Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 вересня 2025 року Справа№640/28398/20
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівель - відкритих торгів (ідентифікатор закупівель ID ДК 02162015: 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт (Виконання ремонтних робіт за обєктом: «Ремонт аварійної ділянки теплової мережі із заміною зношених існуючих трубопроводів від ТК-132/6-1 до ж/б на вул. Іскрівській, 3, 3-А, 5-А, 7 у м. Києві»), оголошення №UA-2020-07-10-000881-а.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що форми документів у сфері публічних закупівель на момент заповнення позивачем оголошення про проведення відкритих торгів (12 червня 2020 року) було затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року N 490 (втратив чинність 17 липня 2020 року). Затверджена форма оголошення про проведення відкритих торгів не містила окремої графи для надання інформації про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції. Також тендерна документація містила інформацію про контактну особу. Позивач вважає спірний висновок протиправним, необґрунтованим, таким, що порушує права і інтереси позивача, які полягають у здійсненні ним закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб підприємства та таким що потребує скасування
Західний офіс Держаудитслужби позов не визнав, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що за результатами проведеного моніторингу процедури закупівель встановлено ряд порушень вимог законодавства. 04.12.2020 року позивач оприлюднив інформацію про розірвання договору про виконання робіт від 26.08.2020 року №126/КТМ-31-20, що свідчить про виконання спірного висновку. Просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 13.05.2025 прийнято до провадження адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
У липні 2020 року на веб-порталі було опубліковано інформацію щодо предмета закупівлі №UA-2020-07-10-000881-а будівельні роботи та поточний ремонт (Виконання ремонтних робіт за об'єктом: «Ремонт аварійної ділянки теплової мережі із заміною зношених існуючих трубопроводів від ТК-132/6-1 до ж/б на вул. Іскрівській, 3, 3-А, 5-А, 7 у м. Києві»), (замовник - Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»).
Відповідно до частини другої статті 8 Закону №922-VIII, згідно з наказом Західного офісу Держаудитслужби від 15 жовтня 2021 року №65 «Про початок моніторингу процедур закупівель» уповноваженим органом розпочато процедуру моніторингу закупівлі №UA-2020-07-10-000881-а.
За результатами проведеного моніторингу, 02 листопада 2020 року Західного офісом Держаудитслужби складено висновок про те, що аналізом відповідності оголошення про проведення відкритих торгів вимогам Закону встановлено, що в порушення вимог п.п. 3,8,9 ч. 2 ст. 21 Закону опубліковане оголошення про проведення відкритих торгів по закупівлі не містить інформації про місце виконання робіт чи надання послуг, мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції та умови надання забезпечення тендерних пропозицій.
Також аналізом відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону встановлено порушення, а саме:
- в порушення вимог п. 17 ч. 2 ст. 22 Закону у тендерній документації не зазначено посаду посадової особи уповноваженої здійснювати зв'язок з учасниками;
- наведений у п. 1 та п. 2 розділу ІІ тендерної документації порядок надання роз'яснень щодо тендерної документації та внесення змін до неї не відповідає порядку, визначеному у ст. 24 Закону;
- в порушення вимог ч. 3, 5 ст. 17 Закону, п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону у п. 1 розділу ІІІ тендерної документації Замовником встановлено вимогу щодо надання у складі тендерної пропозиції витягу або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань при наявності відповідної інформації у відкритому державному реєстрі, доступ до якого є вільним.
З огляду на встановлені порушення законодавства в сфері закупівель, Західним офісом Держаудитслужби зобов'язано позивача вжити заходів щодо недопущення виявлених порушень у подальшому та протягом п'яти робочих днів оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Предметом спору у цій справі є правомірність висновку Західного Офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначені Законом України від 25 грудня 2015 року №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII). Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
За визначеннями, наведеним у статті 1 Закону №922-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин); електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами (пункт 7); замовники - суб'єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону (пункт 11); моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель; (пункт 14); тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; (пункт 31); Уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель (пункт 36).
За правилами частини четвертої статті 3 Закону №922-VIII відносини, пов'язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законом про внесення змін до цього Закону. Якщо для реалізації положень поданого проекту закону про внесення змін до цього Закону необхідні законодавчі зміни до інших законодавчих актів, такі зміни викладаються в розділі «Прикінцеві положення» (перехідні положення) проекту закону про внесення змін до цього Закону.
Питання, пов'язані з державним регулюванням та контролем у сфері закупівель урегульовані розділом ІІ Закону №922-VIII відповідно до частини першої статті 7 Закону №922-VIII уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений статтею 8 Закону №922-VIII, частиною першою якої установлено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначаються Законом України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-ХІІ).
Так, частиною першою статті 1 Закону №2939-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Відповідно до частин другої, третьої статті 2 Закону №2939-ХІІ державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі - Положення №43) установлено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення №43 основними завданнями Державної аудиторської служби України, зокрема, є: забезпечення формування і реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю, який, за приписами підпункту 3 пункту 4 цього Положення №43, Держаудитслужба, відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, реалізує через моніторинг закупівель.
Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. (частина перша статті 5 Закону №2939-ХІІ). Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю (частина четверта статті 5 Закону №2939-ХІІ).
Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель визначений статтею 8 Закону №922-VIII відповідно до частини другої якої, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (пункт 4).
За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина шоста статті 8 Закону №922-VIII). Вимоги до такого висновку встановлені частиною сьомою статті 8 Закону №922-VIII.
У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження (частина десята статті 8 Закону №922-VIII).
Щодо не зазначення мови, мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції та умови надання забезпечення тендерних пропозицій суд зазначає, що інформування про проведення відкритих торгів відбувається шляхом оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів, вимоги до інформації, яка повинна міститися у ньому визначені ч.2 ст.21 Закону № 922-VIII.
Так, п.8 вказаної правової норми передбачено, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.
У спірних правовідносинах замовником до оголошення про проведення відкритих торгів №UA-2020-07-10-000881-а не зазначено інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.
Натомість п.1 ч.2 ст.4 Закону № 922-VIII, який містить вимогу щодо необхідності наведення в річному плані закупівель інформацію, зокрема, п.8 ч.2 ст.21 Закону № 922-VIII, який містить вимогу щодо необхідності наведення в оголошенні про проведення відкритих торгів інформації, зокрема, щодо мови (мов), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, набув чинності з 19.04.2020 на підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 19.09.2019 № 114-IX (далі Закон № 114-IX).
Пунктом 1 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону № 114-IX визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня його опублікування, крім розділу VI, який вводиться в дію через 12 місяців з дня його опублікування.
Згідно з п.8 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у шестимісячний строк із дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього Закону.
Форми документів у сфері публічних закупівель на момент заповнення позивачем річного звіту закупівель та оголошення про проведення відкритих торгів затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель".
Затверджена форма оголошення про проведення відкритих торгів не містила окремої графи для надання інформації про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.
Відповідно до п.2 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 формами документів, зазначених у п.1 цього наказу, затверджуються обов'язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов'язкові поля, передбачені системою.
Після внесення усієї обов'язкової інформації, передбаченої формою документа, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Електронною системою закупівель автоматично створюється документ, який у разі потреби може бути роздрукований.
Між тим, наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 11.06.2020 № 1082, яким затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (набув чинності 17.07.2020).
З урахуванням наведених правових норм слід дійти висновку, що позивач, заповнюючи річний план закупівель та оголошення про проведення відкритих торгів, використовував законодавчо затверджену форму таких річного плану та оголошення в частині інформації про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.
Отже, з огляду на те, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель" затверджено форму річного плану закупівель, яка не містить окремої обов'язкової для заповнення графи щодо інформації про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, то позивач з об'єктивних причин був позбавлений технічної можливості виконати приписи п.8 ч.2 ст.21 Закону № 922-VIII.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 05.10.2021 у справі № 440/6311/20, від 28.10.2021 у справі № 440/6309/20, від 17.08.2022 у справі № 520/14902/2020, від 01.06.2023 у справі 160/16553/20, від 16.08.2023 у справі №640/26943/20.
Відтак, спірний висновок в цій частині є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо не зазначення посади посадової особи уповноваженої здійснювати зв'язок з учасниками суд зазначає.
Відповідно до п. 17 ч. 2 ст. 22 Закону №922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості: прізвище, ім'я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками.
Як вбачається із пункту 2.3 тендерної документації, посадові особи Замовника, які уповноважені здійснювати зв'язок з учасниками: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
За таких обставин, висновки відповідача в цій частині спростовуються наявними у справі доказами, тому позов в цій частині є підставним та таким, що підлягає задоволенню.
Щодо невідповідності порядку надання роз'яснень щодо тендерної документації та внесення змін до неї вимогам Закону суд зазначає.
За правилами ст. 24 Закону №922-VIII фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз'ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 цього Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів.
Зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться.
У разі несвоєчасного надання замовником роз'яснень щодо змісту тендерної документації електронна система закупівель автоматично призупиняє перебіг тендеру.
Для поновлення перебігу тендеру замовник повинен розмістити роз'яснення щодо змісту тендерної документації в електронній системі закупівель з одночасним продовженням строку подання тендерних пропозицій не менш як на сім днів.
Зазначена у цій частині інформація оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону.
Як вбачається із розділу ІІ тендерної документації, Замовником процитовано ст. 24 Закону. Також суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що відповідачем у спірному висновку не вмотивовано в чому полягає вказане порушення. Тому в цій частині висновок є протиправним.
Щодо вимоги надання у складі тендерної пропозиції витягу або виписки з ЄДРПОУ суд зазначає.
Частиною 5 ст. 17 Закону №922-VIII передбачено, що замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 22 №922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості: один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, зокрема, якщо учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура.
Згідно з приписами частини третьої вищевказаної статті, Замовник у тендерній документації (додаток 3) зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Тобто відсутня вимога щодо документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Таким чином, висновок про порушення вимог пункту 2 частини 2 статті 22 Закону №922-VIII та частини 3 статті 17 Закону №922-VIII, є помилковим.
Суд також не погоджується з доводами представника відповідача про відсутність інтересу позивача у закупівлі, і відсутність порушення оскаржуваним висновком його прав та законних інтересів, оскільки у грудні 2020 року оприлюднено додаткову угоду про розірвання укладеного за результатами закупівлі договору.
Як вказано вище, Західним офісом Держаудитслужби зобов'язано позивача вжити заходів щодо недопущення виявлених порушень у подальшому та протягом п'яти робочих днів оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Водночас, розірвання договору, укладеного за наслідками спірної закупівлі, не може свідчити про виконання вимог відповідача чи відсутність порушення оскаржуваним висновком прав і законних інтересів позивача.
Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірності висновку від 2 листопада 2020 про результати моніторингу процедури закупівель - відкритих торгів (ідентифікатор закупівель ID ДК 02162015: 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт (Виконання ремонтних робіт за обєктом: «Ремонт аварійної ділянки теплової мережі із заміною зношених існуючих трубопроводів від ТК-132/6-1 до ж/б на вул. Іскрівській, 3, 3-А, 5-А, 7 у м. Києві»), оголошення №UA-2020-07-10-000881-а, тому позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102.00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №34367 від 26.11.2020.
Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає до задоволенню, то сума сплаченого судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок від 2 листопада 2020 року Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівель - відкритих торгів (ідентифікатор закупівель ID ДК 02162015: 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт (Виконання ремонтних робіт за обєктом: «Ремонт аварійної ділянки теплової мережі із заміною зношених існуючих трубопроводів від ТК-132/6-1 до ж/б на вул. Іскрівській, 3, 3-А, 5-А, 7 у м. Києві»), оголошення №UA-2020-07-10-000881-а.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби (ідентифікаційний код 40479801, адреса: 79007, м. Львів, вул. Костюшка, 8) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 40538421, адреса: 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5) витрати зі сплати судового збору в розмірі
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв