11.09.25 Справа № 469/201/25
2-а/469/9/25
11 вересня 2025 року с-ще Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Гапоненко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про cкасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 27 лютого 2025 року звернувся до суду з адміністративним позовом, який 24 березня 2025 року надав у новій редакції, просив скасувати постанову № 5 від 02 січня 2025 року, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., а також закрити провадження у вказаній справі про адміністративне правопорушення.
Позивач зазначав, що він під час особливого періоду 05 липня 2023 року пройшов медичну комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що є відмітка у військовому квітку; 06 липня 2024 року оновив свої дані, що вбачається з витягу з додатку “Резерв+», який співпадає з номером, який було вклєєно до його військово-облікового документа штрих-код № 250120210680153200014. Обов'язок уточнити свої облікові дані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації у військовозобов'язаних може виникнути лише після 18 травня 2024 року (дата набрання чинності Законом України № 3633-ІХ від 11.04.2024 року) і лише у випадку, якщо президент України прийме указ про оголошення мобілізації; після 18 травня 2025 року укази про оголошення мобілізації не приймались, тому у позивача не виникло обов'язку виконати припис ч.3 ст.22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв"язку з чим відсутня подія адміністративного правопорушення; відповідачем не враховано примітку до ст.210 КУпАП та не зазначено, які саме облікові дані не оновив позивач.
14 квітня 2025 року ухвалою суду поновлено ОСОБА_1 строк оскарження постанови; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за адміністративним позовом; клопотання позивача ОСОБА_1 про заміну відповідача задовольнено та замінено первісного відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 на належного, яким є ІНФОРМАЦІЯ_5 ; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач копію ухвали про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви з додатками отримав 22 квітня 2025 року, відзиву на позов, заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та матеріали справи про адміністративне правопорушення не надав.
Позивач заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не висловив.
За такого розгляд справи відповідно до вимог ст. 257 КАС України проведено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Суд враховує, що ч.4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Керуючись цієї нормою та приймаючи до уваги неподання відповідачем без поважних причин відзиву на позов, незважаючи на своєчасне отримання ухвали про відкриття провадження у справі, суд кваліфікує неподання відповідачем відзиву як визнання позову.
За змістом ч.5 ст.189 КАС України, визнання визнання позову відповідачем не приймається судом, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
З матеріалів справи встановлено, що 22 жовтня 2024 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) підполковник ОСОБА_3 склав щодо ОСОБА_1 протокол № 406 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, на підставі якого 02 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 5 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000,00 грн..
За текстом оскаржуваної постанови, 05 грудня 2024 року о 14.00 год. під час перевірки облікових даних у ІНФОРМАЦІЯ_7 було виявлено, що ОСОБА_1 у період з 14 травня 2024 року протягом 60 днів не уточнив облікові дані, чим порушив вимоги ч.3 ст.22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і п.п.10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов"язаних та резервістів" від 30.12.2022 року № 1487, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, під час дії особливого періоду.
Частина третя статті 210 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.
Приміткою до ст.210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 2101 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Частина 3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначає, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
- військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
- військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
- військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Абзацом четвертим підпункту 10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (у редакції, що діяла на момент складення постанови) визначалось, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", яким у зв"язку із збройною агресією Російської Федерації проти України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цей Закон набирає чинності і застосовується з дня фактичного початку воєнних дій у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, розпочатої 24 лютого 2022 року.
Тобто встановлений ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" і п.п.10-1 п.1 "Правил війського обліку призовників, військовозобов"язаних та резервістів строк для уточнення персональних даних закінчився через 60 днів після 22 лютого 2022 року.
Отже, посилання позивача на те, що після 18 травня 2025 року укази про оголошення мобілізації не приймались, у зв"язку з чим у нього не виникло обов'язку виконати припис ч.3 ст.22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», грунтується на нормах закону.
На підставі абзацу четвертого підпункту 1 п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 11 квітня 2024 року № 3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набрав чинності 18 травня 2025 року (далі - Закону № 3633-ІХ), встановлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Разом з тим, оскаржувана постанова не містить посилання на порушення позивачем правил військового обліку, визначених Законом № 3633-ІХ, або ж на вчинення порушення таких правил у період, встановлений ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" і п.п.10-1 п.1 "Правил війського обліку призовників, військовозобов"язаних та резервістів".
Як вбачається зі скріншотів військово-облікового документа та сповіщення програми “Резерв+», ОСОБА_1 оновив облікові дані 06 липня 2024 року о 14.20 год.; останнє уточнення даних проведене 16 грудня 2024 року у зв"язку з проходження ВЛК.
Отже, посилання ОСОБА_1 на своєчасне оновлення даних підтверджене матеріалами справи та відповідачем жодними доказами не спростовано, тобто не доведено наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Таким чином, фактичне визнання відповідачем позову узгоджується із встановленими судом обставинами справи.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України,органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст.279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
На підставі ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.283 КУпАП постанова органу (посадової особи) по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Зазначених вимог особою, що прийняла оскаржувану постанову, не виконано, зокрема, не з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винен позивач у його вчиненні.
Згідно з пункту 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
На підставі ч.ч.7, 8 ст.1 Закону України "Про військовий обов"язок і військову службу" виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Положення про центри рекрутингу, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, центрів рекрутингу координується та спрямовується Міністерством оборони України.
Відповідно до абз.1-3 пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154 (далі -Положення, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
На підставі абз.6 п.12 Положення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення.
Отже, ІНФОРМАЦІЯ_8 є ІНФОРМАЦІЯ_9 , а його керівник уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені ст.235 КУпАП.
Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі № 522/22225/21.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
На підставі ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена відповідальність КУпАП.
Зазначеного обов"язку відповідачем не виконано.
Оскільки докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП відсутні, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв"язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0.2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 виклала правову позицію про обов"язковість сплати судового збору у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення, який становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн., сплачений при зверненні до суду у зв'язку із оскарженням постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246, 271, 286 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про cкасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення задовольнити у повному обсязі.
Скасувати постанову № 5 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП від 02 січня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адмністративної відповідальності на підставі ч.3 ст.210 КУпАП закрити у зв"язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір, сплачений при зверненні до суду, в сумі 605,60 грн..
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його складення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: