Справа №521/11936/25
Номер провадження 3/521/4500/25
09 вересня 2025 року
Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Поліщук І.О., за участю секретаря Коржеван В.А. розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 376137 від 29.06.2025 року, який надійшов з УПП в Одеській області, у відношенні: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, -
29 червня 2025 року о 14 годині 00 хвилин в м. Одесі, вул. Академіка Філатова, 76, водій керуючи транспортним засобом мав намір порушити правила дорожнього руху, здійснити поворот ліворуч через подвійну суцільну дорожню розмітку (виїжджають з прилеглої території). Своїми діями він наразив на небезпеку інших учасників дорожнього руху змусив, які вимушені були здійснити повну зупинку.
За даним фактом співробітниками поліції складено протокол серії ЕПР №376137 від 29.06.2025 року про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , за ч. 5 ст. 122 КУпАП.
ОСОБА_1 в судові засідання, яке призначені на 20.08.2025 та 09.09.2025 року не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме шляхом направленням СМС-повідомлення на номер телефону, який зазначений в матеріалах про адміністративне правопорушення. Заяви про неможливість прийняти участь у судовому засіданні або про розгляд справи без участі особи до суду надано не було.
Також інформація про дату та час розгляду справи була розміщена на офіційному веб сайті Хаджибейського районного суду міста Одеси (веб адреса сторінки:http://ml.od.court.gov.ua). Враховуючи, що з отриманого протоколу особі було відомо про розгляд справи саме Хаджибейським районним судом міста Одеси, суд вважає його таким, що своєчасно сповіщений про дату, час та місце проведення судового засідання, а тому наявні усі підстави для розгляду справи, оскільки дана категорія правопорушення не підпадає під вимоги ч. 2 ст. 268 КУпАП, а тому може бути розглянута без участі особи.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини викладену в п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, яка полягає в тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд доходить висновку про закриття провадження у справі з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно ст. 1 КУпАП, завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а згідно вимог ч. 2 ст. 7 провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання законності.
Так, ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні КСУ поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, вина особи в скоєнні адміністративного правопорушення має бути доведена, як і в скоєнні злочину, поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, що притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні цього правопорушення. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія органу, що склав протокол про адміністративне правопорушення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать цій версії. Наявність таких обставин, яким така версія не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія органу, що склав протокол про адміністративне правопорушення була лише більш вірогідною за версію особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно статті 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Як вбачається з протоколу 29 червня 2025 року о 14 годині 00 хвилин в м. Одесі, вул. Академіка Філатова, 76, водій керуючи транспортним засобом мав намір порушити правила дорожнього руху, здійснити поворот ліворуч через подвійну суцільну дорожню розмітку (виїжджають з прилеглої території). Своїми діями він наразив на небезпеку інших учасників дорожнього руху змусив, які вимушені були здійснити повну зупинку.
При цьому, у протоколі зазначено, що до протоколу додається відео з портативних відеореєстраторів HER09 С3444250424961, ПВР474899/471145, проте відповідні докази до матеріалів справи долучені не були.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що єдиним документом в матеріалах справи, який може мати доказове значення, є протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог ПДР України було створено аварійну ситуацію, при цьому, суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення.
За таких обставин суд доходить висновку про відсутність в матеріалах справи про адміністративне правопорушення належних, допустимих та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, у зв'язку із чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з підстав, визначених п. 1) ст. 247 КУпАП України.
Керуючись п. 1 ст.247, ст. ст.283, 284, 285 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.122 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: І.О. Поліщук