Справа №2-8358/10р.
20 грудня 2010 року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого -судді Цокол Л.І.
при секретарі Шарапа М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду і просить розірвати шлюб, зареєстрований між нею та відповідачем, а також стягнути з відповідача аліменти на утримання двох малолітніх дітей в розмірі еквівалентному 250 ЄВРО по офіційному курсу НБУ щомісячно,залишити проживання дітей з позивачем, зобов'язати відповідача щорічно оплачувати відпочинок дітей та не заважати їх оздоровленню і розвитку . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спільне життя з відповідачем не склалось, і вони проживають окремо. При цьому всі обов'язки по утриманню та вихованню малолітніх дітей несе тільки вона.
Відповідач ОСОБА_2 вимоги позивача визнав, підтвердив , що з травня 2010 року вони з позивачем сімейних відносин не підтримують, діти проживають з матір'ю, проти чого він не заперечує, також відповідач визнав запропонований позивачем розмір аліментів на утримання дітей.
Суд вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного.
Судом встановлено наступне.
Сторони зареєстрували шлюб 12 червня 2002 року . Від шлюбу мають двох малолітніх дітей : сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Між сторонами відсутнє взаєморозуміння щодо шлюбних відносин, що стало підставою припинення ведення спільного господарства та подружніх стосунків. З травня 2010 року сторони проживають фактично окремо і не підтримують сімейних відносин. Виховання дітей та їх утримання здійснює лише позивач.
Відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст.112 цього ж кодексу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Відповідно до частини другої цієї статті суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено , що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до частини третьої ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини(аліменти)присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини першої ст.183 цього кодексу частка заробітку (доходу) матері, батька , яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
З часу припинення шлюбних відносин , окремого проживання та часу знаходження позову в суді , примирення між сторонами не відбулось. Кожна з сторін не вважає можливим збереження сім»ї. Так, сторони посилались на відсутність можливості примирення між ними.
При таких обставинах суд приходить до висновку , що дальше спільне життя подружжя та збереження їх сім»ї неможливе, оскільки буде суперечити інтересам кожної з сторін та їх малолітньої дитини.
При цьому відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, що безумовно є підставою для стягнення аліментів в примусовому порядку.
Визначаючи розмір аліментів, суд враховує, що позивач і відповідач є працездатними особами , що відповідач погоджується з визначеним розміром аліментів і вважає, що стягнення аліментів в розмірі гривневого еквівалента 250 ЄВРО за офіційним курсом НБУ на утримання двох дітей буде відповідати інтересам дітей , дружини та можливості платника аліментів сплачувати їх.
Таким чином, позовні вимоги в частині розірвання шлюбу та стягнення аліментів обґрунтовані і підлягають задоволенню, судові витрат - стягненню з відповідача.
Під час судового розгляду було встановлено, що діти проживають разом з позивачем, зареєстровані за місцем її проживання. Відповідач не заперечує проти вказаних обставин, отже спору між сторонами в даному випадку не має.
Вимоги позивача про зобов'язання відповідача щорічно оплачувати літній відпочинок дітей та не заважати їх оздоровленню і розвитку не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Позивачем не визначено розміру грошових коштів необхідних для здійснення відпочинку дітей, та не наведено його обґрунтування. В даному випадку позивач має можливість вирішити питання про стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання дітей. Питання виховання дітей вирішується батьками спільно. У разі здійснення перешкод у здійсненні своїх батьківських прав або порушення прав дитини, спір між батьками може бути вирішений в судовому порядку.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 84, 110-112, 182,183,191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 8,10,60,208,212,213,214,215,367 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 12 червня 2002 року за актовим записом №233 у відділі реєстрації записів актів громадянського стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженця м. Києва на користь ОСОБА_1 на утримання малолітніх дітей : сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі еквівалентному 250 ЄВРО по офіційному курсу НБУ щомісячно, починаючи з 26 листопада 2010 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття, а в подальшому з вирахуванням тієї рівної частки що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
В решті вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 300 гр. в дохід держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120гр.
Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти діб.
Суддя