11.09.2025
Справа № 696/1173/25
Провадження № 2-н/696/111/25
іменем України
11 вересня 2025 року суддя Кам'янського районного суду Черкаської області Ніколенко О.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину,
встановила:
ОСОБА_1 звернулася до Кам'янського районного суду Черкаської області з заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на її користь на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.161 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини 1 статті 161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо: 4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно з п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Частиною 3 ст.181 Сімейного кодексу України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того, з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.5 ст.183 Сімейного кодексу України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка немає процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка немає права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; 4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
Зі змісту положень ч.3 ст.181, ч.5 ст.183 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з заявою в порядку наказного провадження про стягнення аліментів має той з батьків, з яким проживає дитина та на утриманні якого вона знаходиться.
У заяві ОСОБА_1 вказує, що дитина - ОСОБА_3 , проживає разом з нею та знаходиться на утриманні заявниці.
Однак, зазначену обставину (факт проживання дитини біля матері) заявниця не обґрунтовує доказами (інформаційні листи, довідка про склад сім'ї до заяви не долучені).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявниці необхідно відмовити у видачі судового наказу за відсутності доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, оскільки право на звернення до суду з заявою в порядку наказного провадження про стягнення аліментів має той з батьків, з яким проживає дитина та на утриманні якого вона знаходиться. Вказана стягувачем обставина не підтверджена доказами, що позбавляє суд можливості перевірити її безспірність під час розгляду заяви про стягнення аліментів в наказному провадженні.
Керуючись ст.ст. 161, 163, 165, 166, 258-261, 352, 354 ЦПК України,
постановила:
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу із зазначених підстав, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому 2 розділом ЦПК України, після усунення її недоліків.
Копію ухвали разом із заявою та доданими до неї матеріалами направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала складена та підписана суддею 11.09.2025 року.
Суддя О.Є. Ніколенко