м. Вінниця
10 вересня 2025 р. Справа № 120/12611/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на протиправність наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.07.2025 № 55 про результати службового розслідування та притягнення позивача до матеріальної відповідальності та акту службового розслідування в частині, що стосується ОСОБА_1 .
Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить забезпечити позов, шляхом:
зупинення, до вирішення справи судом, дії наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.07.2025 № 55 в частині, що стосується ОСОБА_1
заборони, до вирішення справи судом, відповідальним особам (командиру) військової частини НОМЕР_2 приймати рішення про притягнення заявника до матеріальної відповідальності на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.07.2025 № 55, в частині, що стосується ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник вказує, що прийняття наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.07.2025 № 55 в частині притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності є протиправним. Необхідність у застосуванні заходів забезпечення позову полягає у тому, що до часу вирішення даного спору судом рішення про притягнення заявника до матеріальної відповідальності надасть підстави для стягнення з його грошового забезпечення коштів, що фактично спричинятиме збитки заявнику.
Частинами 1 - 3 статті 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
З огляду на викладене та беручи до уваги те, що в матеріалах поданої заяви міститься достатньо даних для вирішення відповідного процесуального питання, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Види забезпечення позову визначені статтею 151 КАС України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 надано роз'яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Доводи позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
Як слідує із прохальної частини позовної заяви, предметом оскарження в межах даного адміністративного позову є, зокрема наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.07.2025 № 55 про результати службового розслідування та притягнення позивача до матеріальної відповідальності.
При цьому необхідність у застосуванні заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що до часу вирішення даного спору судом, рішення про притягнення заявника до матеріальної відповідальності надасть підстави для стягнення з його грошового забезпечення коштів, що фактично спричинятиме збитки заявнику.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 5 березня 2019 року у справі №826/16911/18, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 26 червня 2019 року у справі №826/13396/18, від 30 вересня 2019 року у справі №420/5553/18, від 30 вересня 2019 року у справі №640/868/19, від 30 вересня 2019 року у справі №1840/3517/18, від 29 січня 2020 року у справі №640/9167/19 та інших.
Надаючи оцінку вищенаведеним доводам позивача щодо необхідності забезпечення позову, суд зауважує таке.
Як свідчать подані матеріали, спірний наказ командира військової частини НОМЕР_1 ( з основної діяльності ) №55 від 03.07.2025 року про результати службового розслідування надійшов до військової частини НОМЕР_2 ще 18.07.2025 року.
При цьому, звертаючись 06.09.2025 з заявою про забезпечення позову позивач не надав жодних доказів, що на теперішній час командиром військової частини НОМЕР_2 видано відповідний наказ щодо внесення змін в облікові данні та організовано роботу щодо відшкодування шкоди у порядку, визначеному Законом України " Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі".
До заяви про забезпечення позову також не долучено будь - яких доказів, які б свідчили про утримання з грошового забезпечення позивача коштів в рахунок відшкодування шкоди у розмірі 524608,85 грн.
Таким чином, заявником не доведено існування реальної загрози заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, в тому числі і майновим, а ненадання будь - яких доказів на підтвердження доводів щодо необхідності забезпечення позову унеможливлює також здійснити оцінку співмірності заходів забезпечення позову, про які просить заявник, із заявленими позовними вимогами, та запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Відтак, заявником не доведено існування обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, суд констатує, що обґрунтування заяви про забезпечення адміністративного позову та долучені докази не дозволяють дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно з положеннями ст. 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, оскільки позивачем не наведено належних та достатніх доводів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких звернулись до суду, та не надано на підтвердження цього відповідних доказів.
Щодо доводів позивача, що наказ про результати службового розслідування командира військової частини НОМЕР_1 від 03.07.2025 №55 в частині, що стосується позивача, є очевидно незаконним та оспорюється ним, суд зауважує, що вирішуючи питання забезпечення позову судом не розглядається питання правомірності вищенаведеного наказу.
Оцінка правомірності оскаржуваного позивачем рішення, виходячи з критеріїв, встановлених в ч. 2 ст. 2 КАС України, та наведених позивачем обставин та доводів, має бути надана судом в рішенні за наслідком розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, а не при вирішенні питання про забезпечення позову.
Таким чином, посилання заявника на очевидність ознак протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, як на підставу для забезпечення позову, є необгрутованим.
Інших підстав для вжиття заходів забезпечення позову в поданій заяві позивачем не зазначено.
Враховуючи викладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням питання реальності істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, суд приходить до висновку, що подана позивачем заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Відповідно до положень частин 5 та 8 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна