"12" вересня 2025 р. Справа № 363/3545/25
12 вересня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природній газ, інфляційних витрат та 3% річних,-
25.06.2025 року ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» подано до суду заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за спожитий природній газ, інфляційних витрат та 3% річних.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 27.06.2025 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природній газ, інфляційних витрат та 3% річних направлено за підсудністю до Оболонського районного суду міста Києва.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природній газ, інфляційних витрат та 3% річних передано (повернуто) до Вишгородського районного суду Київської області.
Матеріали заяви повернулись до Вишгородського районного суду Київської області 11.09.2025 року.
Відповідно до положень ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Так, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Суддя з метою визначення підсудності не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 4 ст. 165 ЦПК України).
У разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника(ч. 5 ст. 165 ЦПК України).
Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду (ч. 6 ст. 165 ЦПК України).
Відповідно до положень ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
За загальним правилом ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Так, згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1522829 від 27.06.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Водночас, згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України - позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
У висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.04.2019 (справа №638/1988/17, провадження № 61-30812св18), зазначено, що позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності, оскільки предметом позову є зобов'язання, які випливають з надання послуг централізованого постачання водопостачання та водовідведення, які надаються за місцем знаходження нерухомого майна.
Як вбачається зі змісту заяви ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» просить видати судовий наказ яким стягнути з боржника ОСОБА_1 заборгованість за спожитий природній газ, яка виникла за адресою: АДРЕСА_2 , що не відноситься до юрисдикції Вишгородського районного суду Київської області
Таким чином, з урахуванням правил, як загальної так і виключної підсудності передбаченої ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 30 ЦПК України, суд приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природній газ, інфляційних витрат та 3% річних не підсудна Вишгородському районному суду Київської області.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції - кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Крім цього, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина перша статті 378 ЦПК України).
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Згідно ч.2 ст.167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Таким чином, проаналізувавши вищенаведені норми законодавства та встановлені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у видачі судового наказу необхідно відмовити, оскільки подана заява не підсудна Вишгородському районному суду Київської області.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 166, 167 ЦПК України, суддя, -
У видачі судового наказу за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природній газ, інфляційних витрат та 3% річних - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.П. Дьоміна