Справа № 366/1634/25
Провадження № 2/366/654/25
24.07.2025 селище Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді Мовчана В.В., за участю секретаря судового засідання Кулик А.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом ОСОБА_1
до Іванківської селищної ради Київської області
про визнання права власності на спадкове майно
Представники учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Іванківського районного суду Київської області з позовом до Іванківської селищної ради Київської області (далі - відповідач) про визнання права власності на спадкове майно.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання за позивачем права приватної власності на спадкове майно батька - ОСОБА_2 , а саме: на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , що належав спадкодавцю ОСОБА_2 .
Позивачка зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2 . Після смерті батька стало питання про оформлення спадщини.
На день його смерті залишилось спадкове майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0.1518 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла позивачка, подала заяву про прийняття спадщини до Білана Є.Г., приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області (спадкова справа № 122/2020).
11 березня 2025 року позивачці було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку.
02 травня 2025 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Білана Є.Г., Вишгородського районного нотаріального округу Київської області з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок. У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок їй було відмовлено, оскільки не було пред'явлено правовстановлюючого документу на спадковий будинок.
Позивачка зазначає, що у 1962 році спадкодавець побудував житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 . Вказане домоволодіння він будував за власні кошти та власними силами, але ніяких правовстановлюючих документів на вказане майно не було оформлено. Документом, що підтверджує право власності на будинок є довідка Іванківської селищної ради № 151 від 12.03.2025 року (згідно із записом в погосподарській книзі № 3, о/р № 256 Іванківської селищної ради на 2021-2025 роки).
Єдиним спадкоємцем (який прийняв спадщину та частково оформив спадкове майно) після смерті - ОСОБА_2 , є позивачка - його дочка, ОСОБА_1 . Інших спадкоємців немає.
У зв'язку з тим, що Білан Є.Г., приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу, не може видати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок, позивачка змушена звертатись з даною заявою до суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2025, головуючим суддею визначено суддю Мовчана В.В.
Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 09.06.2025 відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 24.07.2025.
19.06.2025 до суду від відповідача надійшла заява, відповідно до змісту якої відповідач проти позову не заперечує, розгляд справи просить проводити без участі представника.
Позивач у підготовче судове засідання не з'явилася, проте заявою від 03.06.2025 просила розглядати справу без її участі. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з вимогами ст. 12, 13, 78, 81, 82 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Оцінка зібраних по справі доказів здійснюється за правилами, передбаченими ст. 89 ЦПК України, з врахуванням положень ст. 76-88 ЦПК України.
З наданих доказів, встановлено такі факти і обставини:
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 .
Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 .
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 між ОСОБА_5 (мовою оригіналу) та ОСОБА_4 (мовою оригіналу) ІНФОРМАЦІЯ_3 було зареєстровано шлюб.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 між ОСОБА_6 (мовою ориганілу) та ОСОБА_7 (мовою оригіналу) (прізвище після укладення шлюбу - ОСОБА_8 ) у 1988 році було зареєстровано шлюб.
Постановою приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Біланом Є.Г. позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю документів, які посвідчують право власності на житловий будинок.
На земельну ділянку площею 0,1518 га, з кадастровим номером 322081401:01:011:0019 приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Біланом Є.Г. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_1 , яка є спадкоємицею ОСОБА_2 .
Згідно записів в погосподарській книзі № 3, особовий рахунок № НОМЕР_4 , на 2021-2025 роки житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 .
Відповідно до листа Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» від 16.04.2025 № 715 право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 не реєструвалося.
Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» на вищезазначений житловий будинок виготовлено технічний паспорт (реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:0545-0731-5599-8771).
Суд, розглянувши подані матеріали, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до положень чинного на той час (на момент спорудження житлового будинку) ЦК УРСР 1963 року, вказівок по порядку ведення погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням СРСР 13.04.1979 року № 11/5, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції УРСР 31.10.1975 року за № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки сільської ради, в т.ч. і виписки із погосподарських книг.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, передбачала обов'язкову реєстрацію будинків у містах і селищах міського типу. У період чинності цієї інструкції до 13 грудня 1995 року державна реєстрація нерухомого майна у сільській місцевості не проводилася.
Таким чином, приналежність житлового будинку, з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується відповідним записом із погосподарської книги № 3, особовий рахунок № НОМЕР_4 , на 2021-2025, згідно якого вищезазначений житловий будинок рахується за ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину.
За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Верховний суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз'яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.
За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України, право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.
Позивач зверталася до приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Білана Є.Г., з метою отримання свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, однак у видачі свідоцтва їй було відмовлено, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, тому остання звернулася до суду з метою захисту своїх прав.
Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.
Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, а також враховуючи визнання позову відповідачем, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що вимоги позивачки про визнання права власності на спадкове майно підлягають задоволенню.
Питання щодо судових витрат вирішується судом відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Судом встановлено, що позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 2258, 22 грн, однак остання згодна нести всі судові витрати сама.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 200, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
1.Позов ОСОБА_1 до Іванківської селищної ради Київської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
2.Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на спадкове майно батька - ОСОБА_2 , а саме на: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Будинок розміром житлової площі 15.8 кв. метрів, розміром загальної площі 47.1 кв.
метрів, в плані під літ. «А», з господарськими будівлями та спорудами: погріб «Б», сарай «В,
Г, Д», вбиральня «Е», огорожа №1-2.
3.Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в місті Києві, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 )
Відповідач: Іванківська селищна рада Київської області (адреса: вул. І.Проскури, 7, с-ще Іванків, Вишгородського району, Київської області, ідентифікаційний код 04358000).
Повний текст рішення складено 04.08.2025.
Суддя Віталій МОВЧАН