Справа №2-а-1208/10
21 грудня 2010 року. Солом'янський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого судді Бобровника О.В.
при секретарі Славовій Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Солом'янського району в м. Києві - про визнання дій неправомірними, зобов'язання усунути порушення, нарахувати та виплатити державну пенсію, щомісячну додаткову пенсію, як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи та щорічну допомогу на оздоровлення, -
11 листопада 2010 року Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Позивач просить суд визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва щодо нарахування та виплати йому додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю. як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнати неправомірними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Солом'янського району в м. Києві щодо нарахування та виплати йому щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва відновити перерахунок призначеної йому пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, причинену здоров'ю у розмірі 75 відсотків, та виплачувати їх з урахуванням вимог ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність по дату винесення рішення у справі з урахуванням проведених виплат, зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення в Солом'янському районі м. Києва провести йому перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру 5 мінімальних заробітних плат - за 2010 рік, зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на підставі перерахунку, проведеного Управлінням праці та соціального захисту населення в Солом'янському районі м. Києва провести виплату йому щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з розміру 5 мінімальних заробітних плат - за 2010 рік та стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Солом'янського району в м. Києві на його користь в рівних частинах витрати на правову допомогу в розмірі 450 грн.
Посилаючись на те, що Позивач має право на отримання пенсії в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, а також на отримання додаткової пенсії в розмірі 75% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, він просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва вчинити дії спрямовані на перерахунок та забезпечення виплати пенсії та щорічної допомоги йому з врахуванням положень ст.ст. 48, 50, 51, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, встановленого законом на відповідний рік.
Свої вимоги Позивач мотивує тим, що відповідно до рішення Конституційного суду України від №10-рп/2008 від 22.05.2008р. зміни, внесені Законом про бюджет на 2008 рік, до статей 48, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Незважаючи на це, додаткову пенсію та щорічну допомогу у передбачених Законом розмірах Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва йому не нараховує та не виплачує.
Разом з тим, Позивач вказує на те, що жодного разу йому не було виплачено допомогу у повному розмірі відповідно до зазначеного Закону, у зв'язку з чим він вважає свої права порушеними та звернувся до суду за їх захистом.
У судовому засіданні позивач підтримав позов та просив суд зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Солом'янського району в м. Києві здійснити перерахунок та виплату призначеної йому, як учаснику ліквідації на слідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інваліду 2 групи, державну пенсію в розмірі, передбаченому ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком за 2010 рік з розрахунку мінімальної пенсії за віком, зобов'язати відповідачів здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, в розмірі, передбаченому ст. 50 Закону України «Про статус» і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що складає щомісяця 75 % мінімальної пенсії за віком, за 2010 рік з розрахунку мінімальної пенсії за віком та зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Солом'янського району в м. Києві здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачену ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2010 рік.
Представник Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, заперечував проти задоволення позову у повному обсязі.
Представник Управління праці та соціального захисту населення в Солом'янському районі м. Києва заперечувала проти задоволення позову у повному обсязі надавши суду їх у письмовій формі.
Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в судове засідання не свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 згідно посвідчення є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. (а.с. 17-18)
Позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 1986 року, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 22.02.1991 р. № 796-ХІІ, має право на державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, згідно ст. 49 Закону.
Відповідно до ст.50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії І призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - інвалідам ІІ групи - 75 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 1 категорії згідно ст. 54 Закону № 796-ХІІ щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення, яка виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Разом з тим, згідно підпунктів 12 та 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. N 107-VI, статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було викладено у нових редакціях, і розмір додаткової пенсії для інвалідів ІІ групи був визначений в сумі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії по II групі інвалідності - не менше 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Проте згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 внесені до вказаних статей зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому з 22.05.2008р. дія статей 50 та 54 Закону № 796-ХІІ була відновлена у попередніх редакціях.
Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності 22.05.2008р. сума додаткової пенсії для інвалідів ІІ групи знову встановлена в розмірі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії по II групі інвалідності - не менше 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, розмір основної та додаткової пенсії Позивачу одночасно був врегульований по-різному і різними нормативними актами. За загальних умов у випадку правової колізії застосуванню підлягають норми нормативного акту, який є вищим за юридичною силою, тобто - в даному випадку - норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Встановлено, що у 2009 році після відновлення з 22.05.2008р. дії ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розрахунок пенсії та додаткової пенсії Позивачу здійснюється в розмірах, передбачених Постановою КМ України №530 .
Постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було встановлено інший розмір щорічної допомоги на оздоровлення зазначеним категоріям осіб, зокрема громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи підлягав виплаті такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення:
інвалідам I і II групи - 120 гривень;
учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - 100 гривень;
інвалідам III групи та дітям-інвалідам - 90 гривень.
Таким чином, у період, коли діють два однопредметні нормативно-правових акти, що по-різному регулюють встановлення розміру одноразової щорічної допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Відповідачем необґрунтовано застосовано той акт, що має нижчу юридичну силу - Постанови КМ України №530 від 28.05.2005р. та № 562 від 12.07.2008р., а Закон України, який має вищу юридичну силу, Відповідачами не застосовано.
Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації застосувало розмір зазначеної допомоги, встановлений постановою КМ України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - 120 гривень.
Разом з тим, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Кабінет Міністрів України не уповноважений на свій розсуд змінювати, у тому числі зменшувати, конкретні розміри компенсацій і допомоги, зокрема допомоги на оздоровлення, встановлені цим Законом.
Частиною 1 ст. 67 зазначеного Закону встановлено, що конкретні розміри всіх передбачених ним доплат, пенсій та компенсації підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а її ст. 75 встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
За таких обставин дії Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної державної у м. Києві адміністрації щодо виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення в меншому розмірі є протиправними.
У вимогах до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню виплат слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до п.4.1. Положення про Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.01.2007 року № 65 центр здійснює вхідний облік та контроль документів з питань призначення соціальної допомоги, інших грошових виплат, які надходять до органів праці та соціального захисту населення.
З огляду на це, вимога Позивача про визнання протиправними дій Відповідачів щодо відмови у нарахуванні та виплати йому основної та додаткової пенсій, та щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до статей 48, 51 та 54 Закону № 796-ХІІ суд вважає обґрунтованими, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню починаючи з 22.01.2010 року до дня ухвалення судового рішення по справі.
Згідно частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, відповідно до вимог статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду 11 листопада 2010 року.
Позивач також просив стягнути витрати на правову допомогу в сумі 450,00 грн., на що слід зазначити наступне.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 87 КАС ЦПК України витрати на правову допомогу належать до судових витрат.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590 «Про граничні розміри компенсаційних витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» установлено, що граничний розмір витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за доцільне відмовити у частині стягнення витрат на правову допомогу, оскільки позивачем не надано доказів того, чи надавалась йому правова допомога у ТОВ «Надія» фахівцем у галузі права, який має право на надання правової допомоги.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 99, 100, 158-163 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Солом'янського району в м. Києві - про визнання дій неправомірними, зобов'язання усунути порушення, нарахувати та виплатити державну пенсію, щомісячну додаткову пенсію, як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи та щорічну допомогу на оздоровлення задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва та Управління праці та соціального захисту населення в Солом'янському районі м. Києва щодо відмови у здійсненні перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії та щорічної допомоги на оздоровлення згідно ст.ст. 48, 51, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в період з 22 січня 2010 року до 21 грудня 2010 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва та Управління праці та соціального захисту населення в Солом'янському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 22 січня 2010 року до 21 грудня 2010 року, з урахуванням виплат здійснених за 2010 рік:
- державну пенсію відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі не менше 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком;
- щомісячну додаткову пенсію відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
- щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 5 (п'яти) мінімальних заробітних плат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: