справа№ 380/13958/21
з питань зміни способу та порядку виконання судового рішення
10 вересня 2025 року
10 вересня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Коморного О.І.,
секретар судового засідання Рудницької Ю.С,
позивач не прибув
представника відповідача Камінська Ю.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі №380/13958/21, яке набрало законної сили 02 листопада 2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) задоволено. Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач) та зобов'язав його провести перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі довідки ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» №543 від 21.05.2021 та здійснити виплату відповідної доплати.
28 серпня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача, адвоката Єрьоміної В.А., про зміну способу і порядку виконання вказаного судового рішення. У заяві представник просить змінити встановлений рішенням суду спосіб виконання із зобов'язання відповідача провести виплату перерахованої пенсії на стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості - 284 025,76 грн.
Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що відповідач хоча і здійснив перерахунок пенсії, проте ухиляється від виплати нарахованої суми доплати, чим продовжує порушувати права позивача. Посилається на положення абзацу другого частини 3 статті 378 КАС України, за якими невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення щодо пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили є самостійною підставою для зміни способу його виконання шляхом стягнення відповідних коштів.
Відповідач подав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні заяви. Аргументи відповідача зводяться до того, що рішення суду в частині проведення перерахунку виконано в повному обсязі. Невиплата нарахованої суми пов'язана не з бездіяльністю пенсійного органу, а з об'єктивними причинами - відсутністю фінансування з Державного бюджету України за відповідною бюджетною програмою. Відповідач зазначає, що суму заборгованості включено до відповідного реєстру, і виплата буде здійснена в порядку черговості після надходження бюджетних коштів. Вважає, що зміна способу виконання на стягнення суми змінить рішення по суті, а примусове стягнення коштів з рахунків Фонду, призначених для виплати поточних пенсій, є порушенням статті 116 Бюджетного кодексу України.
Представник позивача подала клопотання про розгляд заяви без її участі та участі позивача, в якому заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи, викладені у письмових запереченнях, та просила відмовити у задоволенні заяви.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи сторін, суд встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Встановлення або зміна способу і порядку виконання рішення може бути здійснено виключно за наявних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під обґрунтованими підставами варто розуміти наявність обставин, що є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб та наявність таких обставин має бути підтверджена належними та допустимими доказами.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №759/1928/13-а.
У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №556/2609/14-а зазначено, що зміна способу і порядку виконання судового рішення можлива лише тоді, коли зміст та суть рішення залишатимуться незмінними.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено КАС України. Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, суд дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Зазначені у поданій заяві підстави не є такими обставинами і у розумінні статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України та не можуть бути причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення.
Суд зауважує, що приписи ст. 378 КАС України передбачають зміну чи встановлення порядку чи способу виконання рішення, яке було ухвалено судом у справі, а саме резолютивної частини рішення, яке містить висновки суду по суті позовних вимог, у зв'язку з чим, суд, здійснюючи зміну порядку чи способу виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.
У постанові від 27.02.2023 в справі №340/6875/21 Верховний Суд зазначив, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.
Судом встановлено, що відповідач на виконання резолютивної частини рішення суду від 30.09.2021 вчинив усі залежні від нього дії, а саме: здійснив перерахунок пенсії позивачу та нарахував доплату за період з 01.12.2019 по 31.01.2022 у загальній сумі 284 025,76 грн. Факт проведення перерахунку та визначення суми боргу сторонами не оспорюється та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Водночас, невиплата вказаної суми заборгованості, як пояснив представник відповідача у судовому засіданні та у письмових запереченнях, пов'язана із законодавчо встановленим порядком фінансування таких виплат. Відповідно до статті 8 Закону України № 2262-XII, виплата пенсій особам, звільненим з військової служби, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок покриття заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду передбачає виділення цільових коштів за окремою бюджетною програмою.
Відповідач зазначив, що сума боргу перед позивачем включена до електронного реєстру судових рішень, виплати за якими проводяться в порядку черговості надходження рішень та в межах відповідних бюджетних асигнувань, які затверджуються щорічно. Станом на дату розгляду заяви, за інформацією відповідача, здійснюється погашення заборгованості за рішеннями, що набрали законної сили до 19.11.2020. Оскільки рішення у даній справі набрало сили 02.11.2021, його виконання відбудеться у відповідній черзі після надходження фінансування.
Суд погоджується з доводами відповідача, що він, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України). Бюджетний кодекс України у статті 116 визначає, що взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Таким чином, відповідач, як бюджетна установа, не має правових підстав для самостійного здійснення виплати нарахованої суми з рахунків, призначених для поточних пенсійних виплат, оскільки це суперечитиме цільовому призначенню бюджетних коштів. Отже, невиконання рішення в частині виплати коштів зумовлене не протиправною бездіяльністю відповідача, а об'єктивними причинами, пов'язаними з порядком фінансування видатків держави.
Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду (зокрема, у постановах від 30.01.2018 у справі №281/1820/14-а, від 10.07.2018 у справі №755/7078/16-a), який неодноразово зазначав, що зміна способу виконання рішення із зобов'язання здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною, оскільки це є зміною рішення по суті. Введення в дію нової редакції статті 378 КАС України не скасовує цього фундаментального принципу.
Посилання заявника на абзац другий частини 3 статті 378 КАС України як на безумовну підставу для зміни способу виконання рішення суд оцінює критично. Хоча тривале невиконання рішення є підставою для звернення з такою заявою, суд при її розгляді має враховувати всі обставини, зокрема причини невиконання та кроки, вчинені боржником.
У даному випадку відповідач вчинив дії, спрямовані на виконання рішення (провів перерахунок, поставив суму доплати на облік), а невиплата коштів зумовлена об'єктивними причинами - відсутністю бюджетного фінансування, на що відповідач вплинути не може.
Зміна способу виконання рішення шляхом стягнення коштів безпосередньо з рахунків пенсійного органу призведе до втручання в процедуру виконання державного бюджету та може порушити права інших пенсіонерів на своєчасне отримання поточних пенсійних виплат, що фінансуються з цих рахунків.
Отже, суд доходить висновку, що відповідачем не допущено протиправної бездіяльності щодо невиконання рішення суду, а існують обставини, що ускладнюють його виконання в частині виплати коштів, проте вони не є наслідком дій відповідача. Підстави для зміни способу виконання рішення відсутні.
Керуючись статтями 241-243, 248, 378 КАС України, суд, -
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 , про зміну способу і порядку виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі №380/13958/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області суми заборгованості з виплати перерахованої пенсії - відмовити.
2. Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Повний текст ухвали складений 10 вересня 2025 року.
Суддя Коморний О.І.