Справа № 606/1492/25
про залишення позовної заяви без руху
11 вересня 2025 року м. Теребовля
Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Мельник А.В., ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Теребовлянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства,
ОСОБА_1 звернулась через свого представника адвоката Кобринчук О.М. до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Теребовлянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому просить:
- визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком неповнолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась в м. Теребовля, Теребовлянського району, Тернопільської області;
- виключити відомості про батька, ОСОБА_3 , в актовому записі №74 від 18.03.2021 про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась в м. Теребовля, Теребовлянського району, Тернопільської області, складеного Теребовлянським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ);
- внести зміни до актового запису №74 від 18.03.2021 про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась в м. Теребовля, Теребовлянського району, Тернопільської області, складеного Теребовлянським Районним відділом реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) замінивши прізвище дитини із " ОСОБА_5 " на " ОСОБА_6 ", по батькові дитини із " ОСОБА_7 " на " ОСОБА_8 ", у графі батько дитини зазначити: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, та місить такі недоліки.
Так, відповідно до частини п'ятої статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частини шостої статті 175 ЦПК України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Разом з тим дана позовна заява вказаним вимогам закону не відповідає з огляду на таке.
Так, відповідно до частин третьої та четвертої статті 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Згідно частини першої статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що позов про визнання батьківства може бути пред'явлений, зокрема, матір'ю дитини лише у разі, якщо мати не перебуває у шлюбі та запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України.
Разом з тим зі змісту позовної заяви вбачається, що дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про визнання батьківства якої звернулась позивач з цим позовом, народилась до спливу десяти місяців після припинення шлюбу з ОСОБА_3 .
При цьому відповідно до частини другої статті 122 СК України дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
Вказані обставини в сукупності позбавляють суд можливості встановити наявність чи відсутність визначених частиною четвертою статті 128 СК України підстав для прийняття цього позову.
При цьому суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.
Окрім того, відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частини першої статті 4 ЗУ "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1211,2 грн.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» чітко визначений перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору. Так, від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів позивач звільнена.
ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за всі заявлені вимоги у зв'язку із тим, що вона є багатодітною матір'ю.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосудця та дотримання принципу забезпечення рівних процесуальних прав і обов'язків учасників судового процесу.
Відповідно до положень частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Разом з тим, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В силу вимог статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, чи зменшення їх розміру являється майновий стан сторони, який позбавляє її можливості здійснити оплату судового збору у визначеному Законом розмірі при зверненні з позовом до суду.
В обґрунтування клопотання ОСОБА_1 надає посвідчення батьків багатодітної родини ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 . Доказів щодо її майнового стану не надано.
З огляду на викладене, клопотання позивача про звільнення сплати судового збору є необґрунтованим.
Отже, у даному випадку позивачу слід було сплатити судовий збір за подання даної позовної заяви, у якій заявлено три вимоги немайнового характеру, судовий збір у розмірі 3633,60 грн (1211,20 грн. х 3) та надати суду докази сплати судового збору.
Доказів сплати позивачем судового збору в порядку і розмірі, встановленому законом, до позовної заяви не додано.
Відповідно до частин першої, другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, її належить залишити без руху, встановивши строк для усунення вказаних вище недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, ка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Теребовлянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя А.В.Мельник