Справа № 500/3786/25
10 вересня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грицюка Р.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі відповідач 1), Комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі відповідач 2), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідачів стосовно своєчасно інформування позивача про прийняте рішення Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 (з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації), оформленого протоколом від 18.03.2025 за №39 та необґрунтоване зволікання з наданням позивачу письмового повідомлення про причини такої відмови за встановленою формою та неприйняття рішення про продовження строку дії відстрочки від мобілізації позивачу;
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 (з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації) в частині відмови позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, оформлене протоколом від 18.03.2025 за №39;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 та Комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 (з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації) повторно розглянути заяву позивача від 11.11.2024 про продовження строку дії відстрочки від мобілізації та продовжити позивачу строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на встановлений законодавством строк.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звертався про продовження строку дії вже наданої раніше відстрочки від призову під час мобілізації на підставі абз.14 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". ІНФОРМАЦІЯ_3 у відповідь на заяву позивача про продовження відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів, рішення за наслідком розгляду цієї заяви про продовження відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову не надав, а направив повідомлення від 23.11.2024 №30938 на адвокатський запит, без надання витягу з протоколу від 12.11.2024 №117.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо повідомлення письмово позивача про відмову у наданні відстрочки пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період осіб при ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене протоколом від 12.11.2024 за №117, про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяву позивача від 11.11.2024 про продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації,на особливий період, з урахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення суду.
На виконання цього рішення суду відповідач 2 розглянув 18.03.2025 заяву позивача від 11.11.2024 та відмовив йому у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, оформивши рішення протоколом №39.
Про прийняте рішення відповідач 1 повідомив позивача листом від 24.03.2025 № 7990.
Позивач зазначає про порушення строків інформування заявника, що свідчить дата реєстрації вихідного номера повідомлення позивача про відмову у надані йому відстрочки від призову під час мобілізації від 24.03.2025, яке оформлене після прийняття спірного рішення від 18.03.2025. Крім того, як вбачається із змісту повідомлення Комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 не було вивчено та проаналізовано раніше подані документи, в тому числі, які безпосередньо підтверджують родинні зв'язки позивача та особи, догляд якої здійснюється. Позивач стверджує, що відповідачем 2 рішення прийнято без урахування висновків суду, викладених у рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.03.2025.
На переконання позивача, така бездіяльність відповідачів щодо ненадання відстрочки від призову під час мобілізації є необґрунтованою та протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Ухвалою суду від 27.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На виконання вимог вказаної ухвали, ІНФОРМАЦІЯ_3 подано до суду відзив. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що повідомлення позивачу підготовлене та надане у строк та в порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян" за №7990 від 24.03.2025. У відповіді позивачу роз'яснено причину відмови у наданні відстрочки від мобілізації у відповідності до чинного законодавства, а саме: відсутності документів, що підтверджують інвалідність бабусі, за якою здійснюється догляд та документів, що підтверджують ступінь родинного зв'язку, згідно вимог абз.14 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Порядку проведення призову громадян па військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що наведені у відзиві обставини не відповідають дійсності, відповідачами не наведено належних та допустимих доказів, які б свідчили про законність та обґрунтованість прийнятого рішення.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 видана довідка від 23.07.2024 №18733 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абз.14 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як особі, який зайнятий постійним доглядом за бабусею ОСОБА_2 , яка потребує догляду на непрофесійній основі, згідно рішення ЛКК №161 від 21.05.2024 та висновку про наявність когнітивних порушень від 21.05.2024, за відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня спорідненості (рішення Підгороднянської сільської ради від 11.06.2024 про призначення компенсації за надання соціальних послуг до 30.04.2025, заява додаток 15 від 10.07.2024) на строк до 12.08.2024.
В подальшому ОСОБА_1 видана довідка від 08.09.2024 №22811 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період з тим самих підстав і за однакових обставин на строк до 11.11.2024.
11.11.2024 позивач звернувся із заявою на ім'я голови Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 про продовження строку дії відстрочки на підставі абз.14 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та оформлення у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560. Позивачем повідомлено, що обставини, через які ним отримано відстрочку, не змінились. Як додатки до заяви зазначено висновок ЛКК №161 від 21.05.2024 та рішення Підгороднянської сільської ради від 11.06.2024 про призначення компенсації за надання соціальних послуг до 30.04.2025.
Відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.11.2024 №30938, наданого на адвокатський запит, протоколом від 12.11.2024 №117 Комісія при ІНФОРМАЦІЯ_3 ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Причиною відмови вказано відсутність документів, що підтверджують інвалідність бабусі (І чи ІІ група) - довідка МСЕК або пенсійне посвідчення за якою здійснюється догляд та документи, що підтверджують ступінь родинного зв'язку, згідно вимог абз.14 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Порядку проведення призову громадян па військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з позовом. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо повідомлення письмово позивача про відмову у наданні відстрочки пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період осіб при ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене протоколом від 12.11.2024 за №117, про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяву позивача від 11.11.2024 про продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, з урахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення суду.
На виконання цього рішення суду відповідач 2 розглянув 18.03.2025 заяву позивача від 11.11.2024 та відмовив йому у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, оформивши рішення протоколом №39. Підставою відмови вказано відсутність документів, що підтверджують інвалідність бабусі (І чи ІІ група) - довідка МСЕК або пенсійне посвідчення за якою здійснюється догляд та документи, що підтверджують ступінь родинного зв'язку, згідно вимог абз.14 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Порядку проведення призову громадян па військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Про прийняте рішення відповідач 1 повідомив позивача листом від 24.03.2025 № 7990.
Вважаючи рішення відповідача 2 протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість бездіяльності, дій відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з ч.6 ст.2 Закону № 2232-ХІІ передбачені наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.
Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі Закон №3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
За визначенням, наведеним у ст.1 Закону №3543-XII, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону №3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з п.14 ч.1 ст.23 Закону № 3543-XІI, на який посилався позивач у заяві, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
За приписами ч.5 ст.22 Закону №3543-XII порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Цей порядок визначає, зокрема, порядок надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до вказаної норми, Кабінет Міністрів України постановою від 16.05.2024 №560 затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок №560).
Відповідно до п.56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п.58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (п.59 Порядку №560).
Відповідно до п.60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
У разі неможливості провести перевірку у військовозобов'язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів.
Згідно з п.64 Порядку №560 заяви військовозобов'язаних про надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та підтвердні документи зберігаються у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки протягом п'яти років.
У разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення за формою, визначеною у додатку 10 (п.65 Порядку №560).
Як встановлено судом у цій справі, повідомленням відповідача 1 від 24.03.2025 №7990 позивача повідомлено, що протоколом від 18.03.2025 №39 Комісія при ІНФОРМАЦІЯ_3 ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, посилаючись на відсутність документів, що підтверджують інвалідність бабусі (І чи ІІ група) - довідка МСЕК або пенсійне посвідчення за якою здійснюється догляд та документи, що підтверджують ступінь родинного зв'язку, згідно вимог абз.14 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Порядку проведення призову громадян па військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Суд враховує, що вказане повідомлення датоване 24.03.2025, тоді як рішення про відмову у наданні відстрочки №39 прийняте 18.03.2025. Тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслано позивачу повідомлення про відмову в наданні йому відстрочки на 6 день, що суперечить вимогам п.60 Порядку №560.
При цьому, з урахуванням вище зазначених положень правових норм, суд вважає помилковим посилання відповідачів на Закон України "Про звернення громадян", оскільки порядок звернення з вимогою зазначеною у заяві позивача унормований спеціальним законодавством, яке передбачає чітко визначений порядок звернення та вирішення зазначеного питання.
У спірних правовідносинах ІНФОРМАЦІЯ_3 , як суб'єктом владних повноважень, не доведено належними доказами повідомлення письмово позивача про відмову у наданні відстрочки у строк не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення, визначений п.60 Порядку №560, що свідчить про невідповідність такої бездіяльності, передбаченим ч.2 ст.2 КАС України, критеріям правомірності. Відтак, позовні вимоги у цій частині є обгрунтованими і підлягають до задоволення.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову по мобілізації та зобовязання відповідачів повторно розглянути заяву позивача суд зазначає таке.
Зі змісту абз.14 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" слідує, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
При цьому, суд відзначає, що пункт 14 частини першої статті 23 Закону зазнав змін відповідно до редакції Закону № 4170-IX від 19.12.2024, відтак вирішуючи питання про надання позивачу відстроки 18.03.2025 на підставі цієї норми закону, відповідач правомірно діяв, розглядаючи подані документи на їх відповідність новим критеріям Закону.
Надаючи оцінку зазначеним вимогам Закону і оцінюючи доводи позивача, суд звертає увагу на те, що за змістом положень п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII умовами для реалізації права на відстрочку є:
по-перше, наявність у військовозобовязаного члена сім'ї другого ступеня споріднення, яка є особою з інвалідністю I або II групи,
по-друге, потреба члена сім'ї другого ступеня споріднення, яка є особою з інвалідністю I або II групи, у постійному догляді за нею,
по-третє, відсутність членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Тобто, лише сукупність наведених обов'язкових обставин (фактів) надають законні підстави для отримання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
При цьому відсутність хоча би однієї із наведеним обставин, виключає право військовозобов'язаного на відстрочку відповідно до закону.
В силу вимог Додатку 5 до Порядку № 560 для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII військовозобов'язаний повинен надати:
- документи, що підтверджують родинні зв'язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки),
- один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ,
- документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8),
- для особи, за якою здійснюється догляд, - один із таких документів, що підтверджує інвалідність особи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики
Будь-які інші об'єктивні або суб'єктивні чинники, як-от відомості про рекомендацію особи отримувати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, про що зазначає позивач у позовній заяві, за відсутності встановленої у визначений законом спосіб інвалідності такої особи, не свідчить про дотримання такої обов'язкової умови для набуття військовозобов'язаним права на відстрочку відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, як необхідність догляду за особою саме з інвалідністю І чи ІІ групи.
З огляду на викладене, суд не бере до уваги твердження позивача про те, що висновок Комунального некомерційного підприємства Великоберезовицької селищної ради «Тернопільський районний центр медико-санітарної допомоги» від 21.05.2024 про рекомендацію бабусі позивача ОСОБА_2 у отриманні соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі є належним доказом у розмунні п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII на підтвердження її інвалідності.
Зважаючи на положення Додатку 5 до Порядку № 560 належним підтвердженням інвалідності особи, за якою здійснюється догляд, є
1. довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ,
2. витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи,
3. посвідчення, яке підтверджує відповідний статус,
4. пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності,
5. довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики
Суд звертає увагу, що позивачем до суду не надано зазначених письмових доказів, не здобуто таких судом і за результатами розгляду цієї справи, а відтак суд не вбачає протиправним рішення рішення Комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене протоколом від 18.03.2025 за №39, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та у задоволенні цієї позовної вимоги відмовляє.
З огляду на відмову в основній позовній вимозі про визнання протиправним рішення Комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період осіб при ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене протоколом від 18.03.2025 за №39, не підлягає задоволенню й похідна вимога про зобов'язання відповідачів повторно розглянути заяву відповідача від 11.11.2024.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій щодо несвоєчасного повідомлення позивача про прийняте рішення щодо відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації. Натомість, відповідачем доведено належними і допустимими доказами правомірність оскаржуваного рішення.
Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов підлягає до задоволення частково, тому суд присуджує на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн згідно з квитанцією від 25.06.2025 на суму 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо повідомлення 24.03.2025 листом №7990 ОСОБА_1 про прийняте рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову сліжбу під час мобілізації, на особливий період, оформлене протоколом Комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації № 39 від 18.03.2025, з порушенням строку передбаченого п. 60 Порядку №560 не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 10 вересня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- ІНФОРМАЦІЯ_5 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
- Комісія з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Головуючий суддя Грицюк Р.П.