"11" вересня 2025 р. Справа № 363/3612/25
11 вересня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
До суду надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, зі змісту протоколу серії ЕПР1 за №358194 від 11.06.2025 року, складеному відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП вбачається, що 11.06.2025 року о 08 год. 00 хв. в м. Вишгороді по вул. Шолуденка, 19, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки Skoda Octavia, д/н НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Драгер» 0180, проба позитивна - 0,39 % проміле. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п 2.9 (а) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 з обставинами, викладеними в протоколі не погодився, пояснив, що його дійсно зупинили працівники поліції, але він пояснив їм, що поспішає на роботу, вони можуть проїхати з ним та там все з'ясувати. Під час зупинки, він був впевнений в собі. Так, дійсно напередодні він вживав трохи алкогольних напоїв, але дуже мало. В цей день вже після того, як на нього було складено протокол, він самостійно звернувся до медичного закладу, де при дослідженні його крові, спиртів, ізомерів виявлено не було. Також додав, що працівники поліції зупинили його без жодних на те підстав.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Пустовий Б.В. просив суд закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу правопорушення, оскільки жодних підстав для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , передбачених ст. 35 ЗУ «Про Національну поліції», працівники поліції не мали. Отже неправомірність й безпідставність зупинки поліцейськими водія ОСОБА_1 , що суперечить ЗУ «Про Національну поліцію», ЗУ «Про дорожній рух» й ПДР України, формальне та упереджене виконання ними обов'язків щодо документування вказаних подій є підставою вважати всі наступні дії поліцейських та здобуті дані - неправомірними. Матеріали справи не містять ознак сп'яніння, нібито виявлених у ОСОБА_1 . Згідно показань спеціального технічного засобу «Драгер» від 11.06.2025 року - у ОСОБА_1 наявний показник 0,39 % проміле, в той же час, згідно норм міжнародного права, вміст алкоголю для визначення стану сп'яніння не повинен перевищувати 0,5 % проміле. ОСОБА_1 відмовився підписати висновок результатів огляду технічного приладу на стан сп'яніння, отже не погодився з його результатами, при цьому працівник поліції не запропонував йому проїхати до медичного закладу та відразу склав протокол.
Так, вислухавши ОСОБА_1 , його захисника Пустового Б.В., дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Відповідно до ст. 1 КУпАП України, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Стаття 14 ЗУ «Про дорожній рух» зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію» - поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 1.3 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001року за №1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Так, відповідно до вимог п. 2.9. (а) ПДР України - водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Стаття 266 КУпАП визначає, що особи, які керують зокрема транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння. Так, огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан сп'яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння, в інших закладах забороняється. При цьому о гляд осіб на стан сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан сп'яніння, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан сп'яніння, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що порядок оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП встановлено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року за №1395. Так, відповідно до розділу Х цієї Інструкції, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають зокрема у стані сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану сп'яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
Вищевказані вимоги також дублюються Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року за №1103, де передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають зокрема у стані а сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Так, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Крім того, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року за №1452/735 - огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Суд звертає увагу на те, що згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При цьому відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також ст. 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП - доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Таким чином, зі змісту зазначених норм закону вбачається, що особа уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановивши наявність усіх складових складу адміністративного правопорушення, зобов'язана скласти протокол, в якому в обов'язковому порядку має бути зазначені суть адміністративного правопорушення, тобто, дії особи, які відповідають диспозиції ст. 130 КУпАП та утворюють об'єктивну сторону складу зазначеного правопорушення.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за №358194 від 11.06.2025 року, складеним відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлено, що11.06.2025 року о 08 год. 00 хв. в м. Вишгороді по вул. Шолуденка, 19, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки Skoda Octavia, д/н НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Драгер» 0180.
Зазначеним протоколом про адміністративне правопорушення зафіксовано обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 , в ньому відображені необхідні й передбачені ст. 256 КУпАП відомості. Так, протокол оформлений компетентною уповноваженою особою в межах повноважень, наданих особі, яка його склала, в протоколі викладено місце, час вчинення і суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за №358194 від 11.06.2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на факт роз'яснення його процесуальних прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що зроблена відмітка у протоколі, та є підпис особи, яка притягається до відповідальності. Вказаний протокол підписано особою, що його склала та самим ОСОБА_1 .
Відомості про те, що ОСОБА_1 оскаржував у встановленому законом порядку дії працівників поліції за фактом складання протоколу у справі також відсутні. А відтак, на підставі викладеного, суд доходить висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за №358194 від 11.06.2025 року відповідає вимогам, установленим ст. 256 КУпАП та Інструкції №1376.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Також згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 40 ЗУ "Про Національну поліцію" - поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення.
Викладені в протоколі обставини підтверджується також і матеріалами відеозапису доданими до матеріалів справи.
Так, із зазначеного відеозапису вбачається, що поліцейські спочатку наздоганяють автомобіль марки Skoda Octavia, д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та зупиняють його, при цьому ОСОБА_1 веде себе агресивно, посилаючись на те, що відсутня причина його зупинки, що він поспішає на роботу. Інспектор Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, вказавши на наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, висунув вимогу про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та запропонував пройти огляд за допомогою технічного засобу на місці зупинки, що передбачено ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ від 17.12.2008 року за №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України за №1452/735 від 09.11.2015 року. На пропозицію пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки спочатку водій ОСОБА_1 відмовився, а після того, як працівник поліції роз'яснив йому наслідки такої відмови - погодився і самостійно обрав упаковану трубку для продуття і, після продуття приладу «Драгер» та ознайомлення з результатами тесту - 0,39%, жодних заперечень, або незгоди з його результатами, необхідності проведення оглядув закладі охорони здоров'я не висував, на запитання працівника поліції, дав відповідь, що вживав алкогольні напої напередодні ввечері. Працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 те, що стосовно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАп та роз'яснили його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, після чого склали протокол та вручили його копію водію.
Таким чином на відеозапису, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зафіксовані події щодо обставин, викладених у протоколі серії ЕПР1 за №358194 від 11.06.2025 року, за яких водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Оглянутий судом вказаний відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Зазначений відеозапис є одним із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення, на якому зафіксована подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також суд враховує, що відповідно до положень ч. 2 ст. 266 КУпАП - огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів; під час проведення огляду осіб, поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У даному випадку огляд водія на стан сп'яніння відбувався із застосуванням технічних засобів відеозапису, що у розумінні положень ч. 2 ст. 266 КУпАП є самодостатнім способом дотримання процедури огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, письмові докази, додані до протоколу, а саме: - направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 11.06.2025 року, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням власних технічних засобів, результат тесту за №644 від 11.06.2025 року - 0,39 % проміле, копія постанови серії ЕАН за №4942853 від 11.06.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, копія посвідчення водія ОСОБА_1 - підтверджують факт керування ОСОБА_1 11.06.2025 року автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, тобто вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час розгляду справи судом не встановлено будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що працівники патрульної поліції були упереджені при фіксації вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та при складанні щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як і не встановлено будь-яких даних про застосування щодо нього незаконних методів примусу чи інших дій, які б могли призвести до порушення його прав.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, положення цієї статті передбачають, що обставини, які утворюють елементи складу правопорушення, можуть встановлюватися на основі сукупності в тому числі і непрямих доказів, за умови, що логічний аналіз їх взаємозв'язку підтверджує відповідні обставини.
При цьому доказування часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі всіх доказів, які вказують на характер дій, спосіб вчинення діяння, обстановку, в якій діяла особа, тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність або недоведеність винуватості особи поза розумним сумнівом.
Саме таким принципом і потрібно керуватися у даному випадку, проаналізувавши надані докази у справі і, навівши аргументи, чому вони у сукупності доводять факт керування ОСОБА_1 11.06.2025 року транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином судом повно, всебічно, об'єктивно й неупереджено досліджено письмові матеріали, матеріали відеозапису, надані уповноваженим правоохоронним органом (протокол про адміністративне правопорушення, направлення, акт, результат огляду тощо), які зібрані й задокументовані органом Національної поліції без участі суду.
Суд вважає, що зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Положеннями п. 8 та п. 11 ч. 1 ст. 23 ЗУ від 02.07.2015 року за №580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що поліція, відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, а також регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР України його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Статтею 35 ЗУ «Про Національну поліцію» встановлений перелік підстав для зупинки працівниками поліції транспортного засобу.
За приписами п. 2.4 ПДР України - на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у п. 2.1 ПДР України. Тоді як згідно п. 2.5 ПДР України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи з наведених вище правових норм - право органів Національної поліції зупиняти транспортний засіб, перевіряти наявність зазначених у п. 2.1 ПДР України документів та вимагати пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції кореспондується із обов'язками водія, передбаченими вказаними Правилами дорожнього руху.
Крім того, у зв'язку з вторгненням російської федерації на територію нашої держави з 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, згідно указу Президента України за №64/2022 від 24.02.року Про введення воєнного стану в Україні», з наступними змінами.
Згідно з Порядком перевірки документів у осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 29.12.2021 року за №1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред'явлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення.
Все вищевказане узгоджується зі ст. ст. 32, 35 Закону України «Про Національну поліцію» за №580-VIII від 02.07.2015 року.
З огляду на правовий аналіз норм ПДР України, незгода водія із причинами зупинки транспортного засобу або його необізнаність про це, ненадання працівниками поліції доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, не позбавляє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України. Водночас, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
До того ж, наявність або відсутність законних причин для зупинки транспортного засобу не входять до складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак не підлягають доказуванню у даній справі та не є підставою для скасування постанови суду.
Твердження ОСОБА_1 про те, що його було зупинено безпідставно суд не приймає до уваги, оскільки це спростовується відеозаписом, з якого вбачається, що причиною зупинки його транспортного засобу було те, що пасажир не був пристебнутий ременем безпеки, в подальшому поліцейський побачивши ознаки алкогольного сп'яніння запропонував пройти йому відповідний огляд.
Як вже зазначалося вище, відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП - огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться у присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. А ч. 5 цієї статті КУпАП зазначено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Судом під час розгляду зазначеної справи встановлено, що інспектор Вишгородського РУП, вбачаючи у водія транспортного засобу ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, водій ОСОБА_1 пройшов такий огляд із застосуванням приладу Драгер 0180, за результатами якого встановлено - 0,39 % проміле. Водій ОСОБА_1 зазначений результат не оспорював на проходженні огляду в медичному закладі не наполягав, більш того, не заперечував факту вживання ним напередодні алкогольних напоїв. Факт огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер» зафіксований у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується також матеріалами відеозапису з нагрудної камери інспектора Вишгородського РУП та матеріалами справи та результатами тесту.
11.09.2025 року суду ОСОБА_1 спрямований висновок експертного дослідження від 11.09.2025 року, з якого слідує, що останній самостійно пройшов огляд у медичному закладі 11.09.2025 року о 11 год. 30 хв. та при судово-токсикологічному дослідженні в його крові спиртів та їх ізомерів не виявлено. Судом встановлено та не оспорюється самим ОСОБА_1 , що вказаний огляд ним проведений без участі поліцейського, поза межами встановленого двохгодинного терміну, тобто з порушенням порядку, передбаченого ст. 266 КУпАП, а відтак такий огляд вважається недійсним. Зазначені висновки, надані суду через певний проміжок часу після складання протоколу, крім того, вони суперечать іншим доказам, наявним в матеріалах справи (протоколу, направленню, акту, результатам огляду, матеріалам відеозапису тощо).
Суд звертає увагу, що іншої процедури проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, окрім зазначеної в ст. 266 КУпАП не існує та нормами чинного законодавства не передбачено.
Доводи представника ОСОБА_1 про те, що із наданого суду відеозапису не вбачається моменту виявлення ознак алкогольного сп'яніння у останнього, що працівники патрульної поліції не вказали на певні ознаки його сп'яніння та не вчинили жодних дій щодо їх виявлення і перевірки, а тому нібито працівниками поліції було порушено процедуру запропонованого огляду на стан сп'яніння, є безпідставними, виходячи з того, що як вбачається з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, виявлені працівниками поліції у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння були перелічені, зазначені документи підписані працівниками поліції.
Крім того, посилання адвоката на те, що відеофіксація обставин, викладених в протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 відбувалася з порушенням закону, судом не приймаються теж, оскільки ст. 251 КУоАП встановлені джерела доказів у справах про адміністративні правопорушення, при цьому вказаною нормою закону не встановлено вичерпний перелік документів чи інших джерел інформації, які можуть бути доказами, а відтак відеозапис, здійснений працівником поліції, що містить фактичні дані щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено ст. 251 КУпАП.
Крім того, чинними нормами КУпАП не встановлено вимог щодо визнання доказів недопустимими, а тому наявний у справі відеозапис, проведений поліцейським у цьому провадженні, на якому зафіксовано спілкування поліцейських з ОСОБА_1 та огляд на стан сп'яніння, є належним і допустимим доказом.
Щодо доводів захисника Пустового Б.В. про те, що мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп'яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг на літр видихуваного повітря, що становить згідно таблиці перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і видихуваному повітрі 0,5 проміле, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, ст 8 Віденської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, з доповненнями, внесеними Європейською угодою від 01.05.1971 року, міститься норма про те, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування транспортними засобами під дією алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є не сумісним із керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю у крові у відповідності з національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові чи 0,25 мг на літр повітря, що видихається. Проте, Конвенція не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0,5 % у повітрі, що видихається, що й має місце в національному законодавстві України, яким встановлено мінімальний показник рівня алкоголю у крові 0,2 %. А відтак у суду відсутні підстави вважати, що вказаний результат тесту - 0,39 % проміле знаходиться в межах можливої похибки вимірювань.
Інші доводи особи, яка притягається до відповідальності, а також висловлена ним позиція судом не приймаються до уваги, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та не впливають на висновки суду.
За порушення встановлених правил співіснування особа піддається примусу у вигляді накладення стягнення, користуючись яким, суспільство забезпечує погодженість особистих і суспільних інтересів, скеровує поведінку особи у необхідне, суспільно корисне русло. Отже, юридична відповідальність для особи застосовується невідворотно, якщо є позитивно виражені умови для настання такої відповідальності та немає негативно виражених умов для її усунення. Відповідальність є мірою людини. Людина постає вольовою особою завдяки розуму, а завдяки волі і свободи вона відповідає за свої вчинки. Так, юридична відповідальність передбачає для порушника настання обов'язків зазнавати несприятливих наслідків у вигляді особистого, майнового та іншого характеру, вид і міра яких передбачені санкціями правових норм. Вид і міра за вчинення діяння, передбаченого ст. 130 КУпАП втратило значення, як дрібного делікту, оскільки роками відповідальність за такі діяння посилюється та є резонансними в національній системі права через настання суспільно небезпечних наслідків, а відтак діяння за ст. 130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
За таких обставин, на підставі вищевикладених норм закону, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, належними та допустимим і доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, суд, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність та вважає за можливе призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 130, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області на протязі десяти днів.
Суддя О.П. Дьоміна