Справа № 946/3671/25
Провадження № 2/946/2850/25
10 вересня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Бортейчука Ю.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Іванової Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У травні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовує тим, що
13.02.2024 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Макс Кредит» кредитний договір у формі електронного документа № 00-9625548 на суму 32 691,12 грн. Відповідачка, за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт Первісного Кредитора та ознайомилася з актуальною редакцією Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ». Після чого добровільно без примусу чи тиску Відповідачка заявила про бажання отримання коштів, зареєструвалась на сайті Кредитодавця, під час чого пройшла процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту, тобто вказала свої персональні ідентифікаційні дані. Таким чином, під час укладення Кредитного договору Первісним кредитором здійснено ідентифікацію та верифікацію Відповідача згідно з вимогами, встановленими Постановою НБУ «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», що передбачено та погоджено умовами Кредитного договору. Згідно з Правилами, до укладення Кредитного договору, Позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано Паспорт споживчого кредиту. Оскільки Відповідачка погодилась з умовами, запропонованими в Паспорті споживчого кредиту, шляхом його підписання за допомогою одноразового ідентифікатора, Первісний кредитор сформував та надав Відповідачці оферту щодо укладення Кредитного договору. Отже, Кредитний договір підписано Відповідачкою шляхом введення одноразового ідентифікатора - 84738, що є належним і допустимим доказом укладення правочину між сторонами. Після здійснення акцепту Позичальником Кредитодавець наклав на Кредитний договір кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника із кваліфікованою електронною позначкою часу. Вказані дії підтверджуються положеннями Кредитного договору, а також Довідкою про ідентифікацію. Відповідно до умов Кредитного договору, Позичальник зобов'язується сплатить Кредитодавцю комісію за надання кредиту в сумі 660,00 грн., порядок сплати якої визначено умовами Кредитного договору. Отже, Позичальнику перераховується сума в розмірі 6 600,00 грн. На виконання умов Кредитного договору, 13.02.2024 року Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі Онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідачка прийняла пропозицію Кредитодавця. Первісний Кредитор, виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів з повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від ТОВ «Платежі Онлайн» з відміткою та додатком до нього.
21.10.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу №21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до реєстру Боржників за Договором Факторингу, Акту прийому-передачі до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 32 691,12 грн.
Згідно відповіді відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 11.06.2025 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.75).
Ухвалою суду від 11.06.2025 року було відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд цивільної справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін та відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. (а.с.76).
Ухвалою суду від 11.06.2025 року витребувано докази по справі.(а.с.77)
Укрпоштою надіслано відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позову з додатком, проте поштовий конверт повернувся із довідкою про невручення - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Судом були вжиті вичерпні засоби для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Так, існуюча практика судів України, в тому числі і практика Верховного Суду, визначає, що неотримання стороною провадження судового виклику, надісланого на її адресу у визначеному законом порядку, зокрема повернення такого виклику за закінченням терміну зберігання у поштовому відділенні або відмова від отримання, вважається належним повідомленням сторони про виклик.
Зазначені обставини дають змогу суду дійти висновку про наявність даних про своєчасне сповіщення відповідача про місце і час розгляду справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечував щодо заочного розгляду справи.
При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Таким чином, відповідачка про розгляд справи повідомлена належним чином, однак, у встановлений судом строк відповідачкою не було подано відзиву на позов, не було надано заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.2 ст.281 розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи те, що відповідачка своїм правом на подання відзиву не скористалася, про відкриття провадження була повідомлений належним чином а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом положень ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У судовому засіданні встановлено, що 13.02.2024 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «МАКС КРЕДИТ» кредитний договір № 00-9625548 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору. (а.с.17-21).
Відповідачка підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 84738. Зокрема, 13.02.2024 12:45:29 год. відповідачка ввела ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.(а.с.25)
Підписанням договору відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Відповідно до п. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Згідно з ст.ст. 5-6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту.
Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Згідно ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідачка, за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт Первісного Кредитора та ознайомився з актуальною редакцією Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ». Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідачка заявила про бажання отримання коштів, зареєструвалась на сайті Кредитодавця, під час чого пройшла процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту, тобто вказав свої персональні ідентифікаційні дані.
Згідно з Правилами, до укладення Кредитного договору, Позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано Паспорт споживчого кредиту.
Відповідачка погодилась з умовами, запропонованими в Паспорті споживчого кредиту, шляхом його підписання за допомогою одноразового ідентифікатора, Первісний кредитор сформував та надав відповідачці оферту щодо укладення Кредитного договору.
Отже, Кредитний договір підписано відповідачкою шляхом введення одноразового ідентифікатора 84738, що є належним і допустимим доказом укладення правочину між сторонами. Після здійснення акцепту Позичальником, Кредитодавець наклав на Кредитний договір кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника із кваліфікованою електронною позначкою часу, що підтверджується положеннями Кредитного договору, а також Довідкою про ідентифікацію.
Відповідно до умов кредитного договору відповідачка отримала кредит в сумі 6 600 гривень строком на 360 днів зі сплатою 870,80 відсотків річних від суми кредиту.
Під час укладення Кредитного договору сторонами було узгоджено всі істотні умови, зокрема розмір кредиту в сумі 6 600,00 грн., валюту надання, строк дії договору та порядок кредитування. Дане погодження умов, а також підписання Кредитного договору Відповідачем із використанням одноразового ідентифікатора як засобу електронного підпису, свідчить про його належне та добровільне волевиявлення на укладення електронного правочину.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором .
На виконання умов Кредитного договору, 13.02.2024 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» на платіжну картку № НОМЕР_1 , що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідачка прийняла пропозицію Кредитодавця.
Первісний Кредитор виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» з відміткою та додатком до нього.
Відповідачка належним чином не виконала свого зобов'язання щодо повернення коштів, за нею виникла заборгованість у розмірі - 32 691,12 грн., яка складається з наступного: 7 260,00 грн. - заборгованість по кредиту; 25 431,12 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн. - штрафні санкції згідно умов договору, що підтверджено випискою з особового рахунку за період 21.10.2024 - 04.05.2025.
21.10.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" укладено Договір факторингу №21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором.
У порядку та на умовах, визначених у Договорі Факторингу, позивач зобов'язався передати (сплатити) первісному кредитору суму фінансування, а первинний кредитор зобов'язався відступити позивачу права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.
Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу №21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024 від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 32 691,12 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024. Також, на підтвердження переходу права вимоги за Реєстром Боржників до Договору Факторингу, в матеріалах справи наявна платіжна інструкція, що свідчить про сплату ціни продажу.
ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" не здійснювало нарахувань за кредитним договором.
Банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином, в той же час Відповідачка порушила умови Кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк.
Загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 00-9625548 від 13.02.2024 становить 32 691,12 грн., яка складається з 7 260,00 грн. - заборгованість по кредиту; 25 431,12 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Заборгованість розрахована станом на дату укладання до договору факторингу укладеного між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" на момент його відступлення.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Зобов'язання боржника за договором повернути кредитору, отриману грошову суму та винагороду за користування грошима, на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Отже, правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов'язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманого кредиту та винагороди за користування грошима, а кредитор має право, - вимагати повернення наданого кредиту та сплати процентів.
Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Згідно до положень п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочинів.
Положення статті 514 ЦК України визначають « до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не передбачено договором або законом».
Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, відповідно до ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За умовами ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 525, ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Правовідносини з надання кредиту за своєю правовою природою є договірними правовідносинами. Отже, якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями статей 207, 640 ЦК України та уклали кредитний договір, у якому передбачили умови його виконання, то ці умови мають виконуватись і свідчать про те, що момент досягнення домовленості настав.
Також, статтею 617 ЦК України передбачено особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Оскільки, відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом - то ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" вважає за доцільне користуватись обсягом прав, якими був наділений попередній кредитор, але в межах, що не суперечать нормам законодавства щодо позовної давності.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом
Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст.1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Відповідно до ст. 514, ч.1 ст.516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Умови кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті.
Відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, процентами, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.509,526,1054 ЦК України, відповідачка зобов'язання за вказаним договором не виконала.
Відповідно до вимог ст.12,13,77,78,79,80,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, суд вважає можливим позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 00-9625548 від 13.02.2024 у розмірі 32 691,12 грн., яка складається з 7 260,00 грн. - заборгованість по кредиту; 25 431,12 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч.1, 2, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, за змістом яких судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.2-4 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.1-3, 8 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг (акт є невід'ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025 року) адвокатським бюро «Тараненко та партнери», в особі керуючого бюро - адвоката Тараненка А.І. надані такі послуги: складання позовної заяви - 5 000 гривень; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника - 1 000 гривень; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 00-9625548 від 13.02.2024 на рахунок боржника, яким є ОСОБА_1 підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №00-9625548 від 13.02.2024 року на рахунок боржника, яким є ОСОБА_1 . Всього вартість виконаної роботи складає 7 000 гривень.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 гривень.
Керуючись ст. 11-13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 279, 280-284 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження юридичної особи: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956, до ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956) суму заборгованості за кредитним договором №00-9625548 від 13.02.2024 року станом на момент звернення до суду у розмірі 32 691 (тридцять дві тисячі шістсот дев'яносто одна) грн. 12 коп., що складається з: заборгованості по кредиту - у розмірі 7 260,00 грн., заборгованості за відсотками - у розмірі 25 431,12 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956) судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Ю.Ю.Бортейчук