21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
23 грудня 2010 р. Справа № 12/6-08
за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Біомедскло", м. Житомир.
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський консервний комбінат", м. Гайсин, Вінницька область.
3-і особи без самостійних вимог на стороні позивача ТОВ "Торговий дім" "Укрбіомедскло", м. Київ та ТОВ "Леда" м. Донецьк.
про зобов'язання повернути товар або відшкодувати його вартість в сумі 705 072 грн.
Головуючий суддя: Банасько О.О..
Cекретар судового засідання: Кислиця Л.С..
За участю представників сторін:
позивача: не з'явився.
відповідача - Мастер П.В. - представник, довіреність № б/н від 01.12.2010 року, паспорт НОМЕР_1 виданий 08.08.2000 року.
третіх осіб: не з'явились.
ВАТ "Біомедскло" подано позов про зобов'язання ТОВ "Гайсинський консервний комбінат" повернути поставлений товар або відшкодувати його вартість.
За вказаним позовом суддею Кожухар М.С. 18.01.2008 року порушено провадження у справі № 12/6-08.
19.08.2008 року у справі № 12/6-08 прийнято рішення, яким позов задоволено частково, а саме стягнуто з ТОВ "Гайсинський консервний завод" на користь ВАТ "Біомедскло" суму відшкодування вартості використаної склобанки в розмірі 135943,00 грн., державне мито та витрати на ІТЗ судового процесу, в частині ж стягнення вартості склобанки в розмірі 569128,71 грн. позов було залишено без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням як позивач так і відповідач подали апеляційні скарги на рішення господарського суду Вінницької області від 19.08.2009 року.
Відповідно до постанови Житомирського апеляційного суду від 29.01.2009 року в задоволені апеляційної скарги ВАТ "Біомедскло" було відмовлено, апеляційну скаргу ТОВ "Гайсинський консервний комбінат" задоволено, рішення від 19.08.2008 року скасовано та прийнято нове рішення, відповідно до якого в задоволені позову ВАТ "Біомедскло" було відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами ВАТ "Біомедскло" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2009 року касаційну скаргу ВАТ "Біомедскло" задоволено частково, рішення господарського суду Вінницької області від 19.08.2009 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 29.01.2009 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.
25.05.2009 року справа № 12/6-08 надійшла до господарського суду Вінницької області та відповідно до резолюції голови суду справу передано на розгляд судді Банасько О.О..
За таких обставин справу № 12/6-08 було суддею прийнято до провадження.
Ухвалою від 27.10.2009 року затверджена мирова угода між ВАТ "Біомедскло" та ТОВ "Гайсинський консервний комбінат" в зв'язку з чим провадження у справі припинено.
03.12.2010 року до господарського суду надійшла заява від 03.12.2010 року ТОВ "Гайсинський консервний завод" про розстрочення виконання судового рішення (ухвала про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі) у справі № 12/6-08.
Ухвалою суду від 06.12.2010 року судом вищезазначена заява призначена до розгляду на 16.12.2010 року.
На заяву ТОВ "Гайсинський консервний завод" від 03.12.2010 року про розстрочення виконання судового рішення представником ВАТ "Біомедскло" 15.12.2010 року було подано відзив в якому останній зважаючи на важке фінансове становище боржника не заперечує проти розстрочення заборгованості до 15.05.2011 року.
В судовому засіданні 06.12.2010 року з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду вказаних вище заяв оголошувалась перерва до 23.12.2010 року
Під час судового розгляду справи не застосовуються технічні засоби звукозапису в зв'язку з тим, що представником боржника не заявлено клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами.
Розглянувши в судовому засіданні заяву ТОВ "Гайсинський консервний завод" від 03.12.2010 року про розстрочку виконання рішення, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд дійшов висновку, що остання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з п.2 ч.2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом.
Якщо виконавче провадження стосовно судового рішення відкрито, сторони відповідно до ч.3 ст.111 Закону України "Про виконавче провадження" мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується судом. У разі подання відповідної заяви господарський суд повинен роз'яснити сторонам наслідки укладення мирової угоди про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у випадку затвердження судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження виконавче провадження підлягає закінченню.
Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Як наголошено в п.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" від 12.09.1996 року № 02-5/333 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Як вбачається із заяви боржника останній мотивує необхідність розстрочки рішення суду важким фінансовим станом в якому знаходиться підприємство, невиконанням контрагентами грошових зобов'язань тощо.
Разом з тим відповідач не надав жодних доказів, в розумінні ст. 34 ГПК України, щодо скрутного фінансового становища, не навів і не підтвердив обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, а тому даний випадок не може розцінюватись як винятковий.
Визнання заяви про розстрочку позивачем не підтверджує наявності підстав для розстрочення виходячи із приписів ст.121 ГПК України.
За таких обставин суд приходить до висновку, що подана заява про розстрочку підлягає відхиленню.
Принагідно суд зауважує, що відповідач не позбавлений права звернутись повторно до суду із заявою про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду обґрунтувавши заяву відповідними належними доказами, що підтверджують ускладнення виконання рішення суду чи роблять його неможливим.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 86, 87, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву ТОВ "Гайсинський консервний завод" про розстрочку виконання рішення у справі № 12/6-08 відхилити.
2. Ухвалу надіслати позивачу та третім особам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суддя Банасько О.О.
віддрук. 4 прим.:
1 - до справи.
2 - позивачу - ВАТ "Біомедскло", вул. Промислова, 26, м. Житомир, 10025.
3 - ТОВ "Торговий дім "Укрбіомедскло", вул. Вишгородська, 14, м. Київ, Оболонський район, 04074.
4- ТОВ "Леда", вул. Кірова, 50, м. Донецьк, Ленінський район, 83016.