№ 2-234/10
21 грудня 2010 року м.Київ
Печерський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого судді Козлова Р.Ю.
при секретарі Адерейко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», відділення №229 Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту та зустрічним позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивачка звернулась до суду із позовом про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 28 серпня 2009 року відкрито провадження у даній справі.
Представник відповідача користуючись своїм правом 22.09.2009 року звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка протокольною ухвалою суду від 22.09.2009 року прийнята для спільного розгляду із основним позовом.
До початку судового розгляду справи представник позивачки ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про направлення справи за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.
При подачі даного позову позивачка обрала підсудність відповідно до правил ч.5 ст. 110 ЦПК України, відповідно до якої позови про захист прав споживачів можуть пред'являтись також за місцем проживання чи перебування споживача за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Разом з тим, застосування Закону України «Про захист прав споживачів», які виникають з кредитних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову, є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання, які передують укладенню договору.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їх місцезнаходженням.
Зі змісту позивних вимог вбачається, що позивачка у своєму позові фактично ставить вимогу про визнання кредитного договору недійсним.
Разом з тим, правовідносини, які виникли між сторонами даної справи за своєю природою не є споживчими, а відтак посилання позивачки на те, що даний спір повинен вирішуватись судом за місцем її проживання, як споживача послуг банку є помилковим.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач знаходиться поза межами адміністративної території Печерського району м. Києва.
Оскільки після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, справа підлягає передачі на розгляд Шевченківському районному суду м. Києва в порядку п.2 ч.1 ст. 116 ЦПК України.
Керуючись п.2 ч.1ст.116 ЦПК України, суд -
Передати на розгляд Шевченківському районному суду м. Києва справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», відділення №229 Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту та зустрічним позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва шляхом подання відповідної заяви протягом п'яти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: