Справа № 420/30210/25
10 вересня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі філії - Одеське обласне управління АТ"Ощадбанк" до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
До суду звернулося Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", в особі філії - Одеське обласне управління АТ"Ощадбанк" ( далі - позивач) з позовною заявою до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - відповідач), за участі третьої особи , що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі - третя особа), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо не відкриття виконавчого провадження з примусового виконання Виконавчого напису, виданого 06.05.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В. за реєстровим №1230, за заявою АТ «Ощадбанк» № 113.20-13/2156-н/1460/98159/2019-15/вих.
- стягнути з Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» (вул. Базарна, 17, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 09328601, р/р НОМЕР_1 в філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк»,МФО 328845) матеріальну шкоду у розмірі 249 924,98 грн.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені статтею 287 КАС України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Отже, для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, коли розпочався перебіг цього строку.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом оскарження у даній справі є протиправна бездіяльність відповідача, яка за позицією позивача полягає у не відкритті виконавчого провадження з примусового виконання Виконавчого напису, виданого 06.05.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В. за реєстровим №1230 ( далі - Виконавчий напис), за заявою АТ «Ощадбанк» №113.20-13/2156-н/1460/98159/2019-15/вих. від 26.11.2019 року.
Обґрунтовуючи вказані вимоги, позивач у змісті позову вказує, що після повернення 12.12.2016 р. до позивача вказаного Виконавчого напису, 26.11.2019 р. його знову було пред'явлено до примусового виконання шляхом отримання Київським ВДВС разом з заявою вих.№113.20-13/2156-н/1460/98159/2019-15/вих про відкриття виконавчого провадження оригінал Виконавчого напису, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції канцелярії.
При цьому, покликаючись за встановлений в Україні карантин, спричинений коронавірусом, позивач з метою отримання інформації про вчинені виконавчі дії з примусового виконання Виконавчого припису, 22.10.2021 р. звернувся до Київського ВДВС із запитом за вих.№113.20-13/2156-н/5838/н/68493/2021-15/вих., та 01.12.2021 р. отримав від Київського ВДВС лист №59446 від 12.11.2021 р. про те, що виконавчий напис №1230 виданий 06.05.2011 не реєструвався та виконавче провадження не відкрито.
Вказане на думку суду свідчить про те, що про порушення своїх прав позивач дізнався 01.12.2021 року.
Разом з тим, звернувшись до суду з даними вимогами 04.09.2025 року позивач пропустив десятиденний строк з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав чи інтересів, визначений ст. 287 КАС України, який закінчився 11.12.2021 року.
Щодо посилання позивача на триваючу протиправну бездіяльність відповідача, яка може бути оскаржена впродовж усього часу її перебігу, то суд не погоджується з вказаним твердженням представника позивача, оскільки листом - відповіддю № 59446 від 12.11.2021 року відповідач фактично повідомив позивача про причини не відкриття виконавчого провадження з примусового виконання Виконавчого напису.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
До позовної заяви не додано заяви про поновлення строку звернення до суду.
Відтак, позивачу пропонується надати заяву/клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з заявленими вимогами, з зазначенням обставин, доказами, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
Отже, наведене вище свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 120, 123,160-162, 187, 169, 241-243, 248 КАС України,
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, а саме, шляхом надання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з обов'язковим зазначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій, або докази дотримання строку звернення до суду.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.А. Дубровна