Справа № 521/2786/25
Номер провадження:1-кс/521/923/25
29 серпня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши заяву слідчого судді Хаджибейського районного суду міста Одеси ОСОБА_4 про самовідвід від розгляду нею скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Хаджибейської (Малиновської) окружної прокуратури м. Одеси, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення суддею Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, -
На розгляд слідчого судді Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшла заява слідчого судді Хаджибейського районного суду міста Одеси ОСОБА_4 про самовідвід від розгляду нею скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Хаджибейської (Малиновської) окружної прокуратури м. Одеси, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення суддею Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 кримінальних правопорушень.
В обґрунтування заяви про самовідвід слідчий суддя зазначила, що зі змісту скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Хаджибейської (Малиновської) окружної прокуратури м. Одеси, заявник просить внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно судді Приморського районного суду м. Одеси, а саме ОСОБА_6 .
Враховуючи, що в даній скарзі ОСОБА_5 просить внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості відносно судді ОСОБА_6 , із рішенням якої він не згодний, але суддя ОСОБА_4 , як слідча суддя вже висловила свою правову позицію щодо можливості внесення заяв до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо до дій суддів, з рішенням якого скаржник не згодний, тому убачаються підстави для самовідводу.
Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Слідчий суддя ОСОБА_4 вважає, що вищевказане може породжувати сумніви у заявника щодо її безсторонності чи неупередженості під час розгляду скарги, та з метою дотримання вимог ст. 75 КПК України, а також забезпечення її об'єктивного розгляду, слідчий суддя вважає за необхідне заявити самовідвід по розгляду вищевказаної скарги.
Заявник ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце з розгляду скарги, не з'явився.
Прокурор не заперечувала проти задоволення вказаної заяви.
Вивчивши заяву про самовідвід, заслухавши думку прокурора, слідчий суддя вважає, що заява підлягає задоволенню, за наступних підстав.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості колегія суддів вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Оцінивши викладені суддею ОСОБА_4 доводи самовідводу, слідчий суддя вважає, що ці доводи можуть свідчити про сумніви щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні при наявності інших обставин, які викликають сумнів у його упередженості.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції (серед інших) є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 412 КПК України, є ухвалення судового рішення незаконним складом суду.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що під час розгляду заяви встановлені обставини, які можуть свідчити про упередженість судді ОСОБА_4 , тобто слідчим суддею встановлені підстави для задоволення заяви про самовідвід, які передбачені п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Керуючись ст.ст. 75, 369-372, 409, 412 КПК України, слідчий суддя, -
Заяву слідчого судді Хаджибейського районного суду міста Одеси ОСОБА_4 про самовідвід від розгляду нею скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Хаджибейської (Малиновської) окружної прокуратури м. Одеси, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення суддею Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, - задовольнити.
Кримінальне провадження з розгляду скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Хаджибейської (Малиновської) окружної прокуратури м. Одеси, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення суддею Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 кримінальних правопорушень передати до канцелярії Хаджибейського районного суду м. Одеси для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_7