалий (7-10 днів) час. Під час розгляду Вищим антикорупційним судом даного кримінального провадження ОСОБА_8 15 лютого 2024 року покинув територію України через пункт пропуску «Шегині» в напрямку Республіки Польща та з того часу до України не повертався, відповідно, з того часу за місцем реєстрації та за останнім відомим місцем проживання відсутній. У подальших судових засіданнях з 15 лютого 2024 року у суді першої інстанції брав участь шляхом відеоконференцзв'язку. Після виїзду ОСОБА_8 15 лютого 2024 року за межі України Вищим антикорупційним судом ухвалено два вироки, згідно з якими стосовно нього застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, а саме: вирок у справі № 991/7319/21 від 09 січня 2025 року та оскаржуваний вирок у справі № 991/5021/20 від 11 червня 2025 року, перегляд яких наразі здійснюється Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду. Також, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 03 жовтня 2024 року у справі № 991/7319/21 ОСОБА_8 оголошено у міжнародний розшук, виконання якого доручено детективам НАБУ. Неявка обвинуваченого ОСОБА_8 у судове засідання з розгляду апеляційних скарг у цьому кримінальному провадженні 19 серпня 2025 року та подання ним клопотань про проведення судових засідань в режимі відеоконференції свідчать про відсутність в обвинуваченого наміру безпосередньо з'явитись у судове засідання 09 вересня 2025 року, таким чином ухилившись від явки до суду. Обізнаність ОСОБА_8 про ухвалені стосовно нього вироки, про здійснення стосовно нього кримінального переслідування в межах цього провадження, яке знаходиться на стадії апеляційного розгляду, залишення ним свого постійного місця проживання в Україні, розрив усіх соціальних та інших зав'язків, зміна звичного способу життя, що мали місце безпосередньо під час судового розгляду, свідчать про переховування обвинуваченого від суду за межами України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
11 вересня 2025 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через підсистему «Електронний суд» надійшло заперечення обвинуваченого ОСОБА_8 на клопотання прокурора. На його думку, клопотання прокурора є необґрунтованим, яке не відповідає фактичним обставинам справи та положенням чинного кримінального процесуального законодавства України. Обґрунтування клопотання прокурора про те, що він ухилявся від явки в судові засідання до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду є однобічними, які не відповідають реальним обставинам, що мали місце у судовому процесі. Відсутність його під час судових засідань в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду свідчить не про «неявку обвинуваченого з неповажних причин», а про недопущення обвинуваченого до участі в судові засідання. Зокрема, виявивши готовність до участі у судових засіданнях, ним 14 серпня 2025 року, 04 вересня 2025 року та 08 вересня 2025 року подавалися клопотання про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції. Суддею-доповідачем у задоволенні його клопотань відмовлено, чим позбавлено можливості реалізувати його право на участь у судових засіданнях, що свідчить не про ухилення його від суду, а про створення штучних перешкод, які унеможливлюють його участь у судових засіданнях. Позиція прокурора свідчить не про прагнення забезпечити об'єктивний та справедливий розгляд справи, а про створення штучних підстав для оголошення його у міжнародний розшук, здійснення розгляду апеляційних скарг за його відсутності у порядку спеціального судового провадження (in absentia). Посилання прокурора на рішення про розшук в іншій справі є юридично необґрунтованим та не може бути використане як підстава для ухвалення аналогічного рішення у даному провадженні. Необхідність його участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції зумовлена тим, що його діти народилися поза межами України та відвідують навчальні заклади за місцем постійного проживання його сім'ї, син ОСОБА_13 є особою з інвалідністю із дитинства та потребує постійної сторонньої допомоги, і саме на батька покладено обов'язок організації життєдіяльності сім'ї, щоденного догляду й побуту.
У судовому засіданні прокурор щодо здійснення судового засідання дистанційно за участі обвинуваченого ОСОБА_8 заперечував та клопотання у частині оголошення обвинуваченого ОСОБА_8 в міжнародний розшук підтримав, просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_7 заперечив проти задоволення клопотання прокурора в частині оголошення його підзахисного в розшук з підстав, які фактично відповідають доводам заперечення обвинуваченого ОСОБА_8 . Вважає, що судом створено штучні перешкоди з недопуску обвинуваченого до участі в судовому засіданні, які не ґрунтуються на вимогах законодавства України та міжнародної судової практики і судової практики Верховного Суду, є порушенням права на захист.
Обвинувачений ОСОБА_8 , захисники обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та представник потерпілого ПАТ «Запоріжжяобленерго», будучи повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з'явилися, клопотань про відкладення судового засідання не подали.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені у клопотанні, колегія суддів доходить таких висновків.
Відповідно до ч.4 ст.401 КПК України обвинувачений підлягає обов'язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов'язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.
Згідно з матеріалами судової справи ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 17 квітня 2019 року в межах кримінального провадження №12015000000000200 від 04 квітня 2015 року до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 45 днів, визначено заставу в розмірі 3 650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 7 011 650,00 грн (т.26 а.с.117-121).
Відповідно до платіжного доручення №1 від 19 квітня 2019 року заставу в розмірі 7 011 650,00 грн за ОСОБА_8 внесено ОСОБА_10 (т.26 ас.122, т.31 а.с.203).
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19 квітня 2024 року прийнято рішення про зміну обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу із застави в розмірі 7 011 650,00 грн на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, при цьому докази застосування такого заходу відповідно до ч.2 ст.179 КПК України матеріали провадження не містять.
Вироком Вищого антикорупційного суду від 11 червня 2025 року ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та вирішено обвинуваченого затримати негайно. Згідно з ч.2 ст.534 КПК України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню. Станом на день розгляду клопотання відомості про направлення на виконання вироку у частині зміни запобіжного заходу та виконання вироку суду від 11 червня 2025 року в частині затримання ОСОБА_8 у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до журналів судових засідань Вищого антикорупційного суду обвинувачений ОСОБА_8 із 28 лютого 2024 року безпосередньо у судові засідання не з'являвся, приймав участь у судових засіданнях за допомогою ВКЗ із власних технічних засобів, у тому числі, під час проголошення вироку.
Під час судового засідання 12 червня 2024 року обвинувачений ОСОБА_8 повідомив, що він проживає у Швейцарії, Франції та АДРЕСА_1 (т.44 а.с.5).
Ухвалою судді-доповідача Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04 серпня 2025 року закінчено підготовку та призначено розгляд провадження за апеляційними скаргами прокурора, захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Вищого антикорупційного суду від 11 червня 2025 року на 19 серпня 2025 року о 12 год 45 хв (т.52 а.с.1).
19 серпня 2025 року у зв'язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_8 судове засідання відкладено на 09 вересня 2025 року о 14 год 00 хв.
Ухвалами судді-доповідача Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15 серпня 2025 року, 05 вересня 2025 року та 08 вересня 2025 року у задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_8 , надісланих через підсистему «Електронний суд», про проведення судових засідань 19 серпня 2025 року та 09 вересня 2025 року у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відмовлено (т.52 а.с.29, 103, 130-131).
Поштова кореспонденція, яка надсилалася Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду на адреси відомих місць проживання обвинуваченого, а саме: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 , повернулася без вручення із відмітками «За закінченням терміну зберігання» та «Адресат відсутній за вказаною адресою»; кореспонденція, надіслана на адресу місця реєстрації обвинуваченого, а саме: АДРЕСА_1 , 25 липня 2025 року, 31 липня 2025 року та 11 серпня 2025 року вручена не безпосередньо обвинуваченому, а його батьку ОСОБА_14 , інші поштові відправлення, надіслані на адресу місця реєстрації обвинуваченого, повернуто без вручення з відмітками «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до доданої прокурором до клопотання інформації з бази даних Адміністрації Державної прикордонної служби України ОСОБА_8 виїхав за межі території України 15 лютого 2024 року о 23 год 56 хв через пункт пропуску «Шегині». На даний час обвинувачений ОСОБА_8 за місцем реєстрації та за останніми відомими місцями проживання на території України відсутній.
Вирішуючи питання щодо переховування обвинуваченого ОСОБА_8 від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, суд враховує, що під ухиленням від суду розуміються будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
При з'ясуванні, які дії особи можуть визнаватися ухиленням від суду, слід врахувати, крім іншого, процесуальний статус особи, що обвинувачується у вчиненні злочину. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана обвинуваченим та яка зобов'язана з'являтися за викликом до правоохоронних органів та суду, перебувати у межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов'язку. Факт ухилення від суду має місце і тоді, коли особа, будучи обізнаною про наявне щодо неї кримінальне провадження, перебуває поза межами території України і не з'являється на виклик суду без поважних причин.
Про обізнаність обвинуваченого ОСОБА_8 про визначені дати судових засідань у цьому кримінальному провадженні з розгляду апеляційних скарг прокурора, захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Вищого антикорупційного суду від 11 червня 2025 року свідчить те, що він має зареєстрований Електронний кабінет в ЄСІТС, а також надіслані ним на адресу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через підсистему «Електронний суд» клопотання про проведення судових засідань 19 серпня 2025 року та 09 вересня 2025 року в режимі відеоконференції, у задоволенні яких судом відмовлено. Крім того, про час і місце проведення судових засідань обвинувачений повідомлявся шляхом надіслання судових повісток, у тому числі через підсистему «Електронний суд», які доставлено до його електронного кабінету 04 серпня 2025 року та 30 серпня 2025 року (т.52 а.с.110, 111).
Отже, обвинувачений ОСОБА_8 , будучи обізнаним про призначені судові засідання з розгляду апеляційних скарг у цьому кримінальному провадженні, у судові засідання 19 серпня 2025 року та 09 вересня 2025 року не з'явився. Колегія суддів вважає, що обвинувачений був заздалегідь повідомлений про час і місце розгляду справи, мав можливість з'явитись у судові засідання, а зазначені ним у клопотаннях причини неявки не є поважними, так як він тривалий час перебував в Україні у період розгляду кримінального провадження в суді 1 інстанції, при цьому доказів повернення в Україну його неповнолітніх дітей суду не надавав, тобто перебування дітей за кордоном не було перешкодою для з'явлення у судові засідання до постановлення вироку та зміну йому запобіжного заходу на тримання під вартою. Тому колегія суддів вважає, що обвинувачений ухиляється від явки до суду саме з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 про те, що відмова суддею-доповідачем обвинуваченому в участі у судових засіданнях в режимі відеоконференції є позбавленням можливості реалізувати його право на участь у судових засіданнях та створенням штучних перешкод, які унеможливлюють його участь у судових засіданнях, є необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до п.1 ч.7 ст.42 КПК України обвинувачений зобов'язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.
Вимогами ч.2 ст.342 КПК України передбачено, що секретар судового засідання доповідає суду хто з викликаних та повідомлених судом учасників кримінального провадження прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників, представників та повідомляє причини неприбуття учасників кримінального провадження, якщо вони відомі.
Згідно з ч.1 ст.345 КПК України судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам'ятку про їхні права та обов'язки, передбачені цим Кодексом.
Проведення судового засідання у режимі відеоконференції в порядку, передбаченому ст.336 КПК України, є правом суду, а не обов'язком, і обумовлюється низкою підстав, наявність яких має перевірити суд при постановленні відповідного рішення. Однак, ст.336 КПК України визначає безумовні вимоги як до процесуального статусу таких осіб, так і до дій, які мають бути вжиті (ч.6-8 ст.336 КПК України).
Колегія суддів зазначає, що участь учасника кримінального провадження в судовому засіданні в режимі відеоконференції є альтернативним, а не виключним способом реалізації його права на участь у судовому засіданні. Відмова у проведенні судового засідання в режимі відеоконференції не є порушенням права на справедливий суд та не може розцінюватися як позбавлення права на участь у судовому засіданні, оскільки особа має можливість брати безпосередню участь у судовому засіданні, так як відсутні непереборні перешкоди для його явки у судове засідання.
Відповідно до ч.2 ст.336 КПК України у разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. 11 вересня 2025 року колегією судів розглянуто клопотання ОСОБА_8 та, у тому числі з врахуванням думки сторони обвинувачення, більшістю голосів, у задоволенні такого клопотання було відмовлено (п.19 ст.3 КПК України).
Системний аналіз ч.3, 7, 8, 9 ст.336 КПК України свідчить про те, що участь у судовому засіданні з використанням власних технічних засобів не може відбуватися без встановлення особи учасника відповідними службовими особами, які зобов'язані бути поряд з таким учасником протягом всього судового розгляду, для забезпечення, у тому числі, виключення будь-якого впливу на нього під час його участі в судовому розгляді.
Згідно ч.1 ст.335 КПК України розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
Установлення місця перебування обвинуваченого ОСОБА_8 та доставлення його до суду є необхідною умовою для розгляду кримінального провадження за апеляційними скаргами в розумні строки. З цією метою відповідними суб'єктами здійснюється розшук особи.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого, характер та ступінь тяжкості злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 , наявність ухвалених стосовно нього двох вироків, а також те, що ОСОБА_8 неодноразово ухилявся від органу досудового розслідування, внаслідок чого досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні зупинялося, із 15 лютого 2024 року перебуває за межами України, у судові засідання з розгляду апеляційних скарг не з'являвся, що свідчить про переховування його від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, відповідно до ч.4 ст.401 КПК України участь ОСОБА_8 в апеляційному розгляді є обов'язковою, він покинув територію України, тому існують достатні підстави для задоволення клопотання у частині оголошення обвинуваченого ОСОБА_8 у міжнародний розшук відповідно до ст.335 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.7, 21, 42, 335, 372, 376, 401, 405, 424 КПК України, колегія суддів
Клопотання прокурора в частині оголошення обвинуваченого ОСОБА_8 в міжнародний розшук задовольнити.
Оголосити обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 , у міжнародний розшук.
Організацію виконання ухвали суду доручити детективам Національного антикорупційного бюро України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4