11 вересня 2025 року
м. Рівне
Справа № 566/416/25
Провадження № 22-ц/4815/1148/25
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Шимківа С.С.,
суддів: Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Акцент-Банк",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Акцент-Банк" на заочне рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 02 червня 2025 року (ухвалене у складі судді Лободзінського А.С.) у справі за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У квітні 2025 року Акціонерне товариство "Акцент-Банк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 11.06.2024 року між сторонами був укладений кредитний договір № ABH0CT155101718109273347 в електронному вигляді, згідно якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 20000,00 грн. строком на 36 місяців, зі сплатою процентів у розмірі 85.00% щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн. (кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту).
ОСОБА_1 зобов'язання за договором кредиту належним чином не виконала. Станом на 03.04.2025 року її заборгованість перед позивачем складала 32976 грн. 67 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 19850 грн. 40 коп., заборгованість за процентами 12102 грн. 26 коп., заборгованість за пенею 1024 грн. 01 коп.
Просило стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору в сумі 32976 грн. 67 коп. та судові витрати у розмірі сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн.
Заочним рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 02 червня 2025 року позов Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-банк", заборгованість по кредитному договору № ABH0CT155101718109273347 від 11.06.2024 року на загальну суму 31952 (тридцять одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 66 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 19850 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. 40 коп., заборгованість по відсоткам 12102 (дванадцять тисяч сто дві) грн. 26 коп.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
У решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду обгрунтовано тим, що, проаналізувавши досліджені у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що обов'язок ОСОБА_1 по поверненню кредиту та нарахованих відсотків за його користування знайшов своє підтвердження у повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 31952,66 грн.
У задоволенні позовної вимоги щодо стягнення пені слід відмовити, оскільки під час воєнного стану, згідно п.18 Перехідних положень ЦК України, пеня не нараховується.
Не погоджуючись із рішенням суду АТ "Акцент-Банк" оскаржило його в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що Цивільний кодекс України у врегулюванні питання стягнення пені є загальною нормою законодавства, тому не підлягає застосуванню.
Спеціальною ж нормою є Закон України "Про споживче кредитування".
Таким чином рішення суду першої інстанції є таким, що постановлено з порушенням норм матеріального права.
Просило скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та задовольнити їх у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ "Акцент-банк", в якій зазначено, що вказана заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить укладений між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг.
11.06.2024 року відповідач звернулася до АТ «Акцент-Банк» із заявою про надання послуг «Швидка готівка» № ABH0CT155101718109273347 від 11.06.2024 року. Того ж дня, відповідачем було погоджено та підписано Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка».
На підставі вказаної заяви відповідачу було надано безготівковий кредит у розмірі 20 000 грн. з перерахуванням коштів на платіжну картку зі сплатою процентів у розмірі 85,00 % річних, тип процентної ставки фіксована, строком на 36 місяців.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Анкета - Заява про приєднання разом з Умовами та правилами надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», які викладені на банківському сайті https://а-bank/com.ua/terms, становлять Договір про надання банківських послуг.
У випадку порушення зобов'язань з погашення заборгованості відповідач зобов'язувалася сплатити банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн.) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.
ОСОБА_1 не виконала зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, внаслідок чого станом винила заборгованість у розмірі 32976 грн. 67 коп., із яких: 19850 грн. 40 коп. неповернутий кредит, 12102 грн. 26 коп. нараховані проценти, 1024 грн. 01 коп. нарахована пеня.
АТ «Акцент-Банк» не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за кредитом і процентами, а тому згідно з частиною першою статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) в апеляційному порядку в цій частині рішення суду не переглядається.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
В силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Із положень статті 546 ЦК України слідує, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Із положень статті 610 ЦК України слідує, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
Ураховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, а у разі прострочення виконання зобов'язання сплатити пеню, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Установивши, що ОСОБА_1 не виконує належним чином зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідачки на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованості за кредитним договором.
Водночас суд правомірно керувався тим, що вимоги АТ «Акцент-Банк» у частині стягнення з відповідачки пені не підлягають задоволенню.
Так, відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі закон).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України ( постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі №477/874/19 (пункт 69)).
Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05години 30хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.
Оскільки пеня за кредитним договором нарахована за період з 12 жовтня 2024 року по 03 квітня 2025 року, то відповідач звільняється від обов'язку її сплати на користь АТ «Акцент-Банк».
Посилання банку на обґрунтованість його позовних вимог щодо стягнення пені не відповідають закону.
Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про неправильність застосування судом норм матеріального права є безпідставними.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 626, 628, 1054 ЦК України, ст. ст. 367, 375, 381-384, 389 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Акцент-Банк" залишити без задоволення.
Заочне рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 02 червня 2025 року залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Шимків С.С..
Судді: Боймиструк С.В.
Ковальчук Н.М.