465/6438/25
3/465/2888/25
Іменем України
11.09.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Чорний І.Я., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 24.07.22025 серії ВАД №479622, 24.07.2025, близько 13:30, за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини психологічного характеру, а саме ображав словесно, нецензурно висловлювався, чим завдав шкоди зі слів заявниці її ментальному здоров'ю, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що між ним та його колишню дружино відбулась сварка, домашнього насилля відносно неї не вчиняв.
Заслухавши пояснення учасника справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
За змістом ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії №454621 від 24.07.2025, 24.07.2025, близько 13:30, за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини психологічного характеру, а саме ображав словесно, нецензурно висловлювався, чим завдав шкоди зі слів заявниці її ментальному здоров'ю.
Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі чітко, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення, протокол не повинен містити розбіжностей чи не чіткого формулювання обставин вчиненого правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ч.1 ст. 173-2 КУпАП, яка ставиться у провину ОСОБА_2 , передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Суд наголошує, що об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції даної статті дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди, отже обов'язковим елементом складу адміністративного правопорушення за ст. 173-2 КУпАП є умисні дії або бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема завдання шкоди фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого.
Крім цього, психологічне насильство полягає у діяннях, спрямованих на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Оскільки умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру є обов'язковим елементом об'єктивної сторони, відповідні фактичні обставини підлягають обов'язковому детальному опису в протоколі, а також доказуванню в судовому засіданні.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених уст. 258 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП серії ВАД №479622 від 24.07.2025, що складений відносно ОСОБА_3 з об'єктивної сторони правопорушення, зазначено «ображав словесно, нецензурно висловлювався».
Вказані обставини ОСОБА_2 заперечив в судовому засіданні, вказав що не вчиняв домашнього насилля, умислу вчиняти неправомірних дій у нього не було, що не дозволяє зробити висновок про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти росії» («Malofeyeva v. russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти росії»(«Karelin v. russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно статті 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
З огляду на вимоги статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вимогами статті 251 КУпАП, визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в підтвердження провини ОСОБА_3 слід зазначити, що відповідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно Форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 24.07.2025, щодо вказаної ситуації виділено лише 1 ризик з 27, а саме: «Кривдник схильний до сильних або постійних ревнощів контролює більшу частину повсякденного життя постраждалої», вказана відмітка жодним чином не є ознакою вчинення домашнього насильства ОСОБА_4 , а навпаки наводить на висновок про відсутність вчинення неправомірних дій останнім.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які в сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП 24.07.2025 близько 13:30 за обставин, що вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме переслідування чи погрози.
Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В постанові КАС ВС від 08.07.2020 (справа № 463/1352/16-а) вказано, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, сукупністю матеріалів, досліджених у даній справі про адміністративне правопорушення, не доведено поза розумним сумнівом вини ОСОБА_3 , у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, що свідчить про відсутність в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 4 ч. 2 п. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно, вважаю необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 245, 247 ч. 1 п. 1 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-
провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня її ухвалення до Львівського апеляційного суду.
Суддя І.Я. Чорний