15 грудня 2010 р. № 03/31-91
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. -головуючого,
Владимиренко С.В.,
Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2010 року у справі № 03/31-91 Господарського суду Волинської області за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Експрес-Банк" в особі Львівської філії, м. Львів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк про розірвання договору,
за участю представників сторін:
позивача -Гончаренко М.Ю. (дов. № юр-614 від 04.10.2010 р.);
відповідача -не з'явився,
встановив:
У червні 2010 року позивач -ПАТ Акціонерний банк "Експрес-Банк" в особі Львівської філії, пред'явив у господарському суді позов до відповідача -Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору піднайму.
Вказував, що 07.10.08 між ним (піднаймачем) та ФОП ОСОБА_1 (наймачем) укладено договір піднайму приміщення (із додатковими угодами) згідно умов якого, наймач за згодою наймодавця передав, а піднаймач прийняв у тимчасове платне користування (піднайм) вбудоване приміщення магазину "Гастроном № 37", площею 161,7 кв.м., що розташоване по АДРЕСА_1
Зазначав, що згідно п. 3.1 договору піднайму плата за користування приміщенням встановлена у розмірі 252,50 грн. за 1 кв.м., що становить 40 829,25 грн. на місяць. Додатковими угодами до договору піднайму з 01.03.09 плата за користування приміщенням зменшувалась, а з 01.01.10 залишилась на рівні встановленому п. 3.1 договору піднайму.
Також зазначав, що в період з 12.01.10 по 23.03.10 направляв відповідачу пропозиції щодо зменшення орендної плати за користування приміщенням та повідомляв відповідача про намір розірвати договір піднайму, у випадку недосягнення сторонами згоди з цього питання.
Посилаючись на недосягнення сторонами згоди щодо зміни (розірвання) договору та неможливість сплачувати орендну плату зафіксовану в договорі, позивач просив розірвати договір піднайму з 17.05.10, тобто з моменту припинення користування приміщенням.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 28 липня 2010 року (суддя Сініцина Л.М.) позов задоволено частково.
Постановлено з 01.08.10 розірвати договір піднайму приміщення від 07.10.08 укладений між сторонами.
Рішення мотивоване наявністю підстав до задоволення позовних вимог на підставі ст. 652 ЦК України та ст.188 ГК України та розірвання договору з 01.08.10 за відсутності доказів звільнення приміщення позивачем з 17.05.10.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2010 року (колегія суддів у складі: Бонк Т.Б. -головуючого, Бойко С.М., Марко Р.І.) рішення в частині розірвання договору піднайму приміщення з 01.08.10 скасовано. В означеній частині постановлено нове рішення, яким позов задоволено. Постановлено розірвати договір піднайму приміщення з 17.05.10.
Постанова мотивована посиланнями на Акт від 17.05.10, що підтверджує звільнення приміщення позивачем саме з 17.05.10.
У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_1 посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, а саме: ст.ст. 651, 652, 784 ЦК України, ст. 188 ГК України, ст. 33, 34 ГПК України -просить скасувати постанову апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 07.10.08 між позивачем (піднаймачем) та відповідачем (наймачем) укладено договір піднайму приміщення (із додатковими угодами) згідно умов якого, наймач за згодою наймодавця передав, а піднаймач прийняв у тимчасове платне користування (піднайм) вбудоване приміщення магазину "Гастроном № 37", площею 161,7 кв.м., що розташоване по АДРЕСА_1
Відповідно до п. 2.1 договір піднайму укладений сторонами терміном до 14.05.12.
Пунктом 2.3 договору піднайму сторонами передбачено, що піднаймач має право на дострокове розірвання цього договору з підстав і у порядку, передбачених ЦК України.
Згідно п. 3.1 договору піднайму плата за користування приміщенням встановлена у розмірі 252,50 грн. за 1 кв.м., що становить 40 829,25 грн. на місяць. Додатковими угодами до договору піднайму з 01.03.09 плата за користування приміщенням зменшувалась, а з 01.01.10 залишилась на рівні встановленому п. 3.1 договору піднайму.
В період з 12.01.10 по 23.03.10 позивач направляв відповідачу пропозиції щодо зменшення розміру орендної плати за користування приміщенням та пропонував зафіксувати розмір орендної плати у сумі 18 427,33 грн. на місяць.
Зазначена пропозиція позивача відповідачем не підтримана, що свідчить про недосягнення сторонами згоди стосовно зміни умови договору в частині розміру орендної плати, запропонованої піднаймачем.
В силу ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Позивач посилаючись на погіршення економічних показників та неможливість сплачувати орендну плату зафіксовану в п. 3.1 договору повідомив відповідача про намір розірвати договір піднайму.
В умовах ринкової економіки ціна в договорі визначається попитом і пропозицією, конкуренцією та іншими економічними чинниками. Тому при укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватись, у тому числі враховувати тенденції падіння (зростання) цін на ринку товарів та послуг тощо.
Так, відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду за наявності одночасно умов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України. Істотна зміна обставин для позивача полягає в тому, що загальна економічна ситуація в державі призвела до неможливості сплачувати орендну плату зафіксовану в договорі піднайму.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що 13.05.10 на засіданні Правління АБ "Експрес-Банк" прийнято рішення про перереєстрацію Луцького відділення Львівської філії АБ "Експрес-Банк" за новою адресою: пр. Перемоги, 5 м. Луцьк., та затвердження нової редакції Положення про Луцьке відділення Львівської філії АБ "Експрес-Банк", що підтверджується листом Національного банку України № 41-119/2187 від 19.05.10.
17.05.10 представниками позивача та ДП "Арсенал СТ-4" ТзОВ "Арсенал СТ" був складений акт про те, що у з'язку з переїздом Луцького відділення Львівської філії АБ "Експрес-Банк" в нове приміщення, приміщення по пр-т Волі 54 у м. Луцьку, залишається під охороною ПЦО ДП "Арсенал СТ-4" до моменту його передачи власнику.
При цьому судами попередніх інстанцій обгрунтовано взято до уваги те, що укладаючи договір піднайму, позивач не міг передбачити настання для нього несприятливих економічних наслідків фінансової кризи, оскільки з жовтня 2007 року по жовтень 2008 року фінансово-економічний ринок України був стабільним, а подальше виконання умов договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін, оскільки позивач не має можливості сплачувати орендну плату в розмірі 40 829,25 грн. на місяць, а відповідач, враховуючи настання фінансової кризи та неспроможність піднаймача сплачувати орендну плату, буде позбавлений доходу, на який розраховував при укладенні договору. Умовами договору піднайму від 07.10.08 не передбачено, що ризик зміни обставин, а саме, настання фінансово-економічної кризи, несе позивач, який є стороною, заінтересованою у розірванні договору оренди.
З врахуванням викладеного, приписів ст. 188 ГК України, загальних засад цивільного законодавства, а також виходячи з розумної оцінки правовідносин, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що наявність вказаних вище обставин в їх сукупності є підставою для розірвання договору піднайму від 07.10.08 з моменту звільнення позивачем орендованого приміщення 17.05.10.
Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Матеріали справи свідчать про те, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими.
Доводи касаційної скарги зводяться до намагань відповідача оцінювати докази, тлумачити законодавство виключно на свою користь, тому до уваги судом не беруться. Окрім того, ці твердження спростовуються встановленими судами обставинами справи.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2010 року у справі № 03/31-91 залишити без змін.
Головуючий:Н. Дунаєвська
Судді:С. Владимиренко
Н. Мележик