Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/3082/25
Номер провадження: 3/511/1303/25
"11" вересня 2025 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Ільяшук А. В розглянувши матеріали, що надійшли з Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області щодо притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 460144 від 06 вересня 2025 року, 13 серпня 2025 року близько 15 години 04 хвилини за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилялася від виконання батьківських обов'язків, а саме: вживала алкогольні напої та знаходилася в стані алкогольного сп'яніння, що унеможливлювало виконання нею своїх батьківських обов'язків щодо виховання та догляду за її дітьми, 2014 та 2009 року народження.
Позиція учасників справи.
ОСОБА_1 не з'явилася у судове засідання, належним чином повідомлялася про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки не повідомила.
Дослідивши фактичні обставини справи, надавши оцінку доказам, суд прийшов до наступних висновків.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
З огляду на викладене суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.
Згідно статті 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення надано наступні докази, а саме:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 460144 від 06 вересня 2025 року;
-електронний рапорт;
-рапорт поліцейського СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області Олексія Печерога;
-пояснення ОСОБА_2 ;
-пояснення ОСОБА_3 ;
-пояснення ОСОБА_1 ;
-пояснення ОСОБА_4 .
Частина друга статті 184 КУпАП перебачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей - повторно, протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Водночас матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 притягувалася до адміністративної відповідальності протягом року за ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Статтею 280 КУпАП встановлено обов'язок суду з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
У відповідності з положеннями статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно статті 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України "Про міжнародні договори" від 22 грудня 1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії» від 30 травня 2013 року, у випадку коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 КУпАП.
Керуючись статтями 33, 40-1, 247, 283, 284, 307- 308 КУпАП, суд, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 184 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Роздільнянський районний суд Одеської області протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя: А. В. Ільяшук