Справа № 362/6340/24
Провадження № 2/362/710/25
(заочне)
11 вересня 2025 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Мартинцової І.О.,
за участі секретаря судового засідання - Жеребко Ю.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
17 вересня 2024 року представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Процент» заборгованість за кредитним договором № 3627-2376-1 від 14.12.2023 року по нарахованим та не сплаченим процентам у розмірі 44100, 00 грн. за період з 14.12.2023 року по 22.08.2024 року, що нараховані відповідно до п.1.2. Кредитного договору за ставкою 3,5 % за кожен день користування кредитом (1277,5 % річних).
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного Кредитного договору № 3627-2376-1 від 14.12.2023 року (далі - Кредитний договір), укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» (торгова марка «PROCENT») та ОСОБА_1 ( ДАЛІ- Відповідач/Позичальник) відповідач отримав кредит у розмірі 5 000,00 гривень, строком на 365 днів (до 13.12.2024), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «Приват Банк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5% від суми кредиту за кожен день користування (1277,5% річних). Позивач звертає стягнення виключно на прострочені до оплати проценти за користування кредитом та не вимагає вимогу про дострокове повернення суми кредиту.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2024 року визначено головуючого суддю Мартинцову І.О.
Ухвалою від 04.10.2024 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Судом було вжито належних заходів для повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Сторонам було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Сторони не подавали клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про призначення судового засідання у спрощеному провадженні з викликом сторін.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про місце, час та день розгляду справи, заяв та клопотань до суду не надіслав.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом, з метою встановлення дійсного зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача, судом було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру, з відповіді якого № 798784 від 20.09.2024 року було встановлено, що ОСОБА_1 з 23.12.2015 року значить зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
За зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання відповідача неодноразово направлялась ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками. Однак останнє повернулося з відміткою працівника Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
До того ж, довідка поштового відділення з відміткою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «відсутній за даною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Такої правової позиції дотримується Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, провадження №51-185св23.
Отже, зважаючи на те, що судом вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.
Керуючись ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до статті 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, оскільки представник позивача щодо цього не заперечує.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суд встановив, що 14.12.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3627-2376-1, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 000,00 гривень, строком на 365 днів (до 13.12.2024), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «Приват Банк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5% від суми кредиту за кожен день користування (1277,5% річних).
Кредитний договір укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 918900, що підтверджується витягами з інформаційно-телекомунікаційної системи https://procent.com.ua від 14.12.2023, зокрема хронологією дій щодо укладення кредитного договору № 3627-2376-1 від 14.12.2023р. та анкетою-заявою на кредит № 1121180 (а.с. 34, 35).
Відповідач, з підписанням Кредитного договору, одночасно також підписав електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 918900, надісланим у смс-повідомленні на його телефонний номер, таблицю обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки, графіком платежів, що є додатком № 1 до кредитного договору.
Відповідно до п. 1.1. договору, позивач зобовязується надати позичальнику грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у строки, визначені договором.
Згідно з п. 1.2 договору процентна ставка за користування кредитом становить 3,5% від суми кредиту за кожен день (річна процентна ставка 1277,50%) користування кредитом.
Відповідно до п. 1.3 договору строк кредитування становить 365 днів (до 13.12.2024), зі сплатою кредиту в кінці строку користування згідно додатку № 1 до цього договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 21 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки, що є додатком № 1 до цього договору.
Згідно пункту 4.1 кредитного договору сума кредиту та проценти за користування кредитом підлягають сплаті позичальником шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок товариства, зазначений у пункті 9 цього договору у строки відповідно до графіку визначеному у додатку №1.
Відповідно до пункту 4.2 кредитного договору нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у додатку № 1 цього договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства, зазначений у пункті 9 цього договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
На виконання умов вищевказаного кредитного договору кредитодавець 30.03.2024 надав відповідачу кредит у розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується чеком про перерахування коштів за договором 3627-2376-1 від 14.12.2023 року на умовах фінансового кредиту, яке здійснювалося за допомогою системи Fondy.
Листом АТ КБ «Приват банк» від 29.05.2025р. підтверджено, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , а також підтверджено, що номер телефону НОМЕР_3 є фінансовим номером відповідача. Згідно з випискою по рахунку № НОМЕР_2 за період з 14.12.2023 по 19.12.2023, зарахування на суму 5 000,00 грн. відбулось 14.12.2023 р. на картку відповідача.
Відповідно до детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3627-2376-1 від 14.12.2023 року заборгованість відповідача за цим кредитним договором по нарахованим та не сплаченим процентам, станом на 22.08.2024, становить 44100 грн.
Даний розрахунок містить інформацію про те, що відповідач за весь період кредитування не здійснив жодного платежу на погашення тіла кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом.
Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Процент» своєчасно та в повному обсязі виконало зобов'язання за Кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 5 000,00 грн.
На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості.
Доказів оспорювання в судовому порядку укладеного договору відповідачем не надано.
Доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини матеріали справи не містять.
Будь-якого належного та допустимого доказу того, що наданий позивачем розрахунок заборгованості та відомості, які містяться у матеріалах справи не відповідають дійсності, відповідач не надав.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досянуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За приписом ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення заборгованості за договором порушує право позивача на своєчасне отримання плати за надані послуги.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи наведене, за відсутності доказів на спростовання факту укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів на умовах, що ним передбачені, взятих на себе відповідачем зобов'язань за кредитним договором, які ним не виконувалися належним чином, оскільки доказів повернення фактично отриманих та використаних коштів в добровільному порядку матеріали справи не містять, суд приходить до висновку, що порушене право ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» підлягає захисту в судовому порядку, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на його користь заборгованості за кредитним договором.
Разом з тим, суд не може в повній мірі погодився з наданим позивачем розрахунком заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, виходячи з наступного.
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03 серпня 2022 року у справі №156/268/21, від 21 вересня 2022 року у справі №381/1647/21, суд непозбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з наданим позивачем. Суд визначає розмір заборгованості виходячи з умов договору та вимог закону.
Так, відповідно до розрахунку позивача, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконував взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування такими коштами, утворилась заборгованість у сумі 44100,00 грн., яка складається лише виключно з прострочених відсотків за користування кредитом за період з 14.12.2023 року по 22.08.2024 року.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023, яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Так, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
З наведеного слідує, що, починаючи з 25.12.2023 (наступний день після набрання Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» чинності), максимальний розмір денної процентної ставки за договором не міг перевищувати 1%.
В той же час, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З огляду на наведені положення законодавства, суд погоджується з умовами договору щодо розміру щоденної процентної ставки за період з 14.12.2023 до 24.12.2023 (10 днів) у розмірі 3,5% щоденно, відтак заборгованість за нарахованими процентами за вказаний період складає 1750,00 грн.
Разом з тим, починаючи з 25.12.2023 до 20.04.2024 (120 днів) позивач, виходячи з розміру кредиту (5000,00 грн.), з урахуванням наведених положень, має право на стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% за кожен день користування грошовими коштами, на суму, що становить 15000,00 грн.
За період з 23.04.2024 до 20.08.2024 (наступні 120 днів) позивач має право на стягнення з відповідача процентів за користування кредитом у розмірі 1,5% за кожен день користування грошовими коштами, відтак розмір нарахованих процентів за вказаний період становить 9000,00 грн., а за період з 21.08.2024 до 22.08.2024 (2 дні, в межах строку кредитування та позовних вимог) у розмірі 1% за день користування кредитом, тобто сума нарахованих процентів за вказаний період, право на стягнення якої має позивач, складає 100 грн.
Таким чином, суд не бере до уваги доводи позову щодо можливості нарахування процентів за ставкою 3,5% протягом усього строку кредитування, відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за нарахованими процентами за період з 14.12.2023 до 22.08.2024 у розмірі 25850,00 грн.( 1750 +15000+9000+100)
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за нарахованими за кредитним договором № 3627-2376-1 від 14.12.2023 року процентами у сумі 25850,00 грн.
Крім того, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 1073,01 грн.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. необхідно зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Також, у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 р. в справі № 648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
За умовами ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження вимог про стягнення судових витрат понесених ТОВ "ФК "Процент" у зв'язку з розглядом в суді цієї справи, було надано до суду: копію договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024 року; копію акту приймання-передачі наданих послуг № 2 від 24.07.2024 року; копію акту приймання-передачі наданих послуг № 2 від 24.07.2024 р.; копію платіжної інструкції кредитного переказу коштів від 25.07.2024 року
Водночас, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Проаналізувавши зміст наданих позивачем документів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд, враховуючи предмет спору, обсяг досліджених адвокатом документів, сталу практику даної категорії справ та часткове задоволення позову дійшов висновку, що за даних обставин наявні підстави для стягнення з відповідачяа на користь ТОВ ФК «Процент» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5861,67 грн., що є пропорційним до розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 1774,91 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273,280,354 ЦПК України, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» заборгованість за процентами нарахованими за кредитним договором № 3627-2376-1 від 14.12.2023 року за період з 14.12.2023 року по 22.08.2024 року в сумі 25850 (двадцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» витрати по сплаті судового збору в сумі 1774 грн. (одна тисяча сімсот сімдесят чотири) грн. 91 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5861 ( п'ять тисяч вісімсот шістдесят одна) грн. 67 коп.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ», адреса: 04112 м. Київ, вул. Дегтярівська, 48, код ЄДРПОУ 41466388.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя Мартинцова І.О.